Ухвала суду № 74618669, 11.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5613/18

Номер справи місцевого суду: 523/10795/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у особі судді-доповідача судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_2, ознайомившись з апеляційною ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про визнання права особистої приватної власності,

встановив:

25 квітня 2018 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 залишено без задоволення у повному обсязі.

25 травня 2018 року ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення, яка підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду першої інстанції вирішені позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовами.

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)

Оскільки апелянт оскаржує судове рішення в повному обсязі, то судовий збір має розраховуватися від суми сплачених судових зборів за подання первісного та зустрічного позовів.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. (а.с.1), за подання зустрічної позовної заяви – 640 грн. (а.с.41).

Проте, суд першої інстанції невірно керувався положеннями Закону України «Про судовий збір», вираховуючи суму судового збору за подання первісного позову та зустрічної позовної заяви.

В первісній позовній заяві ставилася позовна вимога щодо розподілу майна подружжя, яка за правовою природою є вимогою майнового характеру. В зустрічній позовній заяві ставилася позовна вимога щодо визнання права особистої приватної власності, яка також являється вимогою майнового характеру. Предметом первісного та зустрічного позову є нерухоме майно – квартира в м. Одеса, яку подружжя бажає розділити між собою.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання первісного та зустрічного позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви про поділ майна подружжя ставка судового збору становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 грн.

Ціну позову позивачі в позовних заявах не зазначали, оцінки спірного нерухомого майна учасниками справи не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Оскільки предметом спору було нерухоме майно, дійсну вартість якого неможливо встановити з матеріалів справи, суд на власний розсуд мав встановити ставку судового збору з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає за доцільне встановити розрахункову суму судового збору, яка мала бути сплачена в суді першої інстанції за подання первісного та зустрічного позовів, у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 4800 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» (надалі «Закон») судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання фізичною особою апеляційної скарги на рішення суду майнового характеру сума судового збору становить 150% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги, тобто 7200 грн (4800х150%=7200)

Апелянтом сплачено 1055,00 грн судового збору

Таким чином, апелянту необхідно доплатити 6145,00 грн. судового збору.

Судовий збір повинен бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів: УК у м. Одесі/Малиновськ. р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923

Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області

Код банку отримувача (МФО): 828011

Рахунок отримувача: 31214206780007

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: Судовий збір, за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02892913 (суду, де розглядається справа).

Пункт: 1.6

До апеляційного суду Одеської області необхідно направити оригінал квитанції про сплату судового збору (вул. Івана та Юрія, 24-а, м. Одеса, 65078).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом документи, що підтверджують сплату судового збору, не долучено та не зазначено підстави про звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Також суд роз’яснює апелянту, що надлишково сплачений судовий збір може бути повернуто за заявою учасника справи у разі з’ясування судом у процесі розгляду справи дійсної суми позову, оцінки спірного майна.

Таким чином, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня вручення копії цієї ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду в апеляційній інстанції без усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2018 року – залишити без руху.

Роз’яснити ОСОБА_3 необхідність усунення вказаних недоліків у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення апелянту копії ухвали,та пояснити, що якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в зазначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

Копію ухвали невідкладно надіслати апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2