Постанова № 74642194, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6776/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Танасогло Т.М.,

суддів – Запорожана Д.В.,

– ОСОБА_1,

при секретарі – Гошуренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

22.12.2017 року до суду надійшов адміністративний позов Казенного підприємства “Морська пошукова-рятувальна служба” (далі по тексту – КП "Морська пошуково-рятувальна служба", позивач) до Державної фіскальної служби України (далі по тексту – ДФС України, відповідач), з наступними вимогами:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку) , на яку казенне підприємство “Морська пошуково-рятувальна служба” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 23 268 399 грн.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” щодо казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” запис про дію від 02.11.2017 за документом “override/02.2017” на суму 23 268 399,00 грн.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України забезпечити реєстрацію податкових накладних казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” строк реєстрації яких, з вини ДФСУ, минув, без застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що протягом тривалого часу КП “МПРС” штучно та безпідставно позбавлено можливості реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач відмовляє позивачу у реєстрації податкових накладних у встановлені законодавством строки в результаті неправомірних дій самого відповідача, пов'язаних із невірним розрахунком реєстраційного ліміту (суми податку), на яку КП “МПРС” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). З вини ДФСУ для платника податків КП “МПРС” виникає загроза застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період з 07.11.2017 року по дату подання даного адміністративного позову.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням КП "Морська пошуково-рятувальна служба" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення , яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Казенне підприємство “Морська пошуково-рятувальна служба” (далі КП “МПРС”, Позивач) діє на підставі Постанови КМУ від 24 лютого 2016 р. №158 “Про відновлення єдиної системи пошуку та рятування на морі”, Статуту підприємства та підпорядковано Міністерству інфраструктури України.

КП “МПРС” створене з метою забезпечення сталого функціонування та подальшого розвитку національної системи пошуку і рятування у морському пошуково-рятувальному районі України на виконання публічно-правових функцій держави Україна щодо здійснення операцій з пошуку і рятування людського життя у відкритому морі у відповідності з міжнародними договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 158 “Про відновлення єдиної системи пошуку та рятування на морі” (далі - Постанова), передбачено фінансування заходів з функціонування та розвитку системи пошуку і рятування в морському пошуково-вальному районі шляхом перерахування коштів у розмірі 10 відсотків корабельного збору. Відповідно до підпункту 1 пункту 5 вказаної Постанови фінансування діяльності КП “МПРС” здійснює державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі -ДП“АПМУ).

11.05.2016 року листом від № 1/1/88-16 КП “МПРС” звернулось до ДФС України за податковою консультацією стосовно надання роз'яснення щодо належності (віднесення) коштів, які КП “МПРС” отримує від ДП “АМПУ”, до цільового фінансування, а також порядку оподаткування податком на прибуток та ПДВ здійснення ДП “АМПУ” фінансування заходів з функціонування та розвитку системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі шляхом перерахування коштів у розмірі 10 відсотків корабельного збору КП “МПРС”, визначеного постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 158 “Про відновлення єдиної системи пошуку та рятування на морі” .

Листом ДФС України від 06.06.2016 р. № 12374/6/99-99-15-02-02-15 було надано відповідь, що у разі, якщо КП “МПРС” не здійснює для ДП “АМПУ” постачання послуг в рахунок сплати 10 відсотків корабельного збору, то операція з фінансування заходів із забезпечення функціонування та розвитку системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі шляхом перерахування 10 відсотків корабельного збору на користь КП “МПРС” на підставі Постанови № 158 не є об'єктом оподаткування ПДВ та за такою операцією база оподаткування ПДВ не визначається (а.с. 29-31).

