Постанова № 74649053, 12.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1667/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Баліцької Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "22" січня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині,-

суддя в 1-й інстанції - Дорошенко Н.О.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 01 лютого 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, за змістом позовних вимог якого, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 15.11.2017 (а.с.15-16), просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 23.10.2017 за № 286-к "Про ОСОБА_5Ю." (в редакції розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації за № 303-к від 26.10.2017 "Про внесення змін до розпорядження голови обласної адміністрації від 23 жовтня 2017 року № 286-к") в частині відсторонення першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

На обгрунтування протиправності оскарженого розпорядження в частині позивач зазначив, що як слідує з розпорядження від 23.10.2017 за № 286-к, підставою для відкриття дисциплінарного провадження та, як наслідок, відсторонення від виконання посадових обов'язків, є інформація Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області. При цьому, відсутнє будь-яке посилання на дату та номер документу, з якого взята інформація. Окрім цього, за змістом ч.2 ст.72 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків виключно з тих підстав, якщо буде встановлено, що невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді. З оскарженого розпорядження не вбачається, що дії чи бездіяльність (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків) першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 призвели до наслідків, визначених ст.72 Закону України "Про державну службу", а тому вважає, що в даному випадку відсутні підстави для відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків. Отже, слід дійти висновку, що оскаржене розпорядження в частині відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 286-к від 23.10.2017 "Про ОСОБА_5Ю." відповідно до пункту 1 статті 68, пункту 1 статті 72 Закону України "Про державну службу", на підставі інформації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області розпочато дисциплінарне провадження стосовно першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_5 з відстороненням від виконання посадових обов'язків (а.с.5).

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 303-к від 26.10.2017 "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 23.10.2017 № 286-к" пункт 1 розпорядження викладено в такій редакції: "1. Розпочати дисциплінарне провадження щодо першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_5 з відстороненням від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження";

доповнено розпорядження пунктами 2,3, зокрема:

"2. Нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_5 на строк відсторонення від виконання посадових обов'язків не проводити" (а.с.17).

З письмових звернень ОСОБА_5 від 26.10.2017 на ім'я голови та секретаря дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату облдержадміністрації, зареєстровано Рівненською обласною державною адміністрацією 26.10.2017 за № вх-7718/0/01-43/17 та № вх-7719/0/01-43/14, встановлено, що 26.10.2017 ОСОБА_5 був ознайомлений з документами дисциплінарної справи; просив врахувати інформацію, яка надана листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області за № 10-01/983 від 23.10.2017 щодо того, що результатами перевірки встановлено, що листки непрацездатності АДБ № 869321, АГФ № 786017, АГФ № 601873 згідно записів в первинній медичній документації видані обгрунтовано (а.с.87,88).

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27.07.2017 №206-к "Про ОСОБА_5Ю." на підставі листа Державного агентства водних ресурсів України від 24.07.2017 № 4117/7/11-17 розпочато дисциплінарне провадження стосовно першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_5 з відстороненням від виконання посадових обов'язків (а.с.27).

Суд встановив, що ОСОБА_5 до Рівненської обласної державної адміністрації було надано листки непрацездатності:

1) серія АГФ № 601873 від 07.08.2017 (первинний), виданий КЗ РОКЛ, відповідно до якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 27.07.2017 по 07.08.2017, стати до роботи з 08.08.2017 (а.с.46),

2) серія АГФ № 786017 від 18.08.2017 (первинний), виданий КЗ РОКЛ, відповідно до якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 27.07.2017 по 18.08.2017, стати до роботи з 19.08.2017 (а.с.45),

3) серія АДБ № 869321 від 11.09.2017 (продовження), виданий Тернопільською Університетською лікарнею, відповідно до якого позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 18.08.2017 по 14.09.2017, продовжує хворіти (а.с.48),

4) серія АГФ № 699809 від 14.09.2017 (продовження), виданий КЗ Сарненська центральна районна лікарня, відповідно до якого позивач перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні з 15.09.2017 по 20.10.2017, зокрема в стаціонарі з 05.10.2017 по 20.10.2017, стати до роботи з 21.10.2017 (а.с.49).

