Вирок № 74603779, 12.06.2018, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 340/267/18

Судове провадження № 1-кп/340/66/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

прокурора Сілецької С.Ю.,

представника потерпілого

та одночасно цивільного позивача ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Богданця Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2018 за № 12018090130000044 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області , громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_2, 03.03.2018, у невстановлений слідством час, перебуваючи в лісовому масиві на території с Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, що відноситься до кварталу 14, виділу 11 та належить до категорії захисні ліси Красницького лісництва Верховинського районного лісгоспу, здійснив незаконну порубку лісу, тобто без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, трьох сироростучих дерев породи "смерека", загальною кубомасою 3,02 м3, шляхом їх повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання, чим заподіяв державі в особі Верховинського районного лісгоспу істотну шкоду в сумі 24790 грн. 73 коп. Таким чином скоїв злочин передбачений ч.1 ст.246 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному визнав, однак в послідуючому дав покази, якими фактично заперечив факт вчинення ним кримінального правопорушення. Зокерема вказав, що його сім'я перебуває у скрутному матеріальному становищі, потребувала грошей, а тому він із братом пішли та спилили три смереки, які продали невідомому чоловіку на ім'я ОСОБА_6 за 4 тис. грн. При цьому вказав, що смереки спилювали вони не в лісі, а на території толоки, що перебуває у приватній власності їх родини. Тому свою вину та цивільний позов не визнає. Однак, у випадку, коли суд прийде до висновку про наявність в його діях складу кримінального правопорушення, просить суворо не карати.

Не зважаючи на фактичне невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєному, його винуватість у кримінальному правопорушенні доводиться наступними доказами.

Показами представника потерпілого та одночасно цивільного позивача ОСОБА_1, який суду показав, що на початку березня 2018 року на території лісового масиву, що відноситься до Красницького лісництва Верховинського районного лісгоспу працівниками лісгоспу було виявлено факт незаконної порубки трьох сироростучих дерев. По заміряних діаметрах пнів, у відповідності до затвердженої методики, ними було вираховано загальну кубомасу деревини та розмір шкоди заподіяної державі внаслідок самочинної рубки. А тому просить цивільний позов задовольнити.

Показами свідка ОСОБА_4, який суду показав, що на початку березня 2018 року він здійснював обхід кварталу №14 Красницького лісництва в ході чого, на території лісового масиву, за межами розділювальних знаків, за 100 м від території земельної ділянки, що належить ОСОБА_5, виявив факт незаконної порубки трьох сироростучих дерев породи смерека. За слідами волоку він дійшов до території господарства ОСОБА_5 та встановив, що незаконну порубку здійснив обвинувачений. В подальшому, даний факт визнавався самим обвинуваченим в ході дачі пояснень при складанні ним протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому ствердив, що порубка була здійснена саме на території лісу, а деревина є самочинно зрубана, оскільки до нього обвинувачений не звертався із питанням відведення дерев для їх порубки, такі у встановленому порядку не виділялися, виявлені ним пні відповідного клейма не містили.

Протоколом огляду місця події від 19.03.2018 із фототаблицею до нього, згідно з яким вбачається, що слідчим за участю двох понятих та спеціаліста Верховинського районного лісгоспу, в лісовому масиві, на території кварталу №14 виділу №11 Красницького лісництва Верховинського районного лісгоспу, в урочищі Гаджіна, с Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області, було виявлено три свіжозрубаних пні з-під дерев породи смерека діаметрами 42, 38 та 46 см. Біля пнів та на їх торці виявлено залишки свіжої тирси, яка має світле забарвлення, що свідчить про нетривалий час порубки. На пнях та їх кореневих лапах відсутні будь які маркувальні позначки контрольні тавра, які б свідчили про відпуск вказаних дерев під порубку. На торцевих зрізах пнів містяться нашарування грунту, гілок та моху, що свідчить про їх приховування. Хлисти лісодеревини на місці порубки відсутні, окрім залишків та гілля. Від пнів та до низу веде трельовочний волок залишений на сніговому покрові.

Згідно з довідкою про завдані збитки лісовому господарству Красницького ліцсництва від 13.03.2018, розмір збитків в результаті порубки трох дерев, діаметр пнів яких 42, 46 та 38 см, загальною кубомасою 3,02 м.куб., становить 24790 грн. 73 коп.

За таких обставин суд приходить до переконання про те, що вина обвинуваченого є доведена в повному обсязі, а його показання про те, що він спилив дерева на території власної земельної ділянки спростовані здобутими в ході слідства доказами.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 246 КК України, оскільки він 03.03.2018 здійснив незаконну порубку дерев у лісі, чим заподіяв державі істотну шкоду на суму 24790 грн. 73 коп.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які б обтяжували або пом'якшували покарання обвинуваченого не встановлено.

При цьому, запропоновану слідством обставину щире каяття у скоєному, сприяння органам слідства у розслідуванні справи, суд не враховує з таких причин.

Як роз'яснив Верховний Суд у своїй постанові від 22.03.2018 у справі 759/7784/15-к, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак, в ході судового розгляду обвинувачений змінив свою позицію щодо інкримінованого злочину, завдану злочином шкоду не відшкодував, за час розгляду кримінального провадження не здійснив спроб виправити наслідки вчиненого. А тому у суду відсутні підстави вважати, що на даний час обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, виявляє осуд своєї поведінки та відчуває щирий жаль з приводу скоєного.

Також суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості, в той же час раніше до кримінальної відповідальності не притягався, проживає у складних матеріально-побутових умовах, по місцю проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку в психіатричному кабінеті, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 08.05.2018 №116/2018, в період часу інкримінованого злочину та на даний час здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.

А тому враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і такому сприятиме покарання у виді штрафу, в розмірі передбаченому санкцією статті.

Цивільний позов у кримінальному провадженні задовольнити. Слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави матеріальну шкоду заподіяну злочином у розмірі 24790 грн. 73 коп.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 350 (трьохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5950 гривень (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень).

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави матеріальну шкоду у розмірі 24790 гривень 73 копійки (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто гривень сімдесять три копійки).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд, який ухвалив рішення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.Б. Бучинський