Постанова № 74645329, 12.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

12 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 643/98/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 643/98/18, прийняту в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, повний текст ухвали складено 10.04.2018р.

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2018р. позивач, ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1Я.) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач, ХОВК), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його видати довідку Пенсійному фонду у відповідності з законними вимогами позивача.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2018р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

06.02.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху.

16.03.2018р. ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

28.03.2018р. на адресу суду відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та також зазначив, що позивачем з невідомих причин було пропущено строки звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018р. адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача не адресу суду не надходило відзиву на подану апеляційну скаргу.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 19.01.2006р. та 05.03.2008р. позивач звертався до Харківського обласного військового комісаріату про видачу довідки про розмір грошового забезпечення.

12.03.2008р. та 29.03.2008р. отримав листи про відмову у видачі вказаних довідок.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, а матеріалами справи не підтверджено поважності обставин пропущення строку звернення до суду з 2012р. по 2018р., суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.01.2018р.

З метою доведення поважності причин пропуску строку на звернення до суду за захистом свого порушеного права позивач в адміністративному позові зазначає, що зважаючи на довготермінову його переписку з відповідачем з 18.10.2004р. по 25.09.2012р., просить суд вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи ту обставину, що позивач здійснював заходи досудового врегулювання спірних правовідносин та звертаючись до суду за захистом свого порушеного права просив суд вважати поважними причини пропуску строку на звернення до суду та необхідність отримання позивачем кваліфікованої правової допомоги, суд першої інстанції повинен був врахувати ці обставини та ухвалити рішення про поновлення позиву строку звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З положень наведеної норми КАС України вбачається, що суд може залишити позовну заяву без розгляду після відкриття провадження у справі лише за наявності певних умов: 1) - пропуск строку виявлений після відкриття провадження; - позивач не заявив клопотання про поновлення строку; - підстави про поновлення строку визнані судом неповажними; 2) після відкриття провадження висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом першої інстанції при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду не дотримано приписів наведеної вище норми КАС України, оскільки, як зазначалося вище, при зверненні до суду першої інстанції позивачем заявлялося клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску цього строку.

В той же час, судом першої інстанції фактично відкрито провадження в справі без розгляду цього клопотання та надання йому відповідної оцінки (щодо визнання причин пропуску строку поважними чи не поважними та щодо наявності підстав для поновлення цього строку чи відмови в його поновленні). В ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції також не зроблений висновок щодо визнання поважними чи неповажними причин пропуску строку звернення до суду, які вказані позивачем в позовній заяві.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до безпідставного залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи те, що ухвала Харківського окружного адміністративного від 10.04.2018р. прийнята без дотримання п.4 ч.1 ст. 320 КАС України, тобто з порушенням норм процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги позивача зазначені в апеляційній скарзі щодо прийняття рішення на цій стадії апеляційного перегляду не можливо задовольнити, оскільки судом першої інстанції не вирішено спір по суті, а лише прийнято рішення з процесуальних питань.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 643/98/18 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 12.06.2018.