Рішення № 74637969, 31.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Київ Справа № 810/4219/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом доОСОБА_1 Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської областіпрозобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов’язання відповідача сформувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6522,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона як особа, яка придбала житло вперше, в силу положень абзацу 1 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому помилково сплачені нею кошти підлягають поверненню.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.01.2018 о 9 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 04.01.2018, позивач та представник відповідача не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 22, 25).

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 26).

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас, причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2018).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2017 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Гравіс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири № 139, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 14-Б, загальною вартістю 652269,00 грн., який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 2807.

За наслідками здійснення операції з купівлі-продажу наведеного вище нерухомого майна позивачем сплачено до Державного бюджету України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6522,69 грн. (1% вартості квартири), що підтверджується копією квитанції від 20.10.2017 № ПН93 (а.с. 10).

У подальшому позивач звернувся до Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у наведеному вище розмірі.

Листом від 01.11.2017 № 7372/03 Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у поверненні помилково сплачених коштів з огляду на неподання ним документів на підтвердження факту придбання нерухомого майна - квартири вперше або перебування на момент її придбання у черзі на одержання житла.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац 2 пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Пунктом 8 статті 2 цього Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Так, пунктом 153 Порядку № 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (пункт 151 Порядку № 1740).

Таким чином, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в обов'язковому порядку сплачується фізичними особами - покупцями нерухомого майна за винятком тих осіб, які придбають житло вперше, або осіб, які придбавають житло, перебуваючи у черзі на його отримання.

Як вже зазначалось судом вище, позивач стверджує, що нерухоме майно – квартиру № 139, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 14-Б, за яку ним сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6522,69 грн., придбано ним вперше.

На підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що наведена вище квартира належить ОСОБА_1 на праві власності з 20.10.2017, а також інформаційну довідку від 05.12.2017 № 106338117 про те, що позивач в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значиться в якості власника лише по відношенню до цього нерухомого майна. Інші відомості щодо наявності у позивача майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта відсутні.

Жодних доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна, представником відповідача суду надано не було.

Водночас, як на відсутність підстав для повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування представник відповідача посилається на неможливість перевірки територіальним органом Пенсійного фонду України факту придбання нерухомого майна особою вперше.

Вказані доводи не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури (далі – Порядок № 1127).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1127, інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи (далі - заявник) шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Пунктом 4 Порядку № 1127 передбачено, що інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Таким чином, відповідач не був позбавлений в порядку, встановленому законом, подати запит на отримання з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідної інформації, у тому числі для спростування доводів позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність механізму перевірки зазначеної вище інформації не може ставитись в провину особі, у якої відсутній обов’язок щодо доказування правомірності своїх дій.

Враховуючи, що під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не спростовано приналежності позивача до категорії осіб, які в силу в силу абзацу 1 пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд дійшов висновку, що позивач як особа, яка придбала житло вперше і помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6522,69 грн., має право на повернення цих помилково сплачених коштів.

У свою чергу процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).

Так, пунктом 3 розділу І вказаного Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Абзацом першим пунктом 5 розділу І вказаного Порядку встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 цього Порядку (абзац другий пункту 5 розділу І Порядку № 787).

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзац п'ятий пункту 5 розділу І Порядку № 787).

Згідно з пунктом 10 розділу 1 Порядку № 787, подання подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Таким чином, повернення особі помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за умови подання таких документів як: заява платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжні доручення, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах органом, що контролює справляння надходжень бюджету, є Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, а отже саме на нього покладається обов’язок щодо формування та подання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково зарахованих до бюджету.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача сформувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6522,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 640,00 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Зобов’язати Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41248571, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Києво - Святошинському районі Київської області подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 08130, АДРЕСА_1) збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6522,69 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41248571, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 08130, АДРЕСА_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.