Рішення № 74607353, 10.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року № 810/2891/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду - Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участю:

позивачки - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( інн. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (код 03193459, м. Київ, площа Лесі Українки, 1) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення КОДА з вимогами про визнання протиправною відмови від 31.05.2017 р. №05-59-1218 у встановлені їй статусу особи, постраждалої внаслідок ЧАЕС категорії 1 та зобов'язання відповідача визнати за нею такий статус, з одночасною видачею посвідчення встановленого зразка.

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги повністю підтримали та наполягали на їх задоволенні з огляду на наявність підстав, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-XII.

У призначений час уповноважений представник відповідача до суду не прибув, про дату та місце проведення судового засідання, повідомлений належним чином, що згідно ч.3 ст.205 КАСУ, не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши надані пояснення, дослідивши представлені суду документи, встановивши фактичні обставини справи, якими обґрунтовано позов, суд вважає за необхідне заявлені вимоги частково задовольнити, приймаючи до уваги таке:

17.10.2016 р., позивачку визнано інвалідом 3 групи довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0769007 від 12.12.2016 р. Також експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС від 21.11.2016 р. №804 встановлено, що захворювання пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

31.05.2017 р., відповідач розглянув подання Бородянської РДА щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та повідомив останню листом №05-59-1218 про те, що відсутні правові підстави для видачі їй посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а тому з 01.01.2015 року, ОСОБА_1 не проживає на території радіоактивного забруднення та не має статусу потерпілої від аварії на ЧАЕС категорії 4.

Відповідно статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.

За приписами п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1. Частиною 1 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (далі - Порядок №51), інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Положеннями статті 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Як слідує із матеріалів справи, позивачка має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесеного до 4 категорії, також останній встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. Між тим, доводи відповідача про те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 року №76-VІІІ виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, що вказує на те, що ОСОБА_1 з 01.01.2015 року не проживає на забрудненій території, суд вважає необґрунтованими, оскільки її право на отримання посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентовано не цією статтею, а статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною умовою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, є сукупність таких підстав як: 1) встановлення інвалідності; 2) наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.

Отже, визначення території, на якій проживає заявниця не зоною радіоактивного забруднення, не впливає на спірне право особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно з п.10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються: інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

У зв'язку з викладеним суд вважає безпідставною відмову Департаменту соціального захисту населення КОДА від 31.05.2017 р. №05-59-1218. Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача надати такий статус з видачею посвідчення, оскільки правила видачі посвідчень передбачені Порядком №51, який встановлює перелік необхідних для цього документів та дотримання при ухваленні рішення процедур.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАСУ (пункт 1 постанови Пленуму ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Як вказано у постанові від 06.03.2008 р., перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним

Отже, з метою захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне скасувати відмову, яка перешкоджає їй в одержанні відповідного статусу особи, проте не знаходить законних підстав перебирати на себе повноваження іншого державного органу, з огляду на що вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 статус постраждалої від аварії на ЧАЕС з видачею посвідчення задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. №05-59-1218.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 травня 2018 р.