Рішення № 7460256, 14.09.2009, Печерський районний суд міста Києва

справа №2-4316/09

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Бусик О.Л.

за участю секретаря - Борисