Постанова № 74642893, 11.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 р. Справа № 820/345/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об'єднання Промтехенерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018, повний текст складено 07.03.18 по справі № 820/345/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об'єднання Промтехенерго"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Промтехенерго" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 321 від 18.01.2018 р. про проведення позапланової виїзної перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Промтехенерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» вимог податкового законодавства, контролюючим органом направлено позивачу запити № 6086/10/20-40-14-11-18 від 30.05.2017, № 22884/10/20-40-14-11-18 від 03.11.2017 року, № 20585/10/20-40-14-11-18 від 17.10.2017 року щодо надання інформації.

На зазначені запити позивачем надано відповіді, в яких повідомлено, що ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» не має достатніх законних підстав для задоволення вимог контролюючого органу щодо надання інформації та документів, у зв'язку із тим, що запит контролюючого органу містить ознаки незаконного втручання у господарську діяльність підприємства, а також, зі змісту запиту не вбачається з яких саме підстав необхідно надати документи.

У зв'язку із ненаданням ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» документів на письмові запити Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ № 321 від 18.01.2018 року про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» з 18.01.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 321 від 18.01.2018 р. вичерпав свою правову дію та був реалізований.

Колегія суддів підтримуючи твердження щодо необґрунтованості адміністративного позову ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО», не погоджується із підставами та мотивами, за яких судом першої інстанції зроблений такий висновок виходячи з наступного.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України визначений порядок проведення фактичної перевірки, за яким, зокрема, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі ст. 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У свою чергу, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Тобто допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та задоволення позову не призводить до відновлення порушених прав платника податків.

Отже, висновки суду першої інстанції стосовно реалізації контролюючим органом права на проведення фактичної перевірки позивача на підставі оспорюваного наказу є вірними за умови, якщо відбувся допуск контролюючого органу до проведення перевірки та вона фактично відбулась.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» скориставшись своїм правом, передбаченим п.п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, про що контролюючим органом складено акт "Про відмову від допуску до проведення перевірки" № 491/20-40-14-11-11 від 22.01.2018 року.

Таким чином, ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» зберегло своє право на оскарження наказу про проведення фактичної перевірки.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку щодо необхідності надати правову оцінку оскаржуваному наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 321 від 18.01.2018 р. про проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до абз. 4 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при чому змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов'язково.

Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов'язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Положення цього пункту Порядку, узгоджується з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Із запитів Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 6086/10/20-40-14-11-18 від 30.05.2017, № 22884/10/20-40-14-11-18 від 03.11.2017 року, № 20585/10/20-40-14-11-18 від 17.10.2017 року встановлено, що останні містили вказівку на фактичну і правову підстави їх направлення – п.73.3, ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені за наслідком діяльності інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Дослідивши зміст зазначених запитів колегією суддів не встановлено невідповідність їх вимогам законодавства, що позбавляло б позивача в силу положень ст. п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України необхідності надавати відповідь на такі запити.

Таким чином на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складені запити податкового органу, а у податкового органу виникло право на проведення перевірки внаслідок безпідставної відмови у цьому.

Відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Оскаржуваний наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 321 від 18.01.2018 р. відповідає вказаним вимогам.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання позивача на положення Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року № 1728-VIII, відповідно до статті другої якого до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки у даному випадку оскаржуваний наказ відповідача винесено стосовно проведення позапланової перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при направленні платнику податків запитів про надання інформації № 6086/10/20-40-14-11-18 від 30.05.2017, № 22884/10/20-40-14-11-18 від 03.11.2017 року, № 20585/10/20-40-14-11-18 від 17.10.2017 року податковим орган діях у відповідності із вимогами законодавства, та в подальшому, не отримавши відповідь, виніс правомірний наказ № 321 від 18.01.2018 року про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО».

Отже, позовні вимоги ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За положеннями ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову ТОВ «НВО ПРОМТЕХЕНЕРГО».

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче об'єднання Промтехенерго" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі № 820/345/18 змінити в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 р. по справі № 820/345/18 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3