Постанова № 74615859, 29.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 448/1412/16 Головуючий у 1 інстанції: Кічак Ю.В.

Провадження № 22-ц/783/7464/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Б.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді: Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандра М.М.,

секретаря: Бадівської О.О.

за участі: представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року у складі судді Кічак Ю.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» до ОСОБА_3 сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання до вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» до ОСОБА_3 сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання до вчинення певних дій – відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива», подавши апеляційну скаргу.

Не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її неправомірною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно з вимогами предметної підсудності закріпленими у п.1 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Окружним адміністративним судам відповідно до ч.2 ст.18 КАС України підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, Обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків , передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. ОСОБА_3 сільська рада Мостиського району Львівської області за своїм юридичним статусом є органом місцевого самоврядування, тому дана справа належить до предметної підсудності адміністративного суду, позаяк така належить до підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

Просить ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року скасувати.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст..263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» звернулося з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання до вчинення певних дій.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України ( в редакції чинній на момент винесення ухвали) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Із позовної заяви оформленої відповідно до вимог Цивільно-процесуального кодексу України вбачається, що позивач по суті просить визнати рішення органу місцевого самоврядування недійсним, в даному випадку рішення ОСОБА_3 сільської ради Мостиського району від 25.07.2016 року за №10 про відмову у наданні дозволу ТОВ «Аграрна Перспектива» на виготовлення детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 2,6490 га в с.Волиця, вул.Елеваторна, 1 Мостиського району Львівської області, а також зобов’язати вищевказаний орган місцевого самоврядування надати дозвіл на виготовлення детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за вищезазначеною адресою.

Тобто фактично позивачем ставиться вимоги про скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому статтею 152 Земельного Кодексу з урахуванням обов'язкового дотримання норм чинного законодавства. Згідно із цими нормами захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що кореспондується з вимогами частини другої статті 55 Конституцій України і частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскарження рішень, дій та бездіяльності органів місцевого самоврядування та органів державної влади є окремим способом захисту права, пов'язаним з їх діяльністю як суб'єктів владних повноважень що здійснюють владні функції. Особа, яка реалізує своє суб'єктивне право через прийняття суб'єктом владних управлінських функцій відповідного рішення, чи вчинення ним дій, вступає з ним в публічно-правові відносини і має право на захист свого права в адміністративному суді.

Так, визнання протиправними та скасування рішень органів місцевого самоврядування є окремим способом захисту цивільних прав та інтересів, порушених зазначеними органами під час реалізації ними своїх повноважень. Наведення цього способу захисту в Цивільному кодексі України свідчить про те, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть не лише призводити до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, але й порушувати цивільні права особи, що виникли з інших підстав. Водночас, це не впливає на визначення судової юрисдикції спору, оскільки вона визначається виключно процесуальним законодавством, в даному випадку -статею 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Кодекс адміністративного судочинства України відносить спір до публічноправового та, відповідно, підсудного адміністративним судам, виходячи з природи дій суб'єкта владних повноважень, який повинен здійснювати у спірних правовідносинах владні управлінські функції. Реалізація у цих правовідносинах суб'єктивних прав фізичних і юридичних осіб, що передбачені нормами приватного права, не переводить такий спір у категорію приватноправового.

Статтею 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша). Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

На відміну від зазначеного, частиною першою статті 12 Цивільного кодексу України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.04.2010 р. №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України вирішив: положення п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» - юридична особа, а відповідачем ОСОБА_3 сільська рада Мостиського району Львівської області також юридична особа.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що оскільки предметом даної справи є рішення ОСОБА_3 сільської ради Мостиського району, при винесені якого відповідач здійснював владні управлінські функції, відтак в цих правовідносинах відповідач реалізував свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Колегія суддів приходить до висновку що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, тому підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Перспектива» - залишити без задоволення.

Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 червня 2018 року.

Головуючий

Судді