Ухвала суду № 74607854, 12.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

12 березня 2018 року № 810/3010/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участі представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Києві, у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Концерн Європа" звернулося до суду з вимогами про визнання дій відповідача, які виявилися у відмові застосувати при розрахунку нормативної грошової оцінки землі, яка перебуває у віданні позивача, локального коефіцієнту та зобов'язати застосувати цей коефіцієнт.

Під час розгляду справи у підготовчому провадженні представник відповідача заявила клопотання про залишення поданого позову без розгляду з урахуванням пропущення товариством строку звернення до суду. Своє клопотання обґрунтувала тим, що позивач дізнався про порушення свого права не 01.03.2017 р., як вказує у поданій ним заяві, а 28.02.2017 р., про що свідчить підпис уповноваженого представника позивача ОСОБА_3 на другому примірнику листа ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 22.02.2017 р. № 19-26-0.5-1826/2-17.

У судовому засіданні вказану обставину представник позивача не спростував та відніс вирішення клопотання на розсуд суду.

В порядку, передбаченому ч. 1 ст. 123 КАСУ, суд залишив позов без руху, про що 01.03.2018 р. постановлено відповідну ухвалу та вказав позивачеві на необхідність протягом десяти днів з дня її вручення, звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку та вказати поважність причин його пропуску. Розгляд справи було відкладено на 12.03.2018 р.

06.03.2018 р., від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до змісту прохальної частини якого останній просив суд продовжити розгляд даної справи. В обґрунтування поданого клопотання з посиланням на норми ст. 103 КАСУ (у редакції, чинній на день подання позову) зазначив, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущений, оскільки останнім днем звернення було 01.09.2017 р.

Розглянувши вищевказані клопотання представників сторін, суд зазначає таке:

частинами 1, 2 ст. 122 КАСУ (нова редакція) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма щодо шестимісячного строку звернення до суду була закріплена і в ст. 99 КАСУ у редакції, чинній на момент звернення з даним позовом.

Так, в силу вимог ч. 3 ст. 123 КАСУ, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У поданому 06.03.2018 р. клопотанні представник позивача зазначив, що товариством не пропущений строк звернення до суду, а виходячи із буквального змісту його прохальної частини, питання про поновлення пропущеного строку останнім не порушувалося, натомість було вказано про продовження розгляду даної справи.

Всупереч встановлених ч. 3 ст. 123 КАСУ вимог, позивачем не доведено суду обґрунтованих підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що товариству про порушення його прав стало відомо 28.02.2017 р., а не 01.03.2017 р., що не заперечувалось самим представником у судовому засіданні 01.03.2018 р., а також підтверджено власноручним підписом уповноваженого представника ОСОБА_3 від 28.02.2017 р. на зворотному боці листа ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 22.02.2017 р. № 19-26-0.5-1826/2-17.

Строк в шість місяців, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень.

Крім того, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Тому, при визначенні початку цього строку суд з’ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як зазначає позивач, про порушення його прав останньому стало відомо 01.03.2017 р., однак, такі твердження не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовані вищевказаними доказами (лист ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 22.02.2017 р. № 19-26-0.5-1826/2-17), а також визнанням даного факту й самим представником у судовому засіданні 01.03.2018 р.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з даним позовом 31.08.2017 р. шляхом направлення позову засобами поштового зв'язку, який надійшов до суду 05.09.2017 р. та у встановленому законом порядку був зареєстрований за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

В силу вимог ч. 1 ст. 103 КАСУ (у редакції, чинній на день подання позову), яка кореспондується із ч. 1 ст. 120 КАСУ (нової редакції), перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку, - ч. 3 ст. 120 КАСУ (нової редакції), яка кореспондується із ч. 3 ст. 103 КАСУ, у редакції, чинній на день подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАСУ (у редакції, чинній на день подання позову), пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 102 КАСУ (у редакції, чинній на день подання позову), правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Матеріалами справи підтверджено, що про порушення прав позивача, останньому стало відомо 28.02.2017 р. Відповідно, перебіг процесуального строку на звернення до суду у позивача в межах шестимісячного строку сплив - 29.08.2017 р., в той час як позовну заяву було здано до відділу поштового зв'язку лише 31.08.2017 р., що підтверджується календарним штемпелем на конверті, в якому надійшов позов (штрихкодовий ідентифікатор 0100145769218).

В свою чергу, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАСУ, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до суду в межах шестимісячного строку, з дня, коли товариство дізналося про порушення його прав, а саме з 28.02.2017 р. Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або вважати строк звернення до суду не пропущеним чи пропущеним, але з поважних причин, як позовна заява так і додані до неї матеріали не містять.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду, який встановлено ч. 2 ст. 99 КАСУ (у редакцій, чинній на день звернення до суду з даним позовом).

Отже, враховуючи, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням строку на звернення до суду, і з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАСУ.

Керуючись статтями 123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії..

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Брагіна О.Є.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.03.2018 р.