КП “МПРС” не погодилось з таким висновком ДФС України та вважаючи, що вказана операція є об'єктом та базою оподаткування ПДВ, 04.07.2017 р. звернулось до суду з позовом до ДП “АМПУ” про стягнення сум ПДВ та зобов'язання нараховувати та перераховувати КП “МПРС” 10 % корабельного збору з урахуванням ПДВ.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2016 p. у задоволенні позову КП “МПРС” відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, КП “МПРС” подано апеляційну скаргу на вищезазначене рішення (а.с. 32-35).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 р. по справі за № 910/12596/16 за вищезазначеним позовом рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу КП “МПРС” без задоволення з огляду на те, що кошти у розмірі 10% корабельного збору, які ДП “АМПУ” перераховує КП “МПРС”, є коштами цільового фінансування відповідних заходів з функціонування та розвитку системи пошуку і рятування на морі і не є платою за послуги. Як наслідок, такі кошти не є об'єктом оподаткування ПДВ та податком на прибуток (а.с. 40-44).

Таким чином, до жовтня 2016 року КП “МПРС” не мало однозначної відповіді з питання нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму коштів, яка надходить від АМПУ, тому, як сумлінний платник податків, протягом травня-жовтня 2016 року на дату отримання коштів від ДП “АМПУ”, КП “МПРС” визнавались податкові зобов'язання із складанням і реєстрацією податкових накладних у ЄРПН. Усього за вищевказаний період КП “МПРС” зареєструвало податкових зобов'язань з ПДВ (сума податку на додану вартість) при надходженні коштів від ДП “АМПУ” на загальну суму 23 268 398,52 грн., оскільки вважало за необхідне, як платник ПДВ-постачальник послуг, дотримуватись вимог Податкового кодексу України щодо оподаткування ПДВ.

Враховуючи висновки постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.11.16 р. по справі за № 910/12596/16 про належність коштів у розмірі 10% корабельного збору, які ДП “АМПУ” перераховує КП “МПРС” до коштів цільового фінансування відповідних заходів з функціонування та розвитку системи пошуку і рятування на морі і не є платою за послуги та як наслідок, такі кошти не є об'єктом оподаткування ПДВ, яка набрала законної сили, КП “МПРС” звернулось до ДП “АМПУ” з листом від 30.11.2016 року вих.№ 1/6/1126-16 щодо реєстрації коригувань до податкових накладних в порядку сг 192 ПКУ за період травень-жовтень 2016 року.

Фактична реєстрація коригувань податкових зобов'язань відбулась у лютому 2017 року, а саме:

- РКЕ№ 1 від 01.02.2017року до податкової накладної№1 від 26.05.16 на загальну суму -15 653 484,00 грн., в т.ч. ПДВ- 2 608 914,00 грн.;

- РКЕ № 2 від 01.02.2017 року до податкової накладної №5 від 05.07.16 на загальну суму -22 720 482,17 грн., в т.ч. ПДВ- 3 786 747,03 грн.;

- РКЕ № 3 від 01.02.2016 року до податкової накладної №53 від 28.07.16 на загальну суму -23 711 811,05 грн., в т.ч. ПДВ- 3 951 968,51 грн.;

- РКЕ № 4 від 01.02.2017 року до податкової накладної №26 від 25.08.16 на загальну суму -24 827 306,03 грн., в т.ч. ПДВ- 4 137 884,34 грн.;

- РКЕ № 5 від 01.02.2017 року до податкової накладної №16 від 22.09.16 на загальну суму -26 986 896,97 грн., в т.ч. ПДВ- 4 497 816,16 грн.;

- РКЕ № 6 від 01.02.2017 року до податкової накладної №28 від 25.10.16 на загальну суму -25 710 410,87 грн., в т.ч. ПДВ- 4 285 068,48 грн.

Після реєстрації вищезазначених розрахунків коригування до податкових накладних за період травень-жовтень 2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, КП “МПРС” 16.02.2017-17.02.2017 року подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ до декларацій у зв'язку з виправленнями самостійно виявлених помилок. Вказані розрахунки були прийняті без зауважень органами Державної фіскальної служби України, що підтверджується квитанціями (додаються).

21.03.2017 року (вих.№ 1/34/442-17) КП “МПРС” звернулось до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області із заявою про повернення надміру зарахованих до бюджету податків на суму 21 714 506 грн. (а.с. 36-39).

Згідно роздруківки з електронного кабінету платника податків на офіційному веб-сайті ДФС України від 20.06.2017 року (платіж 30 14010100 00) за кодом операції “ЮС” 02.06.2017 року на електронний рахунок надійшла сума 1 000 000, 00 грн (один мільйон гривень), тобто відбулось часткове повернення коштів за заявою КП “МПРС” про повернення надміру зарахованих до бюджету податків від 21.03.2017 року вих.№ 1/34/442-17.

Також, на електронний рахунок позивача надійшла сума 1 185 878,00 грн., що підтверджено витягом № 134228 від 13.07.2017 року, а також витягом № 014575 від 01.08.2017 року надійшов залишок суми згідно заяви від 21.03.2017 року вих.№ 1/34/442-17, а саме 20 503 618, 00 грн.

Таким чином, станом на 01.08.2017 року ДФСУ відповідно до вимог чинного законодавства повернула на електронний рахунок позивача надміру зарахований до бюджету податок на додану вартість у сумі 21 714 506,00 грн. за період з травня по жовтень 2016 року. Вказані суми також відповідно до вимог ст. 200і ПКУ були перераховані на поточний рахунок платника податків КП “МПРС”.

Протягом вересня-листопада 2017 року у системі електронного адміністрування ПДВ у КП “МПРС” виникло від'ємне значення суми податку, на яку платник податку КП “МПРС” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно даних витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, на запит від 01.09.2017 року № 14909 з’ясовано, що сума податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була скоригована на суму повернутих надміру сплачених до бюджету податків, а саме податку на додану вартість у сумі 21 714 506,00 грн.

Так, 18.09.2017 року КП МПРС” подало податкову декларацію з ПДВ за серпень 2017 року, яку було прийнято, що підтверджується квитанцією № 2 (реєстраційний номер документу НОМЕР_1). У вказаній квитанції зазначено, що на момент подання декларації сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 45927,58 грн. (а.с. 68-69).

19.09.2017 року згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ платника податку КП “МПРС” за № 194885 від 19.09.2017 року зазначено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає “мінус” 561796,42 грн. При цьому, у графі “Реєстраційні номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни зазначено “override /02.2017”.

Отже, починаючи з 20.09.2017 року, за даними системи електронного адміністрування ПДВ КП “МПРС” рахувалось від'ємне значення щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з позначкою “-” (мінус) 561 796,42 грн.

З метою вирішення зазначеного питання КП “МПРС” листом від 20.09.2017 року № 2/34/1650-17 звернулось до ДФСУ стосовно надання роз'яснень щодо причин виникнення від'ємного значення суми податку, на яку платник податку КП “МПРС” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 561 796,42 грн. з метою усунення порушення прав платника податку КП “МПРС” на реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також уникнення пропущення строків їх реєстрації, встановлених Податковим кодексом України. Вказаний лист було отримано 21.09.2017 року уповноваженим представником ДФСУ.

Станом на 13.11.2017 року відповідей або роз'яснень на лист від 20.09.2017 року № 2/34/1650-17 позивач не отримував.

07.11.2017 року згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ платника податку КП “МПРС” за № 75473 від 07.11.2017 року, реєстраційний ліміт (сума податку, на яку КП “МПРС” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) було зменшено на суму 23 268 399 грн. внаслідок помилкового розрахунку значення перевищено - загальну суму перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка вказується у рядку 6 Витягу щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовляючи у задоволенні позову Казенному підприємству "Морська пошуково-рятувальна служба" суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки коригування, які зареєстровані в лютому 2017 року, платником було помилково відображено у звітності за періоди, в яких виписані податкові накладні, а не в звітному періоді (декларації за лютий 2017 року), в якому розрахунки коригування зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач у позові зазначає, що станом на 27.11.2017 року КП “МПРС” не мало жодних відповідей та роз'яснень з питань нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на суму коштів, як надходить від “АМПУ”.

Дане твердження спростовується листом ДФС України від 06.06.2016 року №12374/6/99-99-15-02-02-15 (а.с.-29-31) – в якому ДФС повідомила позивача, що у разі, якщо КП “МПРС” не здійснює для ДП “АМПУ” постачання послуг в рахунок сплати 10 відсотків корабельного збору, то операція з фінансування заходів із забезпечення функціонування та розвитку системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі шляхом перерахування 10 відсотків корабельного збору на користь КП “МПРС” на підставі Постанови № 158 не є об'єктом оподаткування ПДВ та за такою операцією база оподаткування ПДВ не визначається (а.с. 29-31).

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про те, що податковим органом не виявлено порушення з ПДВ під час перевірки від 05.01.2018 року № 46 за період 01.01.2014 по 30.09.2017 (а.с. 98-128) , а тому підприємство правомірно вчинено дії щодо подання розрахунку коригувань суд не бере до уваги, оскільки зменшення реєстраційного ліміту або збільшення не є порушенням в сенсі податкових зобов’язань ПДВ, які досліджуються плановою перевіркою, а тому відсутність порушень з ПДВ не є доказом правомірності подання податкової звітності за період 2014-2017 рік.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що перерахування частини коштів корабельної збору ДП “Адміністрація морських портів України” н аадресу КП “Морська пошукова - рятувальна служба” здійснюється на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 158 “Про відновлення єдиної системи пошуку та рятування на морі” (далі - Постанова № 158).

Пунктом 5 Постанови № 158, зокрема передбачено фінансування ДП “Адміністрація морських портів України” заходів із забезпечення функціонування та розвитку системи пошуку врятування в морському пошуково- рятувальному районі шляхом перерахування коштів у розмірі 10 відсотків корабельного збору КП “Морська пошуково-рятувальна служба”.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є доходи платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що постачання: товарів - є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Колегія суддів враховує , що позивач не здійснює постачання товарів/послуг в рахунок коштів, отриманих від ДП “Адміністрація морських портів України” у розмірі 10 відсотків корабельного збору на підставі Постанови № 158 для фінансування заходів із забезпечення функціонування та розвитку системи пошуку і рятування в морському пошуково- рятувальному районі, а тому отриманні таких коштів у КП “Морська пошуково-рятувальна служба” не виникає об'єкта оподаткування ПДВ та за такою операцією база оподаткування ПДВ не визначається, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Згідно п. 200-1 п. 6 ст. 200 Податкового кодексу України ( із змінами та доповненнями), за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Колегія суддів зазначає, що правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 2001 ПК України та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Постанова № 569).

Пунктом 200.3 статті 2001 ПКУ передбачено, що показник S перевищ (показник "Override" у витязі з СЕА ПДВ) є складовою формули, за якою обраховується сума податку (далі - реєстраційна сума), на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних (S накл).

Показник S перевищ відображає загальну суму перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Даний показник визначається як різниця між сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі статтею 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Формування показника S перевищ здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 1 липня 2015 року, тобто враховується звітність з ПДВ починаючи з податкової звітності за липень 2015 року та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015 року.

Перерахунок показника S перевищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ / уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, складених за вказані періоди на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (S накл) такого платника.

У випадку коли у платника податку виникли розбіжності між показниками податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до неї, та сумою податку, що міститься в складених таким платником у відповідному періоді податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, платнику слід перевірити правильність декларування суми податкових зобов'язань, зазначених у поданих податкових деклараціях за відповідний період.

При цьому податкові накладні та розрахунки коригування на збільшення суми компенсації відображаються у податковій звітності з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому їх складено (незалежно від дати їх реєстрації в ЄРПН). У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації у межах граничного терміну постачальник зменшує податкові зобов'язання на підставі такого розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено, якщо з порушенням встановлених термінів реєстрації - в періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

У випадку виникнення невідповідності між відповідними показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН платнику необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди та/або зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні / розрахунки коригування залежно від виду допущеної помилки із відображенням у податковій звітності з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому їх складено.

До того ж, згідно п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, 50.1. у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунки коригування, які зареєстровані в лютому 2017 року, платником було помилково відображено у звітності за періоди, в яких виписані податкові накладні, а не в звітному періоді (декларації за лютий 2017 року), в якому розрахунки коригування зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію довели та обґрунтували.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення – 12.06.2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_1