Ухвала суду № 74628041, 02.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18474/17

1-кс/755/3054/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ліпітюк К.С., за участі прокурора Миколаєнка А.О., захисника Чопівської С.С., підозрюваної ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Колесника В.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Миколаєнко А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, українки, громадянки України, заміжньої, непрацюючої зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою АДРЕСА_2, зі слів, в силу ст. 89 КК України не судимої,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2018 року слідчий Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві Колесник В.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Миколаєнком А.О.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 358 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12017100040007059 від 22.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 358 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваній, слідчий посилається на те, що підозрювана ОСОБА_2 не має міцних соціальних зв'язків, неодноразово переховувалась від органу досудового розслідування, в зв'язку з чим може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних шляхом схиляння їх для дачі неправдивих показів; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку, та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.

Разом з тим, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_2 та захисник Чопівська С.С. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на недоведеність прокурором ризиків та просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

01.06.2018 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.02.2017 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 22.02.2017 року, протоколом огляду місця події від 21.02.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 24.02.2017 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 25.02.2017 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 22.02.2017 року, протоколом огляду місця події від 24.02.2017 року, протоколом огляду місця події від 25.02.2017 року, протоколом огляду предметів від 02.03.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7,, протоколом огляду предметів від 14.03.2017 року,, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.03.2017 року, протоколом огляду предметів від 11.04.2017 року, поясненнями ОСОБА_2 від 05.03.2017 року, протоколом огляду місця події від 05.03.2017 року, висновком експерта №8-4/477, повідомленням про підозру від 11.04.2017 року, протоколом допиту підозрюваної від 11.04.2017 року, протоколом допиту підозрюваної від 01.06.2018 року.

Таким чином прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, оцінивши в сукупності обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваної, що вона в силу ст. 89 КК України не судима, так само слідчий суддя при обранні запобіжного заходу враховує, що остання не працює, заміжня, має постійне місце проживання, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, окрім цього, як вбачається з матеріалів долучених до клопотання ОСОБА_2 постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Колесника В.О. від 22.05.2017 року було оголошено в розшук, і тільки 01.06.2018 року було встановлено її місцезнаходження, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 140 960 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 206, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Колесника В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 липня 2018 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 01 червня 2018 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1.прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2.не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та слідчого суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваної ОСОБА_2, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова