Вирок № 74615000, 12.06.2018, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/52/2018

Справа № 330/2672/17

"12" червня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.

за участю: прокурора Якимнюка С.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

захисника - адвоката Карягіна П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, раніше судимого: 24.01.2002 року Якимівським районним судом за ст. 185 ч.2, 15, 185 ч.2, 185 ч.3, 297, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.08.2004 року звільнений по відбуттю строку покарання; 25.09.2006 року Якимівським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 01.07.2009 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 місяць 23 дні; 04.04.2011 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 297 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі, 29.05.2013 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 5 місяців 16 днів; 05.09.2013 року Приморським районним судом Запорізької області за ст. 155 ч.1, 156 ч.2, 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць; 04.07.2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 3, ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2017 року, приблизно о 20 годині, обвинувачений ОСОБА_1, раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 КК України, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу через хвіртку проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 де шляхом ривку зірвав навісний замок з дверей та проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав наступне майно: електричний чайник марки «Binatone», вартістю 142 гривень 50 копійок; саморобну радіоколонку, вартістю 100 гривень; вовняний плед вартістю 168 гривень, належні ОСОБА_2, заподіявши останній матеріальну шкоду на загальну суму 410 гривень 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні не визнав, пояснивши, що у будинку АДРЕСА_3 він був один раз, за декілька днів до того, як там сталася крадіжка. Він на прохання людей, які переїздили з цього будинку, разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 допомагав загружати до автомобілю речі. Більш до того будинку він ніколи не заходив. Крім того, обвинувачений стверджує, що належні потерпілій речі, які були виявлені та вилучені у ході обшуку за адресою проживання обвинуваченого, приніс йому на зберігання ОСОБА_4, не пояснюючи, що це за речі і звідки вони. На досудовому слідстві, як вказує ОСОБА_1, до нього застосовувалися засоби фізичного та психічного впливу працівниками поліції, тому він, побоюючись за своє життя та здоров'я, надавав покази, у яких визнавав себе винним у скоєнні цієї крадіжки. При цьому, жодних скарг на дії працівників поліції не заявляв, також через страх побиття цими співробітниками. Крім того, обвинувачений зауважив, що при проведенні обшуку з ухвалою слідчого судді він не ознайомлювався, оскільки не вміє нормально читати.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила у судовому засіданні, що будинок АДРЕСА_3 вона орендувала для проживання восени 2017 року. Приблизно 13 чи 14 жовтня 2017 року вона разом з сином та онуком перевезли до будинку речі, однак ночувати там не залишилася, зачинила двері будинку на навісний замок та поїхала. Повернувшись до будинку через декілька днів, потерпіла побачила, що навісний замок з дверей зірвано, а з будинку зникли належні їй речі. Викликавши працівників поліції, вона зателефонувала жінці, яка мешкала у будинку до неї, та пояснила, що речі їй допомагали переносити ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Оскільки ОСОБА_4 мешкав по сусідству, ОСОБА_2 пішла до нього додому, там була мати ОСОБА_4, яка, на прохання потерпілої, впустила останню до будинку, однак у будинку своїх речей потерпіла не знайшла. Пізніше, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, потерпіла побачила належні їй плед, чайник та саморобну радіоколонку. При цьому обвинувачений під час обшуку пояснював працівникам поліції, що речі він знайшов, потім сказав, що йому ці речі принесли, потім взагалі пояснив, що чайник належить його співмешканці. У будинку, де проживав ОСОБА_1, колонка була виявлена на веранді, чайник у кімнаті, а плед був прибитий цвяхами до стіни.

