
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2018 р. Справа № 591/2035/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16.05.2018 (суддя Сидоренко А.П., м. Суми) по справі № 591/2035/18
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Сумської міської ради
про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
До Зарічного районного суду м. Суми звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1М.) з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просить суд скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради № 440 від 02 квітня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради (місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 04057942) про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності залишено без задоволення, а постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради № 440 від 02 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАп без змін.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що з метою позначення місцезнаходження TOB СК "Айрон Хаус II" на фасаді та вікні другого поверху будівлі було розміщено вивіску із найменуванням та логотипом спортивного клубу, що відповідає знаку, який належить позивачу. Вивіска не є рекламою, а тому не потребує отримання будь-яких дозволів, що передбачено ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу" та п. 48 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року. Таким чином притягнення позивача до адміністративної відповідальності за розміщення ним реклами без відповідного дозволу, є безпідставним, оскільки ним було встановлено вивіску для позначення місцезнаходження спортивного клубу "Айрон Хаус II". Також позивач зазначає, що відповідачем накладено адміністративне стягнення поза межами строків, встановлених КУпАП.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України), не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 02 квітня 2018 року постановою адміністративної комісії відповідача № 440 ОСОБА_1, як посадову особу ТОВ "СК "Айрон Хаус II", притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у зв'язку з тим, що він в порушення пп. 9 п. 11.2. розділу XI додатку до рішення Сумської міської ради "Про затвердження Правил благоустрою міста Суми" без проектно-дозвільної документації, затвердженої в установленому порядку, розмістив на фасаді будівлі по вул. Металургів 17А в м. Суми вище першого поверху зовнішню рекламу спортивного клубу "Iron House", що було виявлено 29 березня 2018 року.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вивіска з зазначеною інформацією є елементом зовнішньої реклами, розміщення якої, відповідно пп .9 п. 11.2 розділу ХІ Правил благоустрою міста Суми, можливе на підставі проектно-дозвільної документації, затвердженої у встановленому порядку. Відсутність проектно-дозвільної документації стосовно зазначеної зовнішньої реклами свідчить про порушення позивачем як посадової особи ТОВ "Спортивний клуб "Айрон Хаус ІІ" Правил благоустрою міста Суми, а тому позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно зі ст. 152 КУпАП за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до п.п. 7 п."а" ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97 від 21 травня 1997 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" № 2807-4 від 06 вересня 2005 року встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Частиною 4 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
За ч.1 ст. 34 цього Закону, правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Рішенням Сумської міської ради від 26 грудня 2014 року № 3853-МР (розміщено на сайті Сумської міської ради за посиланням https://smr.gov.ua/uk/dokumenti) затверджено Правила благоустрою міста Суми згідно з додатком до даного рішення (далі Правила благоустрою міста Суми), які визначають порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Суми, регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначають здійснення ефективних і комплексних заходів утримання території населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження обєктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і обєктів, створення умов для реалізації прав та виконання обовязків субєктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Згідно пп.9 п. 11.2 розділу ХІ Правил благоустрою міста Суми, підприємства, установи та організації (в особі їх посадових осіб), фізичні особи - підприємці, громадяни, іноземці, особи без громадянства, балансоутримувачі, власника та орендарі об'єктів зобов'язані розміщувати елементи зовнішньої реклами, рекламоносії, малі архітектурні форми, тимчасові споруди та елементи зовнішнього благоустрою на підставі проектно-дозвільної документації, затвердженої у встановленому порядку.
Відповідно до розділу І Правил благоустрою міста Суми зовнішня реклама реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку встановленому виконавчими органами міських рад та відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами.
Згідно ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу" вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Крім того, згідно пп. 5 п. 3.1.1 Правил розміщення вивісок у м. Суми, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 28.04.2016 № 247 вивіска може бути встановлена на фасаді (вище першого поверху), фронтоні, якщо суб’єкту господарювання на праві приватної власності належить вся будівля, при умові, якщо місце встановлення вивіски передбачено проектною документацією будинку або погоджено зі співвласниками будівлі, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, органами самоорганізації населення чи управителями багатоквартирного будинку.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права, можна зробити висновок, що розміщення інформації про конкретного суб'єкта господарювання не вважається рекламою в розумінні норм Закону України "Про рекламу", якщо така вивіска розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди, але тільки на першому поверсі або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, лише біля входу в таке приміщення.
Крім того, Правила розміщення вивісок у м. Суми, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 28.04.2016 № 247, допускають розміщення вивісок вище першого поверху за умови якщо суб’єкту господарювання на праві приватної власності належить вся будівля.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору № СУБ-17/М-85/01 суборенди (піднайму) нежитлового приміщення від 01 березня 2017 року, укладеного між ТОВ "ЕКО" та ТОВ "Спортивний клуб "Айрон ХаусІІ", останньому передано в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 931,5 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі в нежилій будівлі за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17-А (а.с. 7-9).
Тобто позивач не є власником будівлі та орендує лише частину приміщення (другий поверх).
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що конструкція з зображенням знаку та зазначенням "Спортклуб "IRON HOUSE", наклейки на вікнах розташовані на зовнішній поверхні будинку, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Металургів, 17-А, вище першого поверху.
Таким чином, вказана інформація про найменування товариства та знак для товарів і послуг розташована вище першого поверху будівлі, на якому товариство орендує приміщення, не поряд із входом в приміщення спортивного клубу, а тому доводи апелянта про те, що вказана вивіска не є рекламою, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вивіска з зазначеною інформацією є елементом зовнішньої реклами, розміщення якої, відповідно пп .9 п. 11.2 розділу ХІ Правил благоустрою міста Суми, можливе на підставі проектно-дозвільної документації, затвердженої у встановленому порядку.
Відсутність проектно-дозвільної документації стосовно зазначеної зовнішньої реклами свідчить про порушення позивачем як посадової особи ТОВ "Спортивний клуб "Айрон ХаусІІ" Правил благоустрою міста Суми, а тому позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо наявності підстав для закриття провадження у адміністративній справі у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
За правилами ч. 1 с.т 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Колегія суддів дійшла висновку, що вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер. Оскільки фактично триваюче правопорушення було виявлене 29 березня 2018 року, а позивача притягнуто до адміністративної відповідальності 02 квітня 2018 року, суд апеляційної інстанції вважає, що адміністративне стягнення на позивача накладене в межах визначеного ст. 38 КУпАП строку.
З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Сумської міської ради при винесенні постанови № 440 від 02 квітня 2018 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП діяла в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16.05.2018 по справі № 591/2035/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Судове рішення № 74643245, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 591/2035/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: