Рішення № 74646983, 07.06.2018, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/387/18

Номер провадження №2/351/362/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собко В.М.,

з участю секретаря Нагірняк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, видане виконкомом Снятинської міської ради від 18.10.1989 р., на праві особистої власності колгоспного двору головою якого був ОСОБА_6 На час смерті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 25.07.1992 р. з останнім проживали: дружина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (померла 08.11.1993 р.), племінник ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружина племінника – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, син племінника – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, син племінника ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 Дане господарство належало до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 року проживали вищезазначені особи, а отже, у відповідності до діючого на той час цивільного законодавства, та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовляються від своєї частки в житловому будинку, господарських будівлях та спорудах в користь ОСОБА_1

Однак в зв’язку з тим, що господарство відносилось до суспільної групи «колгоспний двір» та частки в свідоцтві на право особистої власності не визначені, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задоволити, а справу просила розглядати за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради, подав до суду заяву, де зазначив, що позов визнає, справу просить розглядати у відсутності представника сільської ради.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали до суду заяву в якій зазачили, що відмовляються від своєї частки в житловому будинку, господарських будівлях та спорудах по вул. Шевченка, 21, що в с. Княже Снятинського району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 18.10.1989 р. вбачається, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Княже по вул. Шевченка за №21 дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору головою якого є ОСОБА_6

З довідки від 18.01.2018 р. № 59/-1025, виданої ОСОБА_2 сільською радою, вбачається, що згядно погосподарської книги №5 особовий рахунок 211 за 1991-1995 роки за господарством по вул.Шевченка, 21 в с. Княже, Снятинського району закріплена земельна ділянка площею 0, 54 га. в тому числі 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.

З довідки від 08.02.2018 р. №01-40/21, виданої ОСОБА_2 сільською радою, вбачається, що згідно погосподарської книги №5 за 1991-1995 рр. особовий рахунок №211 до складу сім’ї зареєстрованих за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 входять: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 – голова двору, помер 25.07.1992 р., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина, померла 08.11.1993 р., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 – племінник, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 – дружина племінника, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 –син племінника, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, - син. Згідно погосподарської книги №3 за 1996-2000 рр. особовий рахунок №212 до складу сім'ї зареєстрованих за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 входять: ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3 – голова двору, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4- дружина, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 – син., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6- син.

Згідно погосподарської книги №3 за 2001-2005 рр. особовий рахунок №206 до складу сімї зареєстрованих за адресою с. Княже ивул. Шевченка.21 Снятинського району входять: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 – голова двору, вибув в господарсьво по вул. Шевченка, 56 згідно рішення виконавчого комітету від 25.03.2003 р. №12. ОСОБА_4,. ІНФОРМАЦІЯ_4 – дружина, вибула в господарство по вул. Шевченка, 56 згідно рішення виконавчого комітету від 25.03.2003 р. №12. ОСОБА_1, 1992 р. – син вибув в господарство по вул. Шевченка, 56 згідно рішення виконавчого комітету від 25.03.2003 р. №12. ОСОБА_5, 1994 р. –син, вибув в господарство по вул.Шевченка, 56 згідно рішення виконавчого коміету від 25.03.20003 р. №12. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 – дочка, вибула в господарство по вул. Шевченка, 56 згідно рішення виконавчого комітету від 25.03.2003 р. №12. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10 – мати. Згідно погосподарської книги №3 за 2006-2010 рр. особовий рахунок за №196 до складу сім’ї зареєстрованих за адресою ІНФОРМАЦІЯ_11 району входять: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10 – голова домогосподарства, вибула 08.07.2009 р. в с. Завалля. Господарство закрито у зв’язку з вибуттям останнього члена двору. З 08.07.2009 р. і по даний час в господарстві по вул. Шевченка,21 в с. Княже ніхто не зареєстрований. З 2011 р. будинок по вул. Шевченка, 21 в с. Княже віднесено до типу об’єкта господарського обліку – домоволодіння.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта житлового будинку, що житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Шевченка,21 в с. Княже, Снятинського району, Івано-Франківської області відповідає державним будівельним нормам, санітарно-екологічним нормам та правилам, протипожежним та іншим нормам і правилам, що забезпечують безпечну для життя та здоров’я людей та експлуатацію об’єкта.

З свідоцтва про народження Серія І-НМ №257905, виданого на ОСОБА_5, слідує. що батьками останнього записаноДелявського В.І. та ОСОБА_4

З довідки від 16.04.2018 р. №502/01-25, виданої ОСОБА_2 сільською радою слідує, що станом на 15.04.1991 р. в господарстві по вул. Шевченка, 21 с. Княже (колгоспний двір) були зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1- голова двору. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2- дружина.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз’яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ “Про власність” вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що не визначеність часток в майні колишнього колгоспного двору не є підставою відмови у захисті права позивача, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивач, набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вул.Шевченка,21 в с.Княже, Снятинського району ОСОБА_6 – Франківської області.

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул.Шевченка,21 в с.Княже, Снятинського району ОСОБА_6 – Франківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.