Постанова № 74640309, 12.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/33/18 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

при секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" до Менської районної державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер Мена" про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" з позовом до Менської районної державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер Мена" про визнання протиправним та скасування розпорядження Менської районної державної адміністрації від 27 листопада 2017 року № 521, яким ТОВ "Агролідер Мена" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі їх в оренду для ведення товарного сільсьгосподарського виробництва, орієнтованою площею 329,14 га за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) на території Менського району за межами смт. Макошино.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що внаслідок дій відповідача у непередбачений законом порядок і спосіб ТОВ "Агролідер Мена" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельні ділянки, які вже перебувають в оренді позивача.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 20 листопада 2017 року ТОВ "Агролідер Мена" звернулося до Менської районної державної адміністрації із заявою, в якій просило надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості орієнтованою площею 340 га, з метою отримання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок невитребуваних земельних часток паїв на території Менського району за межами села Макошино. До заяви додано довідку в.о. старости с. Макошинського старостинського округу та схему земельних ділянок.

За результатами розгляду заяви ТОВ "Агролідер Мена" 27 листопада 2017 року головою Менської районної державної адміністрації відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» видано розпорядження № 521, яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі їх в оренду для ведення товарно сільсьгосподарського виробництва орієнтованою площею 336,00 га за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) на території Менського району за межами смт Макошино.

При цьому, земельні ділянки що знаходяться на території Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області за кадастровими номерами 7423055700:06:000:0005 (№37), 7423055700:07:000:0402 (№399) та 7423055700:07:000:0710 (№469) знаходяться у власності фізичних осіб, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку(а.с.10,14). Вказані земельні ділянки передані в оренду ТОВ "Мена-Авангард", що підтверджується копіями договорів оренди та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав, наявними в матеріалах справи.

Врахувавши, що відповідні земельні ділянки перебувають у власності громадян, Менська РДА листом від 11 грудня 2017 року № 01-07/1219 повідомила ТОВ "Агролідер Мена", що земельні ділянки в тому числі № 469 (спірна земельна ділянка) при розробленні технічної документації просять не враховувати, оскільки на земельну ділянку оформлено право власності (а.с.46).

Також, розпорядженням голови Менської районної державної адміністрації Чернігівської області від 19 січня 2018 року №26 внесено зміни до розпорядження від 27 листопада 2017 року № 521, та замінено з орієнтованої площі 336,00 га на орієнтовану площу 329,14 га (а.с. 48).

Позивач вважає, що в розпорядження районних державних адміністрацій можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням невитребувані земельні ділянки, право на які належать громадянам, та які ще не одержали державних актів на право власності. Однак земельні ділянки, що знаходяться на території Макошинської селищної ради Менського району Чернігівської області за кадастровими номерами 7423055700:06:000:0005(№37), 7423055700:07:000:0402 (№399) та 7423055700:07:000:0710 (№ 469) на час прийняття спірного розпорядження є власністю фізичних осіб та передані в користування позивачу на підставі договору оренди. Отже, вказані земельні ділянки в розумінні Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» не вважаються невитребуваними, тому не можуть передаватися в оренду іншим особам, в даному випадку ТОВ "Агролідер Мена".

Відтак, вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права як орендаря земельних ділянок порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що третьою особою було подано всі необхідні документи, визначені статтею 123 Земельного кодексу України, при цьому, підстави відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації були відсутні. Зазначив, що отримання дозволу на розробку проекту технічної документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду), тому права позивача на цьому етапі не порушені.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Спірні правовідносини регулюються нормами КАС України, Земельного кодексу України" від 18 грудня 1990 року № 561-XII, Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, та приписами Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року № 899-IV.

Так, за змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Таким чином, в межах даного спору необхідно дослідити реальність та законність інтересів позивача на предмет легального користування майном.

Так, у якості підстави на порушення спірними розпорядженнями права користування зазначеним земельним масивом позивач послався на наявність договорів оренди, укладених між ТОВ "Мена-Авангард" та фізичними особами - власниками відповідних земельних ділянок.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що спірне розпорядження відповідача не порушує права та інтереси позивача, відтак відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Так, згідно статті 5 закону України "Про землеустрій" об'єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно-територіальних одиниць або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

Суб'єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі (статті 4 Закону).

Відповідно до статті 1 закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ч.2 статті 55 закону).

Таким чином, з метою отримання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду для використання за цільовим призначенням, зацікавлена особа розробляє технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж невитребуваних земельних ділянок (паїв) в натурі (на місцевості).

Частиною десятою статті 55 закону України "Про землеустрій" передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає певний перелік дій та документів, без вчинення та наявності яких остання не буде відповідати вимогам статті 55 закону України "Про землеустрій", а відтак не може бути затверджена.

Крім того, пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, земельні ділянки, на які отримано правовстановлюючий документи, в розумінні пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, в оренду, як нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, не передаються.

Оскільки позивачем на час розгляду справи не доведено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає спірні земельні ділянки, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що права позивача не порушені.

Також суд звертає увагу, на те, що представник апелянта безпосередньо в судому засіданні підтвердив той факт, що наразі жодні права ТОВ "Мена-Авангард" ще не порушені та позивач намагається уникнути їх порушення в майбутньому.

Окрім того, Верховний суд розглядаючи адміністративну справу № 804/3703/16 (постанова суду від 14 березня 2018 року) дійшов висновку, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

Таким чином, врахувавши позицію суду найвищої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення компетентного органу щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не зачіпає права та інтереси будь-яких осіб, у тому числі і осіб, які вважають, що мають будь-яке право на земельний масив, на частину якої наданий такий дозвіл, а відтак, навіть за умови легітимного права мирного користування майном - земельним масивом відповідно до договорів оренди. будь-які права та інтереси позивача не порушені. Відповідно, відсутні підстави для задоволення даного позову.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову і задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.