Рівненська обласна державна адміністрація листами від 09.10.2017 № вих-6124/0/01-22/17 та від 10.10.2017 № вих-6226/0/01-23/17 звернулась до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про перевірку обгрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, виданих ОСОБА_5, проведення експертизи по листках непрацездатності, роз'яснення щодо надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду по листках непрацездатності АДБ №869321, АГФ № 786017, АГФ № 601873 (а.с.32,33-34).

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області на вищевказані запити Рівненської обласної державної адміністрації надано відповідь від 23.10.2017 № 10-01/983 (вхідний номер Рівненської обласної державної адміністрації від 23.10.2017 № вх-7611/0/01-23/17), за змістом якої перевіркою встановлено, що вищезазначені листки непрацездатності згідно записів в первинній медичній документації видані обгрунтовано. ЛН № 869321 виданий як продовження ЛН № 786017 з приводу одного випадку тимчасової непрацездатності.

Разом з тим, бланк ЛН № 869321 оформлено з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, зокрема: не зазначено номер та серія попереднього ЛН; не вказано місцезнаходження закладу охорони здоров'я; не вказано місцезнаходження установи; невірно підкреслено причину тимчасової непрацездатності; не зазначена посада лікаря.

Для надання матеріального забезпечення за кошти Фонду соціального страхування України ЛН № 869321 необхідно повернути на дооформлення за місцем його видачі в Тернопільську університетську лікарню.

Не підлягає оплаті в ЛН № 869321 період 18.08.2017, передбачений ЛН № 786017, а також період 19.08.2017-21.08.2017, оскільки лікарняна відпустка, що була надана ОСОБА_5 Тернопільською університетською лікарнею, не передбачена вимогами відповідних нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України.

Крім цього, госпіталізація ОСОБА_5 в Тернопільську університетську лікарню зафіксована 18.08.2017 о 09:25, в той час як виписка з Рівненської обласної клінічної лікарні була здійснена в другій половині дня 18.08.2017 (а.с.101).

На вищевказаному листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, головою Рівненської обласної державної адміністрації 23.10.2017 виконано резолюцію про порушення дисциплінарного провадження.

Саме вищевказана інформація Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, викладена в листі від 23.10.2017 №10-01/983,

слугувала підставою для розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 23.10.2017 № 286-к. Про вказану інформацію було достеменно відомо позивачу після ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження 26.10.2017, про що він особисто зазначав у зверненнях до відповідача від 26.10.2017.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Закон України "Про державну службу" N 889-VIII від 10.12.2015, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 889-VIII) регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. А згідно з пунктом 3 частини другої цієї статті Закону, його дія поширюється на державних службовців, зокрема, місцевих державних адміністрацій.

Згідно ч.1 ст.64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 68 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

На підставі ч.ч. 1-4 ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Таким чином, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" N 586-XIV від 09.04.1999, зі змінами та доповненнями (далі Закон N 586-XIV), місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.

Згідно зі статтею 6 Закону N 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

За змістом частини першої статті 41 Закону N 586-XIV голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 39 Закону N 586-XIV встановлено, що голови місцевих державних адміністрацій, зокрема:

1) очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень;

2) представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за її межами;

3) призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.

Відповідно до статті 10 Закону N 586-XIV перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.

Перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.

Статтею 40 Закону N 586-XIV встановлено, що перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів приходить до висновку, що голова обласної державної адміністрації наділений повноваженнями ініціювати дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно першого заступника голови обласної державної адміністрації.

Частиною першою статті 72 Закону N 889-VIII встановлено, що на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків.

А згідно з частиною другою статті 72 Закону N 889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення.

Відповідно до приписів статей 64, 65 Закону N 889-VIII державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності в разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який може полягати не лише у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків, а також в порушенні інших вимог, встановлених законом, зокрема, порушення правил етичної поведінки, іншому порушенні службової дисципліни (вичерпний перелік дисциплінарних проступків, які є підставою дисциплінарної відповідальності державного службовця наведено в частині другій статті 65 цього Закону).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що частина перша статті 72 Закону N 889-VIII встановлює загальну норму щодо можливого відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження, незалежно від виду дисциплінарного проступку, обставини якого підлягають встановленню під час дисциплінарного провадження.

В той час як відповідно до частини другої наведеної статті Закону визначені підстави відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків на час дисциплінарного провадження за наявності наслідків (можливих наслідків) невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов'язків.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 72 Закону N889-VIII відсторонення від виконання посадових обов'язків державного службовця під час здійснення дисциплінарного провадження не носить обов'язкового характеру, а може бути застосовано суб'єктом призначення, який приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження, крім випадків, визначених у частині другій цієї статті Закону, та вирішується на розсуд суб'єкта призначення, який приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків на час дисциплінарного провадження виключно в разі настання (можливого настання) наслідків, наведених в частині другій статті 72 Закону N 889-VIII, та зазначає, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків під час здійснення дисциплінарного провадження відноситься до дискреційних повноважень суб'єкта призначення, а наведена норма стосується умов відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків в разі невиконання або неналежного виконання ним посадових обов'язків.

Колегія суддів наголошує, що фактичні обставин справи свідчать про те, що дисциплінарне провадження щодо позивача не стосувалося невиконання (неналежного виконання) ним посадових обов'язків, а відтак приписи частини другої статті 72 Закону N 889-VIII не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін. При цьому, правомірність відкриття дисциплінарного провадження позивачем не оскаржується, отже оскаржене розпорядження в частині відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків на час дисциплінарного провадження не суперечить вимогам закону, а відтак відсутні підстави для визнання розпорядження протиправним в частині з мотивів, наведених в позовній заяві.

Разом із тим, спосіб захисту прав державного службовця від безпідставного відсторонення від виконання посадових обов'язків на час дисциплінарного провадження встановлений частиною четвертою статті 72 Закону N 889-VIII, якою передбачено, що у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 10.11.2017 № 312-к "Про звільнення ОСОБА_5Ю." відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 23.08.2017 № 233-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_5Ю.", у зв'язку з тим, що відпали підстави у застосуванні пункту 2 розпорядження голови облдержадміністрації від 23.10.2017 № 285-к "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 23.08.2017 № 233-к", та звільненням ОСОБА_5 і не застосуванням на день звільнення дисциплінарного стягнення за дисциплінарним провадженням, розпочатим відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 23.10.2017 № 286-к "Про ОСОБА_5Ю.", - звільнено ОСОБА_5 з посади першого заступника голови обласної державної адміністрації 10.11.2017, з оплатою ОСОБА_5 часу відсторонення від виконання службових обов'язків за період з 23.10.2017 по 10.11.2017 у розмірі середньої заробітної плати (а.с.74).

Таким чином, на час звернення позивача до суду з заявою про зміну предмета позову 15.11.2017 реалізація права позивача на отримання заробітної плати за період відсторонення від виконання посадових обов'язків відповідно до оскарженого розпорядження вже була забезпечена у встановленому законом порядку, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

При цьому, звільнення позивача з займаної посади не є наслідком дисциплінарного провадження, розпочатого на підставі оскарженого в даній справі розпорядження, а відбулося відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 23.08.2017 № 233-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_5Ю.", що не заперечується представниками сторін. Правомірність такого звільнення не є предметом даного судового спору. Відтак, судове рішення в даній адміністративній справі об'єктивно не може вплинути на реалізацію позивачем права на виконання посадових обов'язків.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність оскарженого розпорядження в частині відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження та відсутність підстав для застосування заходів судового захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "22" січня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "12" червня 2018 р.