Ухвала суду № 74618788, 07.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3733/18

Провадження № 4-с/520/50/18

УХВАЛА

07.06.2018

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, через свого представника адвоката ОСОБА_3, звернулася до суду з даною скаргою, у якій посилаючись на те, що виконавчий лист №2-9999/09 був виданий 5.09.2013р., тобто після спливу строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання (а саме 1 року) у редакції Закону, що діяв на момент видачі виконавчого листа, просив суд скасувати постанову Старшого державного виконавця Першого Київського ВДВС м.Одеси ОСОБА_2 від 14.02.2018р. про відкриття виконавчого провадження №55810117.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав.

Державний виконавець проти задоволення скарги заперечував, до суду подав письмові заперечення, у яких зазначив, що постанова про відкриття ВП винесена законно, на підставі ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

5 вересня 2013 року на підставі рішення суду у справі №2-9999/09, Київським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист №2-9999/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №396-08/п-3 від 28.08.2008р. у сумі 562618,12 грн.

Даний виконавчий лист, як слідує з відмітки на ньому, був повернутий останній раз 30 червня 2016 року за п.2 ст. 47 ЗУ “Про виконавче провадження”.

14 лютого 2018 року цей виконавчий лист був знову направлений разом з заявою стягувача на примусове виконання до Першого Київського ВДВС м.Одеси, Постановою державного виконавця від 14 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 55810117.

Відповідно до ч.5 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції до 05.10.2016 року), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 (один рік) цього Закону — що в даному випадку було дотримано стягуваечем.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в редакції до 06.06.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», який діє з жовтня 2016р., виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.5 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сили до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження», до правовідносин з пред’явлення його до виконання застосовуються норми чинного Закону України «Про виконавче провадження», а тому у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки строк пред’явлення виконавчого документа до виконання на момент звернення з заявою стягувачем не пропущено і дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за вищезазначеним виконавчим листом є правомірними. Таким чином суд вважає, що права ОСОБА_4 у даному випадку не є порушеними.

Керуючись ст.259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.