Рішення № 74613991, 04.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6627/17

Пр. №2/333/4021/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піх Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Бобко О.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 її представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на боці позивача: орган опіки та піклування по Комунарському району Запорізької міської ради про визнання частки в праві спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами про визнання за нею та ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір часток співвласників у спільній частковій власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 рівними та такими, що становлять по ? частки нежитлового приміщення кожному співвласнику, а право спільної сумісної власності припинити.

Свої вимоги мотивувала тим, що позивач проживала однією сім'єю без укладення шлюбу з ОСОБА_8 з 2005 року. 24.07.2008 року ОСОБА_8 за договором купівлі продажу придбав нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1. Після придбання нежитлового приміщення вони спільно володіли ним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 Після його смерті спадкоємцями за законом є його мати ОСОБА_3, син ОСОБА_7, син ОСОБА_6. Пунктом 5.4. договору купівлі продажу нерухомого майна від 27.04.2008 року визначено: «покупець стверджує, що нежитлове приміщення переходить у спільну сумісну власність його та ОСОБА_1 з якою покупець перебуває у фактичних шлюбних відносинах. До моменту смерті ОСОБА_8 на ім'я позивача не оформлювалися документи на ? частку даного приміщення, а отримати такий документ на сьогодні позивач через смерть ОСОБА_8 не має можливості, так як договори про визначення часток у спірному приміщенні не укладалися.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ЗП №050556 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, та її представник, який діє на підстав довіреності ОСОБА_4 проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засіданні не з'явився, про час та місце був повідомлений своєчасно та належним чином, але надав до суду заперечення проти позову, в яких вказав, що в даному спорі мова йде про поділ майна в натурі, а не поділ на частки в праві власності. Відповідач вважає, що позов є безпідставним, оскільки договором купівлі-продажу визначена спільна сумісна власність позивачка на придбане нею нерухоме майно, а законом ст.372 ЦК України визнано рівність часток учасників спільної сумісної власності, тому відсутній спір про визнання право власності на ? частину в праві спільної сумісної власності. До того ж позивач не зазначає чиїми діями порушуються чи ким не визнаються її права на частку майна, якими документами це підтверджується. До того ж позивачем було пропущено строк позовної давності, так як вбачається зі спадкового реєстру спадкова справа була відкрита 11.06.2013 року, позов подано до суду позивачем 10.11.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позову заперечувала, в своєму відзиві просила суд застосувати до позову строк позовної давності, який був пропущений позивачем.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи без самостійних вимог на боці ОСОБА_6 відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Петренко Г.Ф. до судового засідання не з'явилася, про час та місце була повідомлена своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомила, але надала до суду заяву в якій просила позов розглянути за її відсутності, при винесенні рішення просила врахувати інтереси дитини.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено:

Згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В. за реєстровим номером 5793, ОСОБА_8 придбав нежиле приміщення АДРЕСА_1. Пунктом 5 інших умов вищевказаного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 24.07.2008 року, вказано, що нежитлове приміщення перейшло в спільну сумісну власність ОСОБА_8 та ОСОБА_1, з якою ОСОБА_8 перебував у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №39.

Після смерті ОСОБА_8 було заведено спадкову справу №50 за 2013 рік, дата відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачем ОСОБА_7 та його представником ОСОБА_5 було заявлено клопотання про відмову у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності позивачем.

Відповідно до п. 11постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 14 «Про судове рішення» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог, суд може відмовити у їх задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу . У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту , який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин . Тобто потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає той спосіб захисту , який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В даному випадку здійснити таку реєстрацію неможливо, оскільки спадкодавець помер, в зв'язку із чим припинилася його правоздатність, тобто здатність мати права та обов'язки, відповідно і реєстрація якихось його прав неможлива, оскільки визначення судами частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно (квартиру) за померлими суперечить вимогам ст. 4 ЦПК України, ст. ст. 46-49 ЦПК України тому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки, позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.

Невірно обраний спосіб захисту порушеного права - є підставою для відмови у задоволенні позову, що передбачено загальними принципами захисту цивільних прав та інтересів, визначених ст. 16 ЦК України., тому враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.4, 46-49, 263-265 ЦПК України, ст.16 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на боці позивача: орган опіки та піклування по Комунарському району Запорізької міської ради про визнання частки в праві спільної сумісної власності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: Ю.Р. Піх