Ухвала суду № 74627405, 12.06.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Давнього В.П., Семенюка К.М.

при секретарі Олексюк О.С.

за участю сторін судового провадження:

прокурора Петричука О.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017260000000625 від 04.11.2017 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні якого є двоє малолітніх дітей, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України, та за їх вчинення призначено йому покарання:

-за ч.1 ст.135 КК У країни у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.2. ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

ЄУНСС: 727/1002/18 Головуючий в І-шій інстанції: ОСОБА_4

Н.П.: 11-кп/794/229/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

К.: ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишено застосовану – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 визначено відраховувати з 07.11.2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 3482 грн. 34 коп.

Вирішено долю речових доказів.

На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга від обвинуваченого ОСОБА_2В, в якій він не заперечуючи правової кваліфікації своїх дій, доведеності його вини у скоєнні кримінальних правопорушень, просить оскаржуваний вирок змінити, пом’якшивши йому покарання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом при призначенні йому покарання не було враховано ряд пом’якшуючих обставин, а саме, що він з’явився до правоохоронних органів з щиросердечним зізнанням, активно сприяв розкриттю злочину, та те, що на його утримані перебувають двоє малолітніх дітей і хвора матір.

Також, зазначає, що судом було хибно взято до уваги його попередні судимості, оскільки вони вже багато років є знятими та погашеними.

Інших апеляційних скарг чи заперечень на подану апеляційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.

Як встановлено районним судом та перевірено апеляційною інстанцією, Австрієвський Г.В. 04 листопада 2017 року приблизно о 19 год. 40 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, будучи позбавленим права на керування транспортними засобами, керуючи мікроавтобусом марки «Mercedes-Benz-Vito», номерний знак JNP 865 Республіки Литва, рухався по проспекту Незалежності в м. Чернівці, зі сторони вул. Небесної Сотні в напрямку вул. Героїв Майдану, на швидкості, що перевищує допустиму 60 км/год. в межах населеного пункту.

Наближаючись до регульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку № 86 «Є» вказаного проспекту і позначений дорожнім знаком 5.35.1(2) «Пішохідний перехід», дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР, та обладнаний світлофором, на якому горів червоний сигнал для транспортних засобів, ОСОБА_2 не зреагував на те, що тролейбус на правій смузі руху в попутному напрямку зупинився, надаючи перевагу в русі пішоходам, продовжив рух на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїзну частину дороги в межах вказаного регульованого пішохідного переходу на дозволений зелений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 830 від 23.11.2017 року заподіяно смерть, яка настала від відкритої черепно-мозкової травми із забоєм речовини головного мозку та розвитком субарахноїдального крововиливу.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду обвинувачений Австрієвський Г.В. вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 2.9 (а), 8.7.3 (е) та 12.4 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету

Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року.

Також, обвинувачений ОСОБА_2 безпосередньо після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, зупинивши мікроавтобус марки «Mercedes-Benz-Vito», номерний знак JNP 865 ОСОБА_6, неподалік місця наїзду на пішохода, достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив ОСОБА_5 в небезпечний для життя стан, не переконався чи потребує вона допомоги, не викликав бригаду швидкої медичної допомоги, а натомість, відновивши рух вказаного транспортного засобу, з місця події втік, залишивши останню на проїзній частині дороги, в безпорадному стані, позбавлену можливості вжити заходів для самозбереження.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду та вимоги апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на доводи в ній викладені, прокурора, який заперечив проти задоволення поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведенні в апеляційній скарзі доводи, надавши слово усім учасникам у дебатах, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 в його апеляційній скарзі не оспорюються, то колегія суддів, керуючись ст.404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляційній скарзі.

Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, колегія суддів вважає, що воно обрано згідно загальних принципів призначення покарання та у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, а саме: з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Доводи апелянта про можливість пом’якшення призначеного йому покарання є необґрунтованими.

При призначенні районним судом покарання ОСОБА_2 було враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, який сам з’явився до поліції із зізнанням, те, що він є одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацездатну, хвору матір, непрацює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння.

При цьому, було враховано думку потерпілих, які вважали, що слід призначити найсуворіше покарання, передбачене законом.

Наведене вище, дало можливість суду першої інстанції визначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, що не є максимальною межею, передбаченою санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 про неврахування судом ряду обставин, які пом’якшують його покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки вказані обставини були враховані районним судом при встановленні особи обвинуваченого, та у своїй сукупності були взяті до уваги при призначенні міри покарання.

Призначене судом покарання ОСОБА_2 за своїм видом та розміром є обґрунтованим та необхідним, та таким, що відповідає меті покарання, передбаченій ст.50 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 при призначенні покарання положень ст.69 КК України, про які йдеться в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не знаходить, та рахує недоцільним, оскільки обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, не встановлено та в апеляційній скарзі не наведено.

Також, колегія суддів не знаходить підстав і для звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, а саме застосування до нього вимог ст.ст.75, 76 КК України, оскільки він вчинив злочин проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, будучи позбавленим права на керування транспортними засобами, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, та здійснивши наїзд на потерпілу втік з місця події.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, передбачених законом підстав для зміни вироку суду в частині призначення обвинуваченому покарання та застосування ст.ст.69, 75, 76 КК України не вбачається.

Крім викладеного, апеляційний суд встановив, що при призначенні ОСОБА_2 покарання районний суд врахував таку обставину, як судимість обвинуваченого, однак із вказаною обставиною не можна погодитися, оскільки ОСОБА_2 був звільнений попередньо від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому в силу ст.89 КК України вважається особою, що немає судимості.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність виключити з вироку вказане посилання суду, однак таке виключення не дає підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_2 покарання.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2018 року щодо нього ж за ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України без змін.

Виключити з вступної та мотивувальної частини вироку, як обставини, що характеризують особу обвинуваченого, відомості про посилання суду на судимість обвинуваченого ОСОБА_2

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк, з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Чернівецької області ОСОБА_1

(12.06.2018 р. - дата засвідчення копії)