Рішення № 74611006, 12.06.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року справа № 811/1334/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) до приватного підприємства «Центр-Еліт» (далі - Підприємство) про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до Підприємства про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені у загальній сумі 40340,60 грн.

У позовній заяві зазначає, що Підприємство не виконало норматив з працевлаштування осіб, які визнані інвалідами.

Підприємство заперечило стосовно задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.29-31).

Пояснило, що подавало до центру зайнятості звітність про наявні 4 вакансії для працевлаштування осіб, котрі визнані інвалідами.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, кількість робочих місць у Підприємстві для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно 4% нормативу, який визначений статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон), протягом 2017 року становила 1 одиницю.

Цією нормою права передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 28 осіб (а.с.8).

У звіті зазначено, що упродовж цього року у Підприємстві не працювали особи, які визнані інвалідами.

Середньорічна заробітна плата в 2017 році у Підприємстві становила 40100 грн.

Сума адміністративно-господарської санкції, яка визначена статтею 20 Закону, за невиконання нормативу із забезпечення працевлаштування інвалідів складає 40100 грн. (40100 х1).

Станом на день звернення до суду Підприємство не сплатило адміністративно-господарські санкції.

Фонд нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну сплату санкції у сумі 240,60 грн. (а.с.9).

За інформацією центру зайнятості протягом 2017 року відповідачем подавалась звітність про наявні 4 вакансії для працевлаштування інвалідів. До юридичної особи направлялись для працевлаштування 2 особи, які визнанні інвалідами, однак вони не відповідали вимогам до посад (а.с.22).

Відповідачем надано суду копії звітності про наявні вакансії для працевлаштування осіб, котрі визнані інвалідами (а.с.32-36).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, приписами статті 18 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею ж 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно приписів статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналізуючи обставини справи, суд встановив, що Підприємство не допустило порушення приписів статті 18 Закону, оскільки звітувало про наявність вільних вакансій та не відмовляло безпідставно центру зайнятості у працевлаштуванні осіб, які визнанні інвалідами.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей