Постанова № 74613026, 05.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2198/16 Суддя суду першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок включення до їх числа позивача за її вкладом в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", кошти по якому після закриття карткового рахунку НОМЕР_1 знаходяться на рахунку для обліку залишку за закритими картковими рахунками № НОМЕР_2, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 199 981 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року позов задоволено.

Третя особа в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що бездіяльність уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників банку є правомірною.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на правомірність рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, колегія суддів без виходу до нарадчої кімнати ухвалила задовольнити клопотання позивача про заміну відповідача його правонаступником - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Ірклієнком Ю.П.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 04 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та позивачем підписано Анкету-заяву №042-Р/008329, в п.1 якої зазначено, що клієнт підписанням даної анкети акцептував та приєднався до Публічної пропозиції АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на укладання Договору про відкриття поточних рахунків, надання і використання платіжних карток, та комплексного обслуговування фізичних осіб-резидентів України, а також погодився з тим, що ця Анкета разом з вищевказаною Публічною пропозицією та додатками до неї становить між Клієнтом та Банком Договір про відкриття поточного рахунку та надання і використання платіжної картки.

Відповідно до умов Договору Банк відкрив Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у гривнях.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки АТ "Банк "Фінанси та Кредит" №9-0030152/1251 від 10.11.2015, залишки по картковому рахунку НОМЕР_1 становлять 199 981 грн, які перераховані на рахунок для обліку залишку за закритими картковими рахунками №НОМЕР_2.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до вищевказаного рішення у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівны на три місяці з 18.09.2015 року до 17.12.2015 включно.

Згідно з постановою Правління НБУ від 17.12.2015 № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "фінанси та Кредит", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні.

ОСОБА_4 25.12.2015 звернулась до Фонду з проханням виплатити їй гарантовану суму відшкодування, за результатами розгляду якої позивачу рекомендовано звернутись до Уповноваженої особи Фонду. Позивач 05.01.2016 звернулась із заявою до відповідача з проханням вказати причину невнесення її персональних даних станом на 23.12.2015 у перелік на виплату сум відшкодування коштів за вкладами та внести її у зазначений перелік, однак, на момент звернення до суду з вказаним позовом, відповіді від відповідача не надійшло.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що доводи відповідача про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" на поточний рахунок позивача не знайшли підтвердження під час вирішення справи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом коштів за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

За змістом частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами першою-третьою, п'ятою статті 27 Закону №4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Вкладником, згідно з пункту 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Таким чином, передбачені Законом №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті другої Закону №4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку або договору банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст. 1068 ЦК банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Як зазначалося, між позивачем та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір поточного банківського рахунку. Згідно довідки АТ "Банк "Фінанси та Кредит" №9-0030152/1251 від 10.11.2015, залишки по цьому рахунку становлять 199 981 грн.

Наведене свідчить, що позивач є вкладником банку, на якого розповсюджуються гарантії на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду у межах гарантованої суми у розмірі 200 000 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивача не включено до переліку вкладників банку.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

До суду не було надано будь-яких доказів, що протягом тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" здійснювалася перевірка правочинів, вчинених позивачем (за участю позивача) та було виявлено їх як такі, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI.

Скаржником в апеляційній скарзі не заперечується того, що перевірка наявності підстав для застосування наслідків нікчемності правочину у ході тимчасової адміністрації банку не була завершена. З огляду на це, суд наголошує на тому, що положення Закону №4452-VI не передбачають повноважень Фонду на стадії ліквідації банку здійснювати перевірку правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Пункт 1 частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI у ході ліквідації банку наділяє Фонд виключно повноваженнями повідомляти сторони про нікчемність договорів, що були виявлені тимчасовою адміністрацією, та застосовувати наслідки їх нікчемності.

Отже, посилання на нікчемність операцій з перерахування ТОВ "ВКФ "Екран-Сервіс" на рахунок позивача коштів є необґрунтованим, оскільки доказів встановлення зазначеної обставини протягом дії тимчасової адміністрації до суду надано не було.

Частиною шостою статті 27 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Матеріали справи не містять доказів того, що кошти на рахунку позивача не підлягають відшкодуванню відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI. Доказів включення позивача до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню до суду надано не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправну бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у триденний строк, встановлений статтею 27 Закону №4452-VI.

Пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, допустивши протиправну бездіяльність щодо невключення позивача до переліку вкладників, відповідач порушив право позивача на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого стягнення з Фонду судового збору в порядку розподілу судових витрат, колегією суддів також відхиляються.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду є працівником Фонду. Згідно пункту 9 частини першої статті 19 Закону №4452-VI джерелами формування коштів Фонду є кошти з Державного бюджету України (у тому числі облігації внутрішньої державної позики).

Таким чином, Уповноважена особа є посадовою особою державного органу - Фонду, який фінансується, окрім іншого з Державного бюджету України.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідачем у даній справі є посадова особа Фонду, то судові витрати вірно присуджено судом першої інстанції саме за рахунок Фонду. Джерела фінансування та статус відповідача-суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для позбавлення позивача, на користь якого вирішено спір, права на відшкодування понесених судових витрат у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Незазначення в резолютивній частині ім'я фізичної особи, яка обіймала посаду уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не є підставою для скасування оскаржуваного рішення чи висновку про неможливість його виконання.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки судом першої інстанції було правильно вирішено спір по суті, проте помилково стягнуто судовий збір не з суб'єкта владних повноважень - Фонду, а з його посадової особи - Уповноваженої особи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат слід змінити.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 11.06.2018.