Ухвала суду № 74614790, 11.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3406/18

Провадження № 2/461/954/18

УХВАЛА

11.06.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: 79013, м. Львів, вул. Венеціанова, 15/6) до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню–

В С Т А Н О В И В:

10.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовомдо ПАТ «Ідея Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 29.11.2017 року, зареєстрований в реєстрі за номером 2134 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14.05.2018 року позовну заяву залишено без руху. На виконання вимог вказаної ухвали усунуті недоліки, вказані в ухвалі від 14.05.2018 року шляхом надання квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.06.2018 року відкрито провадження у даній справі.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом від 29.11.2017 року, який зареєстрований в реєстрі за номером 2134, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Р07.106.79027 від 26.08.2016 року до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили.

Свою заяву обґрунтовує тим, що позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №55643716 від 26.01.2018 року, згідно якого приватним виконавцем розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису від 29.11.2017 року, який зареєстрований в реєстрі за номером 2134. Стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача та ускладнення захисту такого права, а саме відчуження належного відповідачу майна при здійсненні приватним виконавцем заходів примусового виконання напису нотаріуса. Тому з метою недопущення у майбутньому неможливості виконати рішення у даній справі, просить заяву задоволити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду(ч.2 ст.149 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Керуючись роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.2, п.4 та п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржуються боржником у судовому порядку.

При цьому, процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, дане твердження базується на припущеннях.

Наявна у матеріалах справи копія постанови ВП №55643716 від 26.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №2134, виданого 29.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, не свідчить про те, що у даному виконавчому провадженні накладено арешт на все майно боржника, призначено експерта для оцінки арештованого майна, а також те, що здійснюється реалізація такого майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: 79013, м. Львів, вул. Венеціанова, 15/6) до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зубачик Н.Б.