Ухвала суду № 74644304, 11.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 815/260/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/863/18

Єдиний унікальний № 815/260/2012

Категорія – ч. 2 ст. 286 КК України Головуючий в 1-й інстанції – Бахаєв І.М.

Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Тютюник М.С., Рассуждай В.Я.,

при секретарі Волошині С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали провадження відносно

засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

за участю прокурора Кмєть А.Г., потерпілого ОСОБА_3,

за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_3 та державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційних скаргах:

- потерпілий ОСОБА_3 вважає, що ухвала суду не відповідає дійсності та діючому законодавству, оскільки він прохав притягнути до відповідальності державного виконавця Власенко, а натомість суддя визнав протиправною бездіяльність державного виконавця Єрмака С.О., на підставі чого вважає ухвалу неправомірною;

- державний виконавець Єрмак С.О. вказує, що вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

Так, при розгляді скарги на бездіяльність державного виконавця матеріали виконавчого провадження не лише не витребувались суддею, ним навіть не проводилось ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження №36172591, яке державний виконавець мав при собі на кожному судовому засіданні. Це призвело до неповного з'ясування обставин справи.

Приймаючи рішення по суті, суд не дотримався процесуальних норм, тобто не перевірив правомірність прийняття скарги до розгляду взагалі.

Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про

порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про

порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих

дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 04.11.2010 №2677-VI) про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Так, суд не звернув уваги на те, що у своїй скарзі від 20.06.2017 ОСОБА_3 зазначає, що виконавчий лист було направлено до Машівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області і навіть зазначає вхідні номери (вх.№876 від 12.08.2014), та те, що по даному виконавчому листу відкрито виконавче провадження №44372803, яке передано державному виконавцю Терешовій А.В.

Тобто, ще 12.08.2014 скаржнику було відомо про закінчення виконавчого провадження відділом ДВС Мелітопольського МРУЮ.

Судом першої інстанції було встановлено, що 21.07.2014 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 04.11.2010 №2677-VI). Виконавчий документ направлено до відділу державної виконавчої служби Машівсько районного управління юстиції за адресою: Полтавська обл., Машівський р-н, смт. Машівка, вул. Леніна, 111, тел.: (05364) 9-12-65, за місцем відбування покарання боржника.

Питання про поновлення судом строків оскарження скаржником ОСОБА_3 не ставилось, суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області такого рішення не приймалось.

Також у своїй ухвалі суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області посилається на постанову державного виконавця Єрмака CO. від 21.07.2014 про закінчення виконавчого провадження ВП №34713660, згідно якої судом встановлено, що виконавче провадження ВП №34713660 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий документ направлено відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції за місцем відбування покарання боржника.

Але при цьому, суд не звернув уваги, що дана постанова винесена у виконавчому провадженні, за яким стягувачем виступає зовсім інша особа, а саме: ОСОБА_5. Так, дійсно, виконавче провадження №34713660, входить до складу зведеного виконавчого провадження № 36172591, але скаржник ОСОБА_3 є стягувачем за іншим виконавчим провадженням - ВП№34680830.

Це свідчить про недостатнє та неповне дослідження судом матеріалів справи.

Крім того, судом не досліджувалися взагалі підстави закінчення виконавчого провадження, та не з'ясовано дійсно з вини державного виконавця Мелітопольського MP ВДВС на теперішній час не виконано рішення суду.

Слід звернути увагу, оскільки виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», тобто направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешти з майна не знімаються, а виконавчі дії продовжують виконуватися іншим органом ДВС. Тобто, в такому разі виконання вироку суду у частині стягнення коштів ще триває.

В наслідок яких саме дій чи бездіяльності державного виконавця не було виконано вирок суду (не накладення або несвоєчасність накладення арешту, через що боржник переоформив майно на іншу особу, не направлення якогось запиту до реєструючих органів, тощо) з ухвали Мелітопольського міськрайонного суду не вбачається, якими доказами керувався суддя при здійсненні висновку про «формальний вихід за місцем мешкання» також лишається незрозумілим.

На підтвердження поверхневого розгляду справи слід зазначити і те, що навіть у самій постанові про закінчення виконавчого провадження ВП №34713660, міститься посилання на два акти державного виконавця (акт державного виконавця від 11.02.2013, та акт державного виконавця від 13.05.2013), які свідчать про неодноразовий вихід за адресою боржника з метою перевірки майнового стану.

Натомість суд першої інстанції зазначає, що державний виконавець обмежився одноразовим формальним виходом за адресою місце мешкання боржника та надсиланням запитів до державних реєструючих право власності органів, а через два роки закрив виконавче провадження, внаслідок чого не було виконано вирок суду.

Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки протягом всього часу перебування

виконавчого документа на виконанні державним виконавцем здійснювались дії щодо

виявлення рухомого (в тому числі коштів) та нерухомого майна боржника, а матеріали

зведеного виконавчого провадження №36172591 складаються з документів викладених на

183 аркушах!

Такі пояснення державним виконавцем надавались у судовому засіданні усно та письмово, але не були прийняті до уваги судом.

У зв'язку з чим зазначає наступне.

Відносно боржника ОСОБА_2 у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало зведене виконавче провадження № 36172591. До складу зведеного виконавчого провадження входили наступні виконавчі провадження з виконання:

*виконавчий лист № 815/260/12 від 04.10.2012 року, що видав Мелітопольський міськрайонний суд про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 3102,33 (три тисячі сто дві) гривні 33 копійки, суму моральної шкоди в розмірі 33333,33 (тридцять три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки. ВП № 34680830 (АСВП спецрозділ).

*виконавчий лист № 815/260/12 від 04.10.2012 року що видав Мелітопольський міськрайонний суд про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 суму матеріальної шкоди в розмірі 3102,33 (три тисячі сто дві) гривні 33 копійки, суму моральної шкоди в розмірі 33333,33 (тридцять три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки ВП № 34703377(АСВП спецрозділ).

*виконавчого листа № 815/260/12 від 04.10.2012 року що видав Мелітопольський міськрайонний суд про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суму матеріальної шкоди в розмірі 3102,33 (три тисячі сто дві) гривні 33 копійки, суму моральної шкоди в розмірі 33333,33 (тридцять три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки. ВП № 34713660 (АСВП спецрозділ).

За всіма виконавчими документами постанови про відкриття виконавчих проваджень винесено 16.10.2012 року та направлено сторонам виконавчого провадження.

Оскільки в наданий державним виконавцем строк для самостійного виконання, боржником виконавчий документ виконано не було, державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника та направлено 22.11.2012 р. відповідні запити до державних реєструючих право власності органів, з метою виявлення майна боржника та звернення стягнення на це майно.

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем вчинено наступні заходи з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа: згідно довідок ДТН та управління Держкомзему техніка та земельні ділянки не зареєстровані. За адресою державної реєстрації, а саме: м. Мелітополь, вул. Молодіжна, 66 та адресою проживання боржника, що вказана у виконавчому документі: м. Мелітополь, вул. Молодіжна, 75, складено акти державного виконавця про відсутність майна від 11.02.2013 р. та від 13.05.213 р.

Згідно відповіді УДПтС України в Запорізькій області від 07.12.2012 р. № 1/2-5548, боржник утримується в Полтавському слідчому ізоляторі УДПтС України в Запорізькій області.

Згідно відповіді ДПП № 602190 від 25.01.2013 р. боржником ОСОБА_2 відкрито розрахункові рахунки в ПАТ «Банк Кіпру» на які постановою державного виконавця 27.03.2013 р. накладено арешт, але згідно відповіді банку від 23.04.2013 p., 07.05.2013 p. та від 30.07.2013 р. платіжні вимоги виконано частково у розмірі 04,60 грн., залишки грошових коштів на поточних рахунках боржника відсутні.

Згідно довідки № 8344 від 29.12.2012 p., що видав КП «ММБТІ», за ОСОБА_2 (рік народження та і. код невідомо), зареєстровано право власності на квартиру № 72 по бул. 30-річчя Перемоги, 29 в м. Мелітополі на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.1996 р. № 0038/0235. на яку накладено арешт. 08.04.2013р. до відділу подано заяву гр.. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, інн НОМЕР_1, який є власником квартири за адресою бул. 30 років Перемоги 29, кв. 72 та зареєстрований за цією ж адресою що він не є боржником за вказаним виконавчим документом. До заяви додані копія паспорту з реєстрацією, копія ІНН. На вказану заяву відділом надано відповідь щодо роз'яснення права особи, яка вважає, що майно належить їй, а не боржнику, на звернення, до суду з позов про зняття арешту. Одночасно зазначає, що за виконавчим документом боржником є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн НОМЕР_2.

Згідно відповіді № 2120509 наданої 03.05.2013 р. Реєстраційною службою Мелітопольського МРУЮ Запорізької області з Державного реєстру речових прав встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відсутні відомості щодо наявності прав власності на нерухоме майно у боржника.

Згідно відповіді УДПтС України від 08.05.2013 р. № 10/6-2930 боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, направлено для відбування покарання до Машівської виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області № 9.

Згідно довідки наданої Мелітопольським МРЕВ ДАІ № 1861 від 12.12.2012 р. за ОСОБА_2 зареєстровано транспортні засоби: FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3, КМЗ 8136, державний номер НОМЕР_4, АЗЛК 412, державний номер 81382НА, на які постановою державного виконавця від 24.01.2013 р. накладено арешт.

19.02.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про оголошення в розшук вказаних транспортних засобів.

Так, згідно повідомлення УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області від 28.02.2013 за вхід № 422/03-55/23, транспортні засоби: FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3. КМЗ 8136, державний номер НОМЕР_4, АЗЛК 412, державний номер 81382НА, що належать ОСОБА_2, 28.02.1980 р. н., що мешкає: м. Мелітополь, вул. Молодіжна, 66, внесено до бази БД «Контроль» з метою їх розшуку та затримання.

Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» у разі оголошення розшуку транспортних засобів боржника виконавче провадження може бути зупиненим.

Так, 27.03.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Запитано інформацію щодо довіреностей на право керування арештованим транспортом. Так, згідно повних витягів з Єдиного реєстру довіреностей №№ 23947968, 23948010, 23948054 від 26.02.2013 p., наданих ДП «Інформаційний центр» від 23.05.2013 р. (вхідн. № 735/03-55/23) боржником ОСОБА_2 08.09.2008 видано довіреність на ім'я ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відносно майна: FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3, а також 21.09.2007 р. ОСОБА_2 видано довіреність на ім'я ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відносно майна: причеп КМЗ 8136, державний номер НОМЕР_4.

Згідно повідомлення стягувача транспортний засіб: FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 знаходиться за адресою: Запорізька обл., Василівський р-н, с. Мала Білозерна, вул. Партизанська, 59, на підставі чого державним виконавцем 29.04.2013 р. винесено та направлено постанову щодо доручення відділу ДВС Василівського РУЮ провести опис зазначеного автотранспорту та надіслати до відділу ДВС Мелітопольського МРУЮ відповідний акт опису та арешту майна. Зазначену постанову відділу ДВС Василівського РУЮ, згідно зворотного поштового повідомлення отримав 07.05.2013 р. (отримав Єфіменко).

Згідно платіжної вимоги № 1353 від 23.07.2013 року у боржника відсутні кошти на поточному рахунку.

08.07.2013 року державним виконавцем зроблено запит вих. 10482/119/23 щодо проведених виконавчих дій за вищевказаним дорученням.

19.09.2013 року до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла відповідь на доручення - акт державного виконавця від 19.09.2013 року про те, що за адресою Запорізька область, Веселівський район, с. Мала Білозерка, вул. Партизанська, 59, було встановлено, що автомобіль НОМЕР_5, був відсутній, перевірити наявність автомобіля не представилось можливим. Однак гр. ОСОБА_8 було

надано копію рішення суду від 22.07.2012 року по справі № 815/7325/2012 видане Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про визнання права власності на автомобіль НОМЕР_5 за гр. ОСОБА_7 (але у матеріалах доручення була відсутня копія рішення суду).

Згідно вищезазначеного 01.10.2013 року державним виконавцем було направлено запит до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області щодо надання копії рішення № 815/7325/2012 від 22.06.2012 року видане Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області.

23.09.2013 року державним виконавцем направлено запит до Машівської ВК № 9 УДПтС України в Полтавський області, щодо працевлаштування, та отримання доходів у боржника ОСОБА_2 CO..

01.10.2013 року державним виконавцем направлено запит до Мелітопольської ОДПІ щодо заняття боржником підприємницькою діяльністю.

02.10.2013 року державним виконавцем направлено запит до УДАІ MB ГУМВС України в Запорізькій області, щодо результатів розшуку арештованих ТЗ, що належать боржнику - ОСОБА_2 CO..

18.10.2013 року до відділу надійшло повідомлення від Машівської ВК № 9 УДПтС України в Полтавський області, про те, що боржник ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4, працевлаштований робітником по виготовленню круп та борошна. Отримує заробітну плату, кошти зараховуються на особовий рахунок засудженого.

17.10.2013року до відділу надійшло повідомлення ДАІ Запорізької області про орієнтування на розшук транспортних засобів, що належать боржнику - ОСОБА_2.

11.04.2013року державним виконавцем додатково було направлено запит до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області щодо надання копії рішення № 815/7325/2012 від 22.06.2012 року видане Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63955175 від 18.07.2014 року інформація щодо боржника відсутня.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців інформація щодо боржника відсутня.

25.03.2014 року державним виконавцем за вих.. № 6263 направлено запит до ВДАІ, щодо наслідку виконання постанови державного виконавця від 19.02.2013 року, щодо наслідків виконання постанови державного виконавця від 19.02.2013 року про оголошення в розшук транспортні засоби: Ford Tranzit д/н НОМЕР_6, КМЗ 8136 д/н АР 5062 XX, АЛЗК 412 д/н НОМЕР_7.

05.05.2014 державним виконавцем направлено запит до ВДАІ, щодо наслідку виконання постанови державного виконавця від 19.02.2013 року, щодо наслідків виконання постанови державного виконавця від 19.02.2013 року про оголошення в розшук транспортні засоби: Ford Tranzit д/н НОМЕР_6, КМЗ 8136 д/н АР 5062 XX, АЛЗК 412 д/н НОМЕР_7.

17.07.2014 року за вх. № 542/03-46/23 до ВДВС Мелітопольського МРУЮ Запорізької області надійшло повідомлення від ВДАІ від 02.04.2014 року № 41Г/1345 про те, що транспортні засоби: Ford Tranzit д/н НОМЕР_6, КМЗ 8136 д/н АР 5062 XX, АЛЗК 412 д/н НОМЕР_7 які належать боржнику ОСОБА_2 CO., ІНФОРМАЦІЯ_4 на теперішній час не затримано.

18.07.2014 року згідно відповіді на електронний запит до ПФУ України інформація про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи відсутнє, на запит щодо отримання пенсії інформація відсутня.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63955175 від 18.07.2014 року інформації щодо боржника не знайдено.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців - інформація щодо боржника відсутня.

21.07.2014 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче

провадження». Виконавчий документ направлено до відділу державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції за адресою: Полтавська обл., Машівський р-н, смт. Машівка, вул. Леніна, 111, тел.: (05364) 9-12-65, за місцем відбування покарання боржника.

За період з 21.07.2014 року по теперішній час повторно на виконання вищезазначені виконавчі документи не надходили.

Все перелічене свідчить не про формальний підхід до виконання рішення суду, а, навпаки, про здійснення державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій ВСІХ заходів щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Також суддею Мелітопольського міськрайонного суду при постановленні своєї ухвали порушено вимоги ч. 2 ст. 451 ЦПК України, згідно якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 CO. у зведеному виконавчому провадженні № 36172591, а яким чином усунути порушення не зазначив.

Тобто, що саме повинен здійснити державний виконавець Мелітопольського MP ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області щоб поновити порушене право скаржника на виконання рішення суду не є зрозумілим.

Отже, суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та не витребував відповідні достатні докази з відділу ДВС, не дослідив докази, які малися у державного виконавця. А докази, які маються у справі, не повно та не об'єктивно досліджені, що призвело до помилкового висновку суду стосовно бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні та його вини у невиконанні рішення суду.

Просить скасувати ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.01.2018 по справі № 815/260/2012, якою скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні № 36172591 задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 у зведеному виконавчому провадженні № 36172591, у повному обсязі і постановити нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні № 36172591 відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарг; в судових дебатах: потерпілого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні № 36172591 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 у зведеному виконавчому провадженні № 36172591. В задоволенні інших вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Згідно зі змістом судового рішення, 20.06.2017 року на адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_3 в якій він, з урахуванням уточнень, просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 382 КК України за невиконання рішення суду, зобов'язати державного виконавця виконати усі дії щодо виконання виконавчого листа №815/260/2012 від 06.04.2012, витребувати виконавче провадження для огляду у судовому засіданні, вважати дії ОСОБА_13 порушенням даної ним присяги, визнати бездіяльність державного виконавця протиправною та провести індексацію боргу.

Свою скаргу заявник обґрунтовував тим, що на виконання вироку Мелітопольського міськрайонного суду від 06.04.2012 та постанови від 17.09.2012 по справі №815/260/2012 06.04.2012 було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 CO. на користь ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суму матеріальної шкоди у розмірі 9307 грн. по 3102,33 грн. кожному та моральної шкоди - 100000 грн., по 33333,33 грн. кожному. По вказаним виконавчим листам було відкрито виконавче провадження, однак, ніяких дій на виконання вироку суду державними виконавцями вчинено не було, а неодноразові звернення заявника до виконавчої служби ніяких результатів не принесли, тому він був змушений звернутись до суду з даною скаргою. Крім того, ОСОБА_3 просив провести індексацію боргу.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції в своїй ухвалі вказав, що у зв'язку з тим, що державний виконавець у виконавчому провадженні ВП №34713660 при виконанні вироку суду обмежився одноразовим формальним виходом за місцем мешкання боржника та надсиланням запитів до державних реєструючи право власності органів, а через два роки закрив виконавче провадження, внаслідок, чого не було виконано вирок суду, тому, з метою захисту конституційних прав ОСОБА_3 суд визнав за необхідне визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Єрмака С.О., а в задоволенні вимог ОСОБА_3І відмовив.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була подана скарга на бездіяльність державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні № 36172591 (т. 3 а.п. 177-178; 187).

Із судового рішення вбачається, що при винесенні ухвали, суд першої інстанції керувався ст.ст. 625 ЦК України, 447 ЦПК України, 128, 539 КПК України.

Визначення юрисдикційності скарги залежить від установлення судами таких обставин: чи є вказана скарга реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб'єктів, наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.

З поділу системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації пов'язане поняття цивільної юрисдикції, під якою розуміється компетенція суду щодо вирішення справ у порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 3 вказаного Закону передбачено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів ДВС, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Такий висновок підтверджений у частині першій статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 383 ЦПК України у редакції, яка діяла на час звернення зі скаргою, (тобто на 20.06.2017 року) та розгляду справи у суді першої інстанції, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Згідно з частиною другою статті 384 цього Кодексу скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи ДВС розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України) (Позиція Великої палати Верховного Суду від 14.03.2018 року № 213/2012/16 ц).

Враховуючи вищевказане, а також питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, в порядку передбаченого ч. 1 ст. 537 КПК України, колегія суддів вважає, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, не можуть розглядатися за правилами кримінального процесуального законодавства України, а тому, не розглядаючи апеляційні скарги по сутті, судове рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_3 та державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року відносно скарги ОСОБА_3, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: