Постанова № 74645269, 12.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук

12 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/226/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 по справі № 818/226/18, повний текст складено 30.03.2018, розташованого за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018, позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив суд: визнати протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Націрнальної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), грошового атестату та додатку до грошового атестату для обчислення пенсії; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без урахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років починаючи з 07 вересня 2017 року з урахуванням щомісячної грошової винагороди з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 07.09.2017 проходив службу у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказом начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.08.2017 161-ОС звільнено з військової служби у відставку. Наказом від 07.09.2017 №176-ОС виключено зі списків особового складу загону. Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області з 08.09.2017 призначено пенсію за вислугою років. При призначенні пенсії не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”. Вважає, що діями та рішеннями командування Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області порушуються його права стосовно справедливого обчислення розміру пенсії, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем, ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2018.

В судове засідання сторони не з’явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріалим справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матералах справи доказами, що наказом від 07.09.2017 №176-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України у зв’язку зі звільненням у запас, згідно наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.08.2017 №161-ОС.

Головним управлінням пенсійного фонду України в Сумській області з 08.09.2017 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугою років.

22.12.2017 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області на звернення позивача щодо перерахунку пенсії надано відповідь про відмову у перерахунку пенсії.

26.12.2017 Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на звернення позивача від 11.12.2017 надано відповідь про перелік видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія ОСОБА_1

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність у зв’язку з цим підстав для відмови у їх задовлоленні.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Нормативно-правовими актами, що регулюють питання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України і діяли на час звільнення позивача зі служби є Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", Постанова Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанова Кабінет Міністрів України № 889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228, Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 73 від 02.02.2016 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України".

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, зі змісту зазначеного закону до пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи саме щомісячні додаткові види грошового забезпечення з яких було сплачено внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 3, 4 цієї статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За пунктом 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за умови наявності у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.

Пунктом 1 Постанови №1294 визначено поняття та структура грошового забезпечення військовослужбовців. Так, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Поняття "додаткові види грошового забезпечення", та які саме надбавки, доплати, винагороди та премії входять в зазначене поняття, регламентовано в Додатку 25 до Постанови №1294, а саме до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення такі винагороди: винагорода за бойове чергування (бойову службу), відсотків посадового окладу; винагорода за польоти з палуби і посадку на палубу корабля (судна), відсотків посадового окладу; винагорода за стрибки з парашутом, відсотків мінімального посадового окладу за первинною офіцерською посадою командира взводу; винагорода за водолазні роботи.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення такі винагороди: винагорода за тривалість безперервної військової служби, посадовий оклад і оклад за військовим званням; винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, відсотків мінімального посадового окладу командира взводу; винагорода за тралення і знешкодження мін, відсотків посадового окладу; винагорода за дозаправку літаків у повітрі, відсотків посадового окладу; винагорода за проведення випробувань і досліджень.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до змісту Постанови 1294 не входить в склад грошового забезпечення.

Інструкцією №425 визначено, що грошове забезпечення- це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділ III Інструкції №425 встановлює перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: винагорода за бойове чергування (бойову службу); винагорода за стрибки з парашутом; винагорода за тривалість безперервної військової служби.

Таким чином, даний перелік є вичерпним та не передбачає такого забезпечення, винагороди як "щомісячна додаткова грошова винагорода".

Відповідно до положень п. 1.2. Інструкції № 425, місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець, згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Отже, до складу місячного грошового забезпечення взагалі не входять будь-які винагороди.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889" для військовослужбовців був запроваджений новий вид забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поняття "місячне грошове забезпечення" та "щомісячна додаткова грошова винагорода" розмежовані один від одного. Підпунктом 2 пункту 1 Постанови № 889 визначено порядок розрахунку винагороди, яка обраховується у відсотковому відношенні з розміру місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 постанови №161 Міністерство оборони зобов'язувалося забезпечити здійснення видатків, пов'язаних з набранням чинності цією постановою, в межах видатків на оплату праці, передбачених Міністерству в Державному бюджеті України на 2013 рік.

При цьому зміни, що вносилися до постанови №889, істотно не зачіпали положень пункту 2 цієї постанови.

На виконання постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року № 595 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489; з наступними змінами), положення якої стали застосовуватися з 1 жовтня 2010 року.

У цьому акті визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Зокрема, в пункті 3 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у пункті 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

За пунктом 5 Інструкції винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням.

У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Відповідно до положень пункту 10 Інструкції, командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

Таким чином, історичний (в історичному розвитку) та нормативний підхід до розуміння положень постанови №889 в системному зв'язку із нормами статей 9 і 15 Закону №2011- ХІІ та правилами Інструкції дають підстави стверджувати, що винагорода, встановлена постановою №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що "щомісячна додаткова грошова винагорода", передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється (нараховується) пенсія.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні питання та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 по справі № 818/226/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 12.06.2018.