Крім того, в ході судового слідства у якості свідків з боку обвинувачення були допитані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Так, свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона є співмешканкою ОСОБА_1, він проживає у неї в будинку. Приблизно наприкінці жовтня 2017 року, пізно ввечері, коли вони з ОСОБА_1 були вдома, хтось постукав у вікно, ОСОБА_1 вийшов з будинку, а повернувшись, сказав, що приходив його знайомий ОСОБА_4, приніс якісь речі на зберігання. Вранці ОСОБА_10 побачила на веранді речі, завернуті у плед. Через декілька днів, коли ОСОБА_4 речі не забрав, ОСОБА_10 зателефонувала йому і він дозволив цими речами користуватися. На початку листопада 2017 року до неї додому приїхали працівники поліції, проводили обшук, при якому були присутні і ОСОБА_1 і потерпіла, яка у будинку на веранді знайшла свою радіоколонку, на стіні у кухні плед, а у кімнаті - чайник.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що знає обвинуваченого протягом останніх десяти років, відносини між ними не дуже хороші. У жовтні 2017 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 допомагали сусідам ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_3 переносити речі, оскільки ті переїздили звідти. До цього будинку в'їхала потерпіла. В той день, коли вона привезла до будинку свої речі, скориставшись відсутністю потерплої, ОСОБА_4, зірвавши навісний замок на дверях будинку, проникнув туди та викрав речі - плед, саморобну колонку та чайник, речі сховав на своєму городі. Сам навісний замок викинув недалеко від вхідних дверей. В той же день до нього додому пришла потерпіла, яка повідомила про крадіжку та, з дозволу матері ОСОБА_4, у його присутності, шукала у будинку викрадене у неї майно. Після того, як потерпла пішла, ОСОБА_4 відніс речі до ОСОБА_1 додому і попросив їх залишити на зберігання. Під час досудового слідства він повідомляв працівникам поліції про те, що крадіжку скоїв саме він, а не ОСОБА_1

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що знає ОСОБА_1, оскільки мешкає по сусідству. Восени 2017 року до нього приходили працівники поліції разом з потерпілою, повідомили, що у потерпілої викрадено речі. Однак, ОСОБА_9 по цьому факту нічого не знав, про що і пояснив працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що восени 2017 року, коли він перебував у себе вдома, до нього прийшли працівники поліції, повідомили, що скоєно крадіжку з будинку по АДРЕСА_3 та попросили бути присутнім у якості понятого при огляді місця події. ОСОБА_8 погодився, у його присутності було оглянуто будинок потерпілої, вона повідомила працівникам поліції, які саме речі зникли. Як понятой, він розписався у протоколі огляду місця події, більше з цього приводу йому нічого не відомо.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що приблизно у листопаді 2017 року до нього додому приїхали працівники поліції і попросили бути понятим при обшуку та при слідчому експерименті. Він погодився. Приїхав за вказівкою працівників поліції до будинку по АДРЕСА_3. Там, окрім працівників поліції, знаходилася потерпіла, ще один чоловік - другий понятой, ОСОБА_1 та його дружина. При огляді у будинку, де жив ОСОБА_1, потерпіла на веранді побачила свою радіоколонку, на стіні у будинку був прибитий її плед, у кімнаті виявили чайник. Всі ці речі потерпіла впізнала як свої, ОСОБА_1 стверджував, що це його речі. Наступного дня разом з працівниками поліції поїхали до будинку по АДРЕСА_3 де ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого примусу, розповів, як він проникнув до будинку, де і яким чином викрав майно потерпілої. Протоколи слідчих дій ОСОБА_7 підписував, у ОСОБА_1 жодних зауважень не було.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що восени 2017 року, вдень, коли він йшов за дитиною до школи, його працівники поліції зупинили та попросили бути понятим при обшуку. Приїхали додому до його сусіда ОСОБА_1Туди ж приїхав ОСОБА_7, якого також запросили понятим, троє співробітників поліції та потерпіла. ОСОБА_1 був вдома разом з дружиною. ОСОБА_1 надали ухвалу про обшук, яку він самостійно читав. В ході обшуку потерпіла вказала на свої речі: динамік на веранді, плед на стіні у кімнаті та електричний чайник. Ці речі працівниками поліції були запаковані. ОСОБА_1 пояснював, що він знайшов це майно. Розписавшись у протоколі, ОСОБА_6 пішов до школи.

Допитана у якості свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її сусідом і товаришує з її сином, ОСОБА_4 Будинок АДРЕСА_3 знаходиться прямо навпроти її будинку, тому з людьми, які там жили на протязі останніх восьми-дев'яти років вона спілкувалася. Потім вони вирішили переїхати до м.Токмак і попросили ОСОБА_4 та ОСОБА_1 допомогти перенести речі з будинку до машини, ті погодилися. Коли до цього будинку привезла речі потерпіла, ОСОБА_5 не бачила. Це було у жовтні 2017 року. Через декілька днів після того, як її син допомагав з переїздом сусідам, до ОСОБА_5 додому прийшов слідчий, який пояснив, що з того будинку №46 скоєно крадіжку. Також прийшла потерпіла, яка також пояснила про крадіжку і, з дозволу ОСОБА_5, оглянула будинок та сарай, однак своїх речей ніяких не знайшла. ОСОБА_5 зателефонувала синові, який на той час приблизно 2-3 дні жив у бабусі, ОСОБА_4 прийшов додому, слідчому сказав, що йому нічого про крадіжку невідомо. Також ОСОБА_5 пояснила, що на своєму городі вона у той день поралася і ніяких сторонніх предметів там не було

Також було досліджено наступні докази сторони обвинувачення:

- протокол огляду місця події від 18.10.2017 та фототаблицю до нього (а.с.13-23), з якого вбачається, що місцем події є подвір'я і будинок АДРЕСА_3, хвіртка, через яку здійснюється вхід на територію домоволодіння, відчинена, також відчинена одна створка вхідних дверей, на яких на одній створці знаходиться відігнута металева скоба, на іншій - металева дужка з навісним замком;

- копію паспорту потерпілої ОСОБА_2 (а.с.29);

- ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду від 06.11.2017 про надання дозволу на проведення обшуку (а.с.54-55);

- протокол обшуку від 07.11.2017 та фототаблицю до цього (а.с.56-59), з якого вбачається, що в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 були виявлені та вилучені музична аудіоколонка, зелений плед з візерунками жовтого кольору та електрочайник «Бінатон» білого кольору;

- постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 07.11.2017 (а.с.60), згідно до якої вилучені в ході обшуку речі визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери схову Якимівського ВП;

- квитанцію про зберігання речових доказів (а.с.61);

- постанову про призначення трасологічної експертизи за експертною спеціальністю «дактилоскопічні дослідження» від 07.11.2017 (а.с.66);

- довідку про витрати на проведення судової експертизи № 17-381 від 23.11.2017 (а.с.75);

- постанову про призначення товарознавчої експертизи від 09.11.2017 (а.с.88-89);

- довідку про витрати на проведення судової експертизи № 10-1663 від 29.11.2017 (а.с.95);

- висновок експерта № 10-1663 від 29.11.2017 (а.с.96-99), згідно до якого визначено вартість електричного чайника «Бінатон» - 142,50 гривень;

- постанову про призначення товарознавчої експертизи від 08.12.2017 (а.с.104-105);

- довідку про витрати на проведення судової експертизи № 10-1767 від 14.12.2017 (а.с.110);

- висновок експерта № 10-1767 від 14.12.2017 (а.с.111-119), згідно до якого вартість пледу, вилученого під час обшуку 07.11.2017 року, складає 168,00 гривень;

- довідку вартості (а.с.124);

- документи щодо повноважень захисника (а.с.125-128);

- протокол проведення слідчого експерименту з відеозаписом від 08.11.2017 року (а.с.146-148), з якого вбачається, що в ході слідчого експерименту ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого тиску, у присутності двох понятих чітко пояснює про обставини скоєння крадіжки з будинку АДРЕСА_3. Зокрема, пояснює та вказує, яким чином відкрив хвіртку, а також зламав навісний замок на вхідних дверях будинку, відігнувши одну з діжок кріплення. Крім того, ОСОБА_1 чітко вказує, звідки саме ним були викрадені речі;

- ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду від 09.11.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.158-160);

- документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.161, 163-176, 181, 183-185).

Крім того, під час судового розгляду були оглянуті речові докази: електричний чайник, саморобну аудіоколонку, вовняний плед.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до наступного.

Так, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена в ході судового розгляду.

До показів обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не скоював крадіжки з будинку АДРЕСА_3, а вилучені за його місцем проживання викрадені речі йому приніс ОСОБА_4, суд ставиться критично, оскільки ці покази не знайшли свого підтвердження та були спростовані в ході судового розгляду.

Так, допитана у якості свідка співмешканка ОСОБА_1 ОСОБА_10 пояснила, що про те, що речі, які були пізніше вилучені в ході обшуку, приніс ОСОБА_4 на зберігання, їй відомо лише зі слів ОСОБА_1, сама вона не бачила, звідки взялися у будинку речі потерпілої. Також, з протоколу обшуку від 07.11.2017 року та показів потерпілої і свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 вбачається, що під час проведення обшуку цими речами користувалися як власними ОСОБА_1 та його співмешканка. Крім того, під час обшуку ОСОБА_1 спочатку стверджував, що ці речі знайшов, потім казав, що це речі його співмешканки.

Також не знайшли підтвердження покази у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 про скоєння крадіжки з будинку АДРЕСА_3 саме ним. Так, ОСОБА_4 пояснив, що під час проникнення до будинку він повністю зірвав навісний замок на вхідних дверях та кинув його на землю. Проте, як вбачається з протоколу огляду місця події від 18.10.2017 року та фото таблиці до нього, навісний замок на вхідних дверях залишився на одній металевій дужці на одній із створок дверей. Натомість, дані відомості повністю збігаються з показами обвинуваченого ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту 08.11.2017 року, коли він пояснив, що зламав одну металеву дужку на одній створці вхідних дверей.

Крім того, як стверджує свідок ОСОБА_4, саме у день скоєння ним крадіжки до нього додому приходила потерпіла, яка повідомляла про крадіжку і шукала свої речі, після чого він відніс речі ОСОБА_1 Проте, як вбачається з пояснень потерпілої, огляду місця події, потерпілою крадіжка була виявлена не 15.10.2017 року, у день її скоєння, а пізніше - 18.10.2017 року. Також не підтверджуються покази ОСОБА_4 у тій частині, що викрадені речі він ховав на своєму городі, оскільки його мати ОСОБА_5 в ході допиту у якості свідка пояснила, що жодних чужих речей на її городі не перебувало.

Також судом враховується те, що під час слідчого експерименту 08.11.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 добровільно розповів та детально пояснив про обставини скоєння ним злочину. При цьому його пояснення про застосування до нього працівниками поліції заходів фізичного та психічного впливу жодним чином не були підтверджені в ході судового розгляду, обвинуваченим не заявлялося скарг на дії працівників поліції, в ході судового слідства стороною захисту не було поставлено питання щодо недопустимості доказів, які, зі слів обвинуваченого, нібито були отримані незаконним шляхом, внаслідок застосування заходів впливу на нього.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що покази обвинуваченого протирічать іншим доказам, дослідженим в ході судового розгляду, і суд розцінює їх як бажання уникнути відповідальності за скоєне і приходить до висновку про їх цілковиту необґрунтованість.

Натомість покази потерпілої та свідків у судовому засіданні цілком взаємоузгоджені, підтверджуються дослідженими письмовими доказами, та жодним чином не були спростовані стороною захисту.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків не має, скоїв кримінальне правопорушення у період іспитового строку, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії - у вигляді позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 04.07.2016 року.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого, на думку суду, слід залишити без змін до набрання вироком законної чинності, оскільки жодних клопотань з цього приводу від учасників процесу не надходило, підстав для зміни запобіжного заходу судом не встановлено.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 04.07.2016 року, остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді п'яти років і трьох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання термін тримання під вартою з моменту затримання, т.т. з 09.11.2017 року до набрання вироком законної сили відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (за один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі).

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи від 29.11.2017 року в сумі 296 гривень 61 копійок. (Платіжні реквізити: рахунок № 31116115700009; одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300; код банку:813015, код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи від 14.12.2017 року в сумі 395 гривень 48 копійок. (Платіжні реквізити: рахунок № 31116115700009; одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300; код банку:813015, код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення трасологічної експертизи за експертною спеціальністю дактилоскопічні дослідження в сумі 494 гривень 80 копійок. (Платіжні реквізити: рахунок № 31116115700009; одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300; код банку:813015, код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази: електричний чайник марки «Binatone», саморобна радіо колонка та плід, які запаковано до 3 пакетів та знаходяться у камері схову Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП України в Запорізькій області (квитанція по кримінальному провадженню № 12017080170000608 порядковий № 191, дата вилучення - 07.11.2017 року, дата отримання - 09.11.2017), - повернути потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В. Федорець