Ухвала суду № 74645372, 13.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 802/2253/17-а

13 червня 2018 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., розглянувши заяву щодо відводу колегії суддів Гонтарука В.М., Білої Л.М., Граб Л.С. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.05.2018 до Вінницького апеляційного адміністративного суду представником позивача через канцелярію суду подано заяву про відвід суддям: головуючому судді - Гонтаруку В.М., суддям - Білій Л.М., Граб Л.С., мотивуючи її тим, що вказаною колегією Вінницького апеляційного адміністративного суду розглянуто справу № 822/216/16, предметом якої було аналогічне та тотожне питання, яке в свою чергу є предметом судового розгляду у даній справі, та вказана колегія встановила правильність позиції МВС України з приводу практичного застосування приписів п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, а тому, на думку представника позивача, у колегії суддів склалась певна думка по обставинах справи, що викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 в адміністративній справі №802/2253/17-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області прийнято судове рішення щодо визнання необґрунтованим заявленого представником відповідача відводу суддям: головуючому судді - Гонтаруку Віктору Миколайовичу, суддям - Білій Людмилі Михайлівні, Граб Людмилі Сергіївні.

Зупинено провадження у справі № 802/2253/17-а за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, що визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України .

Справу №802/2253/17-а передано для вирішення питання про відвід, судді, що визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Відповідно до ч.4, 8 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З наявних матеріалів справи не вбачається необхідність у розгляді заяви про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому в силу ст.40 КАС України заява підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід суддям: головуючому судді - Гонтаруку Віктору Миколайовичу, суддям - Білій Людмилі Михайлівні, Граб Людмилі Сергіївні у адміністративній справі №802/2253/17-а, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Водночас, суд який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним".

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі.

Обставина, на яку покликається позивач, який заявив відвід, на думку суду, не є такою, що може викликати сумнів у неупередженості судді, а тому, суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні заяви про відвід судді.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Також, необхідно зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.

Заява про відвід суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, головуючого судді - Гонтарука Віктора Миколайовича, суддів - Білої Людмили Михайлівни, Граб Людмили Сергіївни вмотивована тим, що суддями при винесенні постанови 04.06.2016 в справі № 822/216/16 предметом якої було аналогічне та тотожне питання, предмету судового розгляду у даній справі, та вказана колегія встановила правильність позиції МВС України з приводу практичного застосування приписів п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 за № 850. Отже, на думку представника позивача, у колегії суддів склалась певна думка по обставинах справи, що викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності суду.

Щодо застосування практики Верховного суду України слід зазначити, що згідно з ч.1 та ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже проаналізувавши дані норм суд приходить до висновку, що повноважний суд при розгляді справи має саме враховувати, а не застосовувати і саме норми права, а не відповідати практиці Верховного Суду.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи заяви про відвід колегії суддів, інформацію щодо справи №822/216/16, суд приходить до висновку, що заява про відвід суддям: головуючому судді - Гонтаруку Віктору Миколайовичу, суддям - Білій Людмилі Михайлівні, Граб Людмилі Сергіївні не підлягає задоволенню, є необґрунтованою та не містить об'єктивної підстави для відводу суддів, не відповідає вимогам статті 36 КАС України, оскільки суд з метою всебічного та ефективного захисту прав, справедливого та неупередженого вирішення спору вирішував питання, які стали підставою звернення позивача щодо упередженості колегії суддів.

Керуючись 36, 37, 40, 242 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви щодо відводу колегії суддів Гонтарука В.М., Білої Л.М., Граб Л.С. відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Драчук Т. О.