Ухвала суду № 74623761, 12.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3802/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1016/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 30

У Х В А Л А

12 червня 2018 року м. Суми

Апеляційний суд Сумської області у складі судді

ОСОБА_2, розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Муссон», третя особа – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «А-Муссон» на користь ОСОБА_3 70604,45 грн. на відшкодування майнової шкоди, 5000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та 1718,81 грн. на відшкодування понесених по справі судових витрат.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.

21 травня 2018 року вказане рішення ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» оскаржило в апеляційному порядку.

Одночасно з апеляційною скаргою ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого що пропущений з поважних причин. Клопотання було мотивовано тим, що від часу отримання повного тексту рішення суду апелянт перебував у процесі зміни юридичної та фактичної адреси здійснення діяльності і у зв’язку з переїздом не мало змоги своєчасно обробляти кореспонденцію що надійшла, складати та подавати процесуальні документи. На підтвердження зміни адреси апелянтом додані відповідні виписки з ЄДР. Таким чином Товариство не могло оскаржити рішення місцевого суду у визначений законом строк.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області у складі судді Собини О.І. від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк, з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для звернення до апеляційного суду і з заявою в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 21 лютого 2018 року.

Відповідно до ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду ухвалено 21 лютого 2018 року. Повне судове рішення складено 23 лютого 2018 року. 06 березня 2018 року ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» отримало копію рішення суду, а тому останнім днем тридцятиденного строку на апеляційне оскарження є 23 березня 2018 року, а апелянт звернувся з апеляційною скаргою лише 21 травня 2018 року. Тобто, ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» подало апеляційну скаргу із значним пропуском встановленого законом строку на оскарження судового рішення.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, яка регламентує принцип верховенства права у цивільному судочинстві, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Ryssia»). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).

Твердження ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про причини які послугували для пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, а саме зміна керівника товариства, зміна юридичною адреси товариства, переїзд до нового офісу, підключення до мережі інтернет та налагодження діяльності товариства, не є належними доказами, які б свідчили про істотні перешкоди чи труднощі, які унеможливили вчинення необхідних дій з подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Відповідно до ч.4 ст.357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку не буде подано особою у зазначений судом строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст.358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, положення норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що вказані заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, тому у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Муссон», третя особа – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя Апеляційного суду Сумської області ОСОБА_2