Постанова № 74638147, 11.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 р. Справа № 553/3116/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 18.01.2018 (суддя Крючко Н.І., по справі № 553/3116/17

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області третя особа Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області щодо невинесення постанови про закриття об'єднаного виконавчого провадження № 48800226 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса ХМНО - ОСОБА_2 № 2321 від 11.09.2015 року щодо звернення стягнення на заставне майно - нежитлове приміщення в буд. А-2 загальною площею 134,5 кв.м., що знаходиться у м. Полтава по вул. Жовтнева (Соборності) 34 на користь стягувача - АТ «ОТП «Банк», та провадження по виконавчому листу від 05.12.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості у сумі 3324800,04 грн., зобов’язати закрити зазначені виконавчі провадження, зобов'язати Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області скасувати постанову про арешт та опис автомобіля НОМЕР_1, постанову про арешт та опис автомобіля НОМЕР_2, повернути ОСОБА_1 зазначені транспортні засоби.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, в провадженні Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області перебували виконавче провадження № 53223991 з виконання виконавчого листа № 553/500/15-ц від 05.12.2016 року, виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП-Банк» боргу в сумі 3324800,04 грн., та виконавче провадження № 48800226 з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу № 2321 від 11.09.2015 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення в буд. А-2 загальною площею 134,5 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 34 в межах суми 1804188,25 грн.

19.10.2017 року постановою головного державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ Полтавської області в рамках виконання виконавчого листа № 553/500/15-ц від 05.12.2016 року накладений арешт на транспортний засіб Mersedes-Benz д.н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1

Постановою заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС - начальника ВС ГТУЮ у Полтавській області від 24.10.2017 року виконавче провадження № 53223991 з Подільського ВДВС м. Полтава ГТУЮ Полтавської області та виконавче провадження № 48800226 з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області передані до відділу примусового виконання рішень У ВС ГТУЮ у Полтавській області для подальшого виконання.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У відповідності до ч. 2 зазначеної статті постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

28.12.2017 року та 15.01.2018 року до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області надійшли заяви АТ «ОТП Банк» № 12-4-8/1476 та № 12-4-8/34, якими повідомлено, що ОСОБА_1 боргові зобов’язання перед АТ «ОТП Банк» виконав.

В подальшому, постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області від 18.01.2018 року та 19.01.2018 року на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчені відповідно виконавчі провадження № 53223991 та № 48800226.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність ознак бездіяльності ВДВС у неприйнятті постанови про закінчення виконавчого провадження в період до 19.01.2018 року, оскільки відповідачем не здійснювалося будь-яких виконавчих дій, які б негативно вплинули на права, інтереси або обов’язки ОСОБА_1, як боржника у зведеному виконавчому провадженні.

При цьому, посилання позивача на те, що заяви ПАТ «ОТП банк» про повернення виконавчого документа стягувачу були направлені до виконавчої служби 26.10.2017 року є необґрунтованим оскільки зазначені заяви були адресовані до Подільського та Шевченківського відділів ДВС, а не відповідачу, який здійснював виконавче провадження (а.с. 6, 7).

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Судовим розглядом встановлено, що постановою від 18.01.2018 року ВП 55582105 відкрито виконавче провадження виконання постанови № 53223991, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 332480,00 грн. на користь держави.

Постановою від 18.01.2018 року ВП 55582258 відкрито виконавче провадження виконання постанови № 53223991, про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 2118,35 грн. на користь держави.

Також, постановою від 22.01.2018 року ВП 55594493 відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 48800226, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 180418,83 грн. на користь держави.

Постановою від 22.01.2018 року ВП 55594639 відкрито виконавче провадження виконання постанови № 48800226, про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у розмірі 3118,35 грн. на користь держави.

Зазначені виконавчі провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 54743393 від 19.09.2017 року.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області від 23.01.2018 року накладено арешт на транспортний засіб Toyota Auris д.н. НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача скасувати постанови про арешт майна боржника є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, в рамках якого підстав для зняття арешту з майна, передбачених частиною 4 статті 59 Закону в ході судового розгляду не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 та як наслідок вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, колегія суддів, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 18.01.2018 по справі № 553/3116/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5