Ухвала суду № 74626987, 07.06.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/17/18 Справа № 2314/8974/12 Категорія: ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.2 ст.262, ч.3 ст.289, п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК УкраїниГоловуючий по першій інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2018 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.2 ст.262, ч.3 ст.289, п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2018 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.2 ст.262, ч.3 ст.289, п. 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання: - за ч.1 ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі; - за ч.2 ст.187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; - за ч.4 ст.187 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; - за ч.2 ст.262 КК України - 8 років позбавлення волі; - за ч.3 ст.289 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; - за п. 6, 12, 13, ч.2 ст.115 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_7 у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Зараховано в строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення з 29.12.2009 року по 20.06.2017 року включно, з урахуванням ч.5 ст.72 КК України, що 1 дню попереднього ув’язнення відповідає 2 дні позбавлення волі та становить 14 років 11 місяців 14 днів позбавлення волі, та з 21.06.2017 року по 19.09.2017 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України, що 1 дню попереднього ув’язнення відповідає 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.

ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання: - за ч.1 ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі; - за ч.2 ст.187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; - за ч.4 ст.187 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке власністю засудженого; - за ч.3 ст.289 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; - за п. 6, 12, 13, ч.2 ст.115 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_8 у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_8 виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.262 КК України, в зв’язку з відсутністю складу злочину.

Зараховано в строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення з 29.12.2009 року по 20.06.2017 року включно, з урахуванням ч.5 ст.72 КК України, що 1 дню попереднього ув’язнення відповідає 2 дні позбавлення волі та становить 14 років 11 місяців 14 днів позбавлення волі, та з 21.06.2017 року по 06.07.2017 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України, що 1 дню попереднього ув’язнення відповідає 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирався.

Не погоджуючись з вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2018 року ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив вказаний вирок скасувати та ухвалити виправдувальний вирок відносно нього з підстав недоведеності вини та недостатності доказів.

Не погоджуючись з вироком Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2018 року, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильному застосуванню кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину й особам засуджених внаслідок м’якості та істотного порушення кримінально-процесуального закону. Постановити новий вирок, яким на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у власності засуджених.

До початку апеляційного розгляду по суті суддею – учасником колегії суддів Поєдинком І.А. заявлено собі самовідвід з підстав, передбачених ч.2 ст.76 КПК України, що унеможливлює його участь у цьому кримінальному провадженні, мотивуючи тим, що він розглядав кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по першій інстанції з винесенням вироку 23.05.2011 року, який в подальшому був скасований ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.11.2011 року.

Заслухавши пояснення судді, думку прокурора, обвинувачених та захисників щодо необхідності задоволення заяви судді – учасника колегії суддів Поєдинка І.А. про самовідвід, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження апеляційний розгляд здійснюється за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2018 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.2 ст 262, ч.3 ст.289, п. 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, п. 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України

З вироку апеляційного суду Черкаської області від 23.05.2011 року вбачається, що суддя Поєдинок І.А. постановляв обвинувальний вирок по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як головуючий-суддя.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.11.2011 року касаційну скаргу прокурора задоволено повністю, а касаційні скарги засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8, захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задоволено частково. Вирок апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2011 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Вважаючи, що такими діями суддя апеляційного суду Поєдинок І.А. висловив свою позицію щодо обвинувачення, за яке засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він вважає, що виникає сумнів щодо об’єктивності розгляду даного кримінального провадження суддею Поєдинком І.А..

П.2 ст.76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до п.81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України», «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі – тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Враховуючи наведені вище обставини та те, що суддя Поєдинок І.А. вже висловлював свою думку щодо обставин даного кримінального провадження під час винесення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 23 травня 2011 року, колегія суддів задовольняє заяву судді – учасника колегії суддів Поєдинка І.А. про самовідвід цього судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Заяву судді – учасника колегії суддів Поєдинка І.А. про самовідвід – задовольнити.

Матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 січня 2018 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.2 ст.262, ч.3 ст.289, п. 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, п. 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України передати на новий авторозподіл до відділу забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах в частині визначення судді – учасника колегії суддів по даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :