Ухвала суду № 74633107, 13.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" червня 2018 р. м.Київ Справа№ 910/11164/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

Учасники справи не викликались.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» про відвід колегії суддів подану під час розгляду апеляційної скарги Національного природного парку "Голосіївський" та заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2017

у справі № 910/11164/16 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Громадської організації "Корчувате-наш дім", Національного природного парку "Голосіївський"

до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1. Міністерства екології та природних ресурсів України, 2.Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", 3.Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: 1.Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2.Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3.Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа"

про визнання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 недійсним.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Майданевича А.Г., Тищенко А.І. перебуває справа №910/11164/16 за позовом Громадської організації "Корчувате-наш дім" та Національного природного парку "Голосіївський" до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста - Буд", за участю третіх осіб: Міністерства екології та природних ресурсів України, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" про визнання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 недійсним, апеляційне провадження у якій відкрито за апеляційними скаргами Національного природного парку "Голосіївський" та заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2017.

07.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» подано заяву про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Майданевича А.Г., Тищенко А.І. від розгляду справи №910/11164/16.

Враховуючи, що колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у зазначеному вище складі дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, ухвалою суду від 07.06.2018 зупинено провадження та матеріали справи №910/11164/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» про відвід колегії суддів передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Яковлєв М.Л., суддів: Разіної Т.І., Чорної Л.В.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід колегії суддів не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Статтею 39 ГПК України встановлено, що:

- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;

- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;

- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Стаття 35 ГПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Подана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» заява про відвід колегії суддів мотивована тим, що товариству стало відомо з мережі Internet, а саме з відеозаписів Засідань Підкомітету Верховної ради України з питань взаємодії з громадським суспільством, яке відбулося 20.03.2018 та на якому обговорювалося питання функціонування НПП "Голосіївський" та стан розгляду справи №910/11164/16, де представник НПП "Голосіївський" Михайло Погребиський, заявив у присутності інших учасників засідання, що у НПП "Голосіївський" була інформація, що колегія суддів, яка розглядає справу винесе 25.01.2018 рішення на користь НПП "Голосіївський". Проте, на вказану дату прокурором у справі було подано клопотання про зупинення розгляду справи, чим було відстрочено прийняття вказаного рішення.

Наведене, на думку заявника, свідчить про те, що існують обставини, які свідчать про заздалегідь відоме одному із учасників справи рішення суду до моменту виходу суду до нарадчої кімнати і оголошення тексту рішення складом суду.

З огляду на що, на думку заявника, викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Майданевича А.Г., Тищенко А.І. при перегляді судового рішення.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавцем (ст.38 ГПК України) передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Натомість відвід було заявлено 07.06.2018, тоді як зазначає сам заявник Засідання Підкомітету Верховної ради України з питань взаємодії з громадським суспільством відбулося 20.03.2018, тобто через тривалий проміжок часу ніж це встановлено положеннями ст.38 ГПК України. При цьому, не навівши жодних належних та допустимих доказів того, що про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.

Більше того, висловлена публічно думка представником НПП "Голосіївський" Михайлом Погребиським щодо винесення 25.01.2018 судового рішення на користь НПП "Голосіївський" не може бути підставою для відводу, оскільки не підтверджена відповідними доказами та спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» про відвід колегії суддів.

Керуючись ст. ст. 35-39, 234, 235 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста-Буд» в задоволенні заяви про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Майданевича А.Г., Тищенко А.І. від розгляду справи №910/11164/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна