Рішення № 74642941, 18.04.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/1799/16-а

Провадження № 2-а/324/1/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018 Пологівський районний суд

Запорізької області

у складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Кувіка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пологівського-Чернігівський об’єднаний районний військовий комісаріат про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, зобов’язання суб’єкта владних повноважень призначити і виплатити одноразову грошову допомогу,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що в період з 27.05.1981 року по 24.04.1982 року він проходив строкову службу в лавах діючих Збройних сил, під час служби - проходив інтернаціональну військову службу та перебував в країнах, де велись бойові дії (Афганістан). Військовий квиток АБ №185594. 10.03.2016 року згідно довідки до акту огляду МСЕК АВ №0280790 позивачу первинно встановлено III групу інвалідності - поранення, контузія та захворювання, так, поранення пов’язане з виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивач звернувся з заявою до військового комісаріату з проханням виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із інвалідністю. Наприкінці грудня 2016 року позивач отримав копію витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних з виплатою одноразової допомоги, від 20.05.2016 року №36, яким визначається, що позивачем не було надано повний пакет документів та не підтверджено обставини та причини поранення (контузії, травми та каліцтво), зокрема про те, що вони не пов’язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Довідка про підтвердження обставини та причини поранення (контузії, травми та каліцтво), зокрема про те, що вони не пов’язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження видається командиром частини де безпосередньо проходила служба, отримати такий документ в наш час не є можливим. Разом з усіма документами, що додавались до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, позивач надав витяг із протоколу №660 від 18.02.2016 року Центральної ВЛК по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця. Протоколом Центральної ВЛК №186 від 22.01.2015 року визначено та встановлено зв'язок отриманих множинних осколкових поранень голови, лівої руки, контузії головного мозку у 1981 року, рядовому у відставці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та підтверджено, що отримані поранення /контузії/ і захворювання, так, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі визначеному підпунктом 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Приписами ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» випливає, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15.

Відповідно приписів ч.2 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70- кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2013 року № 975 відповідно до п.2 ст.16-2 та п.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом два вказаної постанови визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Отже, як військовослужбовець, який отримав захворювання, що пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивач впевнений в тому, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

У зв’язку із цим, позивач просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 оборони України щодо відмови у призначенні і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням 3 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов’язків військової служби; зобов’язати ОСОБА_2 оборони України призначити та виплати позивачу одноразову грошову допомогу, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи як інваліду внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представники не з’явились, представниками позивача до суду були подані клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представників.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 оборони України ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, зокрема зазначив, що рішення про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 комісією ОСОБА_2 оборони України не приймалось.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пологівського-Чернігівського об’єднаного районного військового комісаріату не з’явився, листом від 08.12.2017 року №1573 суд було повідомлено, що в Пологівському РВК відсутні будь-які матеріали, пов’язані з отриманням одноразової грошової допомоги гр.ОСОБА_1, всі документи щодо нього були направлені для розгляду в Запорізький ОВК.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 24.04.1980 року по 26.04.1982 року, що підтверджується довідкою військового комісара Пологівсько-Чернігівського ОРВК від 17.02.2015 року №1/249. В період з 27.05.1981 року по 26.04.1982 року приймав участь у бойових діях в Афганістані, що підтверджується довідкою військового комісара Пологівсько-Чернігівського ОРВК від 17.02.2015 року №1/248.

Відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 року, на території Афганістану у період з квітня 1978 року по грудень 1989 року велися бойові дії.

З копії витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії ОСОБА_2 оборони України по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №186 від 22.01.2015 року, вбачається, що поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 пов’язані з виконанням ним обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0280790 ОСОБА_1 встановлена інвалідність ІІІ групи; огляд - первинний; дата огляду 10.03.2015 року; причина інвалідності - контузія та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; інвалідність встановлена до 01.04.2017 року.

Згідно посвідчення серії Є №119740, виданого 12.03.2015 року, позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, посвідчення безтермінове.

Відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 17.01.2015 року №78/ж встановлено, що у ОСОБА_1 виявлені рубці на тілі, які є наслідком загоєння ран, що могли утворитися в результаті вогнепальних (осколкових) поранень, які могли бути отримані у 1981 році. ОСОБА_1 пояснив, що у 1981 році під час проходження служби в Афганістані отримав осколкові поранення голови, правої руки, обох ніг.

Судом було встановлено, що позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із відповідною заявою та надав копії документів, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.

З витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року №36, затвердженого Міністром оборони України ОСОБА_4 від 23.05.2016 року, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі й ОСОБА_1 (Запорізький ОВК, дата звільнення 26.04.1982 року, дата встановлення інвалідності – 10.03.2015 року), оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у п.п.5-9 п.2 ст.16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 2 вказаної вище Постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 зазначеного вище Порядку.

Відповідно до п.13 вказаного Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, виходячи з наведеного, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку; повернення ж документів на доопрацювання за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу даним Порядком не передбачено, а тому повернення ОСОБА_2 оборони України документів позивача на доопрацювання суперечить зазначеним вище вимогам закону.

Верховний Суд України в постановах від 18.03.2014 року (справа № 21-11а14) та від 22.04.2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання. Оскільки відповідач відповідного рішення не приймав, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Із наведеного випливає, що, отримавши документи позивача, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні грошової допомоги і це рішення може бути предметом оскарження у суді. Проте, відповідач відповідне рішення не прийняв та вийшов за межі своїх повноважень, повернувши документи позивача на доопрацювання.

Отже, з огляду на відсутність відповідного рішення відповідача прийнятого у визначеному законодавством порядку з питання щодо можливості призначення позивачу одноразової грошової допомоги, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги та зобов’язання відповідача призначити і виплатити таку допомогу є передчасними.

Як було встановлено в ході судового розгляду, в межах спірних правовідносин відповідачем було порушено право позивача на належний розгляд його заяви та документів про призначення одноразової грошової допомоги, що в свою чергу свідчить про необхідність зобов'язання відповідача вчинити такі дії.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог і зобов'язати ОСОБА_2 оборони України розглянути повторно документи Запорізького ОВК щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у відповідності до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, з урахуванням висновків суду у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пологівського-Чернігівський об’єднаний районний військовий комісаріат про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, зобов’язання суб’єкта владних повноважень призначити і виплатити одноразову грошову допомогу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ОСОБА_2 оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, (викладене у протоколі №36 від 20.05.2016 року) в частині повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд ОСОБА_1.

Зобов’язати ОСОБА_2 оборони України повторно розглянути документи Запорізького ОВК щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАC України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Пологівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: