Рішення № 74638344, 11.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 р. № 814/225/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Дорожна, 11, Лідіївка, Доманівський район, Миколаївська область, 56462

до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про:визнання протиправним та скасування рішення від 27.07.2017р. № Б-8108/6-17-СГ, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправним рішення відповідача від 27.07.2017 № Б-8108/6-17-СГ, про відмову у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за рахунок земельної ділянки площею 8,9 га із загальної площі 50,0 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 згідно державного акту серії ІІІ-МК № 000525 від 16.11.1999 року № 120; зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати дозвіл позивачці на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гадля ведення особистого селянського господарства у межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за рахунок земельної ділянки площею 8,9 га із загальної площі 50,0 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 згідно державного акту серії ІІІ-МК № 000525 від 16.11.1999 року № 120.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою 26.06.2017. Листом від 27.07.2017 відповідач розглянув звернення позивача та відмовив у його задоволенні з посиланням на неможливість його задоволення, оскільки Головним управлінням визначено перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в ІІІ кварталі 2017 року, а земельна ділянка, на яку претендує позивач, до неї не включена.

Позивач вважає зазначену відмову протиправною, оскільки Земельним кодексом України не передбачено складання таких списків та виділення земельних ділянок лише з цих списків.

Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позиції відповідач обґрунтував тим, що Головним управлінням Держгеокадастру України у Миколаївській області прийнято наказ від 27.06.2017 року № 130, якими затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам України у III кварталі 2017 року, на території Миколаївської області, та оприлюднено на офіційному веб-сайті Головного управління перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у у власність громадянам України. За таких обставин відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив таке.

26.06.2017 позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за рахунок земельної ділянки площею 8,9 га із загальної площі 50,0 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 згідно державного акту серії ІІІ-МК № 000525 від 16.11.1999 року № 120.

27.07.2017 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області направило на адресу ОСОБА_1 лист за № Б-8108/6-17-СГ, в якому зазначив, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам України у III кварталі 2017 року, на території Миколаївської області. Також додатково позивача повідомлено , що при розгляді звернень перевага надається учасникам АТО.

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ст.33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 6, 7 ст.118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Позивач при зверненні до відповідача надав всі вищезазначені документи. Позивач є членом фермерського господарства "Валентина", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

У листі від 27.07.2017 року № Б-8108/6-17-СГ, надісланому позивачу, відповідач, з посиланням на ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відмовив у наданні дозволу, проте не зазначив законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Посилання відповідача на Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, затвердженої постановою КМУ від 07.06.2017 року № 413 не приймається судом до уваги, оскільки Земельним кодексом України, який має вищу юридичну силу, ніж Стратегія, передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації).

Посилання на норми Стратегії в цьому випадку недоречно, оскільки земельна ділянка, частину площі якої позивач просить передати їй у власність, знаходиться у користуванні фермерського господарства "Валентина", тому вона й не може бути віднесена до земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в ІІІ кварталі поточного року.

Частина 7 ст. 118 Земельного кодексу України не передбачає такої підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як відсутність її у переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам України.

Зазначений перелік Земельним кодексом України не передбачений. А посилання у Стратегії на необхідність органам Держгеокадастру, надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, є рекомендаційним, а не імперативним.

Земельний кодекс України по іншому ніж Стратегія, підходить до питання передачі у власність громадян земельних ділянок державної власності.

Відповідно до Стратегії, у приватну власність громадян можуть бути передані лише ті земельні ділянки державної власності, які спеціально визначенні для цього органами державної влади. А відповідно до Земельного кодексу України, у приватну власність можуть бути передані будь-які земельні ділянки на вимогу заявника, за виключенням тих, щодо яких органами державної влади прийнято рішення про неможливість їх передачі у власність громадянам.

Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, суд застосовує Земельний кодекс України, як нормативний акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 по аналогічній адміністративній справі № 814/1961/17 висловлена правова позиція, що «… Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування».

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Судовий про збір розподіляється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Дорожна, 11, с. Лідіївка, Доманівський район, Миколаївська область, 56462 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 ідентифікаційний код 39825404) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення відповідача від 27.07.2017 № Б-8108/6-17-СГ, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за рахунок земельної ділянки площею 8,9 га із загальної площі 50,0 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 згідно державного акту серії ІІІ-МК № 000525 від 16.11.1999 року № 120.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у межах Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за рахунок земельної ділянки площею 8,9 га із загальної площі 50,0 га, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 згідно державного акту серії ІІІ-МК № 000525 від 16.11.1999 року № 120

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (вул. Дорожна, 11, с. Лідіївка, Доманівський район, Миколаївська область, 56462 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1409,60 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник