Постанова № 74613190, 12.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2076/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018р., суддя Гелета С.М., м. Суми, повний текст складено 07.03.18 року по справі № 818/2076/17

за позовом ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Шосткинський райавтодор", звернувся до суду з адміністративним позовом до Шосткинської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 25 463,68 грн. філії "Шосткинський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018р. по справі № 818/2076/17 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі. В доводах апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 127 ПК України, зазначив також, що судом першої інстанції не з’ясовано, чи має позивач документи на підтвердження факту сплати податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою доходу у вигляді заробітної плати.

Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначив, що перевіркою не досліджувалось питання своєчасності виплати працівникам заробітної плати, а отже в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, вважає такі доводи безпідставними.

Представник відповідача прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї, пояснення представників сторін, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що філія "Шосткинський райавтодор" є відособленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", що підтверджується копією Положення філії та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10- 11, 12-14).

Згідно з п. 5.5. Положення філія "Шосткинський райавтодор" здійснює бухгалтерський і податковий облік, несе відповідальність за його вірогідність відповідно до встановленого чинним законодавством порядку (а.с. 11).

Шосткинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку філії "Шосткинський райавтодор" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

Результати перевірки оформлені актом від 10.12.2014 № 1115/18-17-22-0005/24023023 (а.с. 17-23).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем: пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що виявилось у несплаті до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки, передбачені для місячного податкового періоду.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Шосткинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 № НОМЕР_1, яким філії "Шосткинський райавтодор" визначено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25 463,68 грн. штрафних санкцій (а.с. 15).

Позивач не погоджується із рішенням податкового органу в частині застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб на суму 25 463,68 грн., оскільки на його думку, відповідальність за несвоєчасне перерахування до бюджету вказаного податку повинна наставати за статтею 126 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, слугувало відображене в акті судження про те, що позивачем несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету в зв'язку з чим до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з п. 127.1 ст.127 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV вказаного Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Згідно з пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб контролюючий орган здійснив на підставі самостійно нарахованого платником податку на доходи фізичних осіб у розрахунку цього податку за перевіряємий період, але не сплаченого у строк, встановлений ст. 168 Податкового кодексу України.

Водночас, перевіркою правильності визначення та утримання суми податку з доходів фізичних осіб порушень не встановлено.

Відповідно до норм ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами ст. 38 цього Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

У ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем протиправно застосовано до позивача відповідальність, передбачену п. 127.1 ст.127 ПК України, виходячи з наступного.

За приписами п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З акту перевірки колегією суддів встановлено, що позивачем дотримано обов’язок щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) порушень не встановлено. Також не встановлено порушень щодо правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платника податків у вигляді заробітної плати, розміру ставок, щодо такого податку. Не встановлено порушень питань, пов’язаних із здійсненням перерахунку сум доходів, нарахованих у вигляді заробітної плати (стор. 14 акту перевірки).

Положенням ст. 127 ПК України встановлена міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Таким чином, несвоєчасність сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору не відповідає складу правопорушення, встановленого ст. 127 ПК України, на яку контролюючий орган посилається у спірному податковому повідомленні - рішенні.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові №21-2919а15 від 10.11.2015 року, №813/6774/13а від 22.03.2016 р. та у постанові від 07.02.2018 року по справі № 813/5787/15, а також Верховний Суд у постанові 07.02.2018 року у справі № 813/5787/15, який за правилами ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приписи 127.1 ст. 127 ПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, Шосткинська ОДПІ безпідставно застосувала до філії 10.12.2014 № 1115/18-17-22-0005/24023023 штрафні санкції відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України, якою передбачено накладення штрафу за ненарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, оскільки при розгляді справи встановлено, що такий обов’язок позивачем було виконано в повному обсязі.

З приводу доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів своєчасності нарахування, сплати та утримання податку до чи на момент виплати доходу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, в акті перевірки, висновки якого слугували підставою прийняття оскаржуваного рішення, не міститься таких мотивів, як порушення нарахування підприємством відповідної суми податку, але зазначено, що несвоєчасне перерахування податку до бюджету відбулося в зв'язку із несвоєчасною сплатою заробітної плати підприємством.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 № НОМЕР_1 про визначення суми грошового зобов’язання в частині застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб на суму 25 463,68 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2018р. по справі № 818/2076/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 12.06.2018.