Постанова № 74642438, 30.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6833/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання – Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 31 січня 2018 року у складі суду судді: Бойко О.Я. в місті ОСОБА_1 по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмову, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000128/2 від 16.08.2017 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00851 від 16.08.2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2017 року TOB «Дунайська імпортна компанія» (покупець за контрактом) уклала зовнішньо - економічний контракт № 341/17 з фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) (продавець за контрактом) (а.с.20-29).

Відповідно до умов контракту № 341/17 (п.1.1) продавець зобов’язаний поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях, які є невід’ємною частиною контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з специфікацією № 45 від 13.08.2017 року до контракту та інвойсу № 102 від 13.08.2017 року (а.с.30-32) фірма «FRUTOPOLIS S.A.» поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» наступний товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках – 1360 шт., на 17 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» – 13693 кг., вага «нетто» – 12758 кг. на загальну суму: 4720,46 євро, де 0,37 євро за 1 кг без транспортних витрат; абрикоси свіжі, класу А, у пластикових ящиках – 355 шт., на 3 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» – 2291 кг., вага «нетто» – 2157 кг. на загальну суму: 431,40 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат.

01 березня 2016 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та ТОВ «Брокерська Експедиційна компанія «Атаман-Груп» укладений договір про надання послуг по декларуванню товарів № 211/16 (а.с.39-41).

На виконання умов зазначеного договору декларантом ОСОБА_2, з метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС була подана електрона митна декларація № UA500060/2017/014407 (а.с.48-50), в якій було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року.

Для підтвердження митної вартості товару позивач надав документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт, специфікацію до контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП) та інші документи, обумовлені ч.2 ст.53 МК України та які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

16.08.2017 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000128/2, де зазначено, що оскільки не вказано клас товару в експортній декларації, неможливо перевірити вартість товару.

Також 15.08.2017 року відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00851 від 16.08.2017 року (а.с.18-19).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач відповідно до вимог Митного кодексу України прийняв рішення, яким запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, проведено консультацію з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийнято обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за шостим методом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих документів позивачем.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на відсутність визначення в експортній декларації класу товару, як на підставу для коригування заявленої митної вартості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені відповідачем обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження позивачем заявленої митної вартості та взагалі не є розбіжністю, що унеможливлює обрахування митної вартості у спірному випадку. Наведені відповідачем обставини не дають митному органу права на коригування заявленої митної вартості лише з цієї підстави. Згідно ст. 53 МК України декларація країни відправлення не є документом, що повинен подаватись декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів одночасно з митною декларацією.

Так, колегія суддів наголошує, що ч.2. ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Жодних зауважень до документів позивача згідно наведених вимог ч.2. ст.53 МК України у відповідача не виникло.

Крім того, як вірно зазначено позивачем, про факт того, що надана декларація стосується товару, який поставлений за контрактом № 341/17 свідчать і інші дані, зазначені у декларації, зокрема, у експортній декларації є посилання на інвойс, за яким постановлений товар.

Колегія суддів наголошує, що відповідачем взагалі не надано оцінки пред’явленнем позивачем документам у їх сукупності.

Так, з наданих позивачем до митного оформлення документів, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що ціна поставляємого позивачем товару, визначена ним в поданій МД цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у комерційному інвойсі.

Жодних зауважень щодо вказаних документів та саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару у митного органу не виникло.

Що стосується посилань суду першої інстанції на відсутність доказів проведення оплати за поставлений товар у розмірі 100% предоплати, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково послався на наведені обставини, оскільки вказані судом першої інстанції обставини не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідачем та не були підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості товарів. Більш того, з наявного в матеріалах справи контракту, за яким поставлявся товар, чітко вбачається, що оплата здійснюється на кожну партію товару згідно інвойсу. В свою чергу, в представленому позивачем інвойсі чітко зазначено, що оплата товару може бути проведена вже після поставки товару – 14 днів після постачання, що спростовує висновок суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Зазначені обставини помилково не були встановлені судом першої інстанції та їм не надано належної оцінки.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення та дотримання положень МК України при коригуванні митної вартості товару позивача, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги позивача є обґрунтованими, а спірні рішення підлягає скасуванню.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасування з прийняття нового судового рішення про задоволення заявлених вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 271, 289, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 31 січня 2018 року – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмову – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000128/2 від 16.08.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00851 від 16.08.2017 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 8810 грн. згідно платіжних доручень оригінали яких наявні в матеріалах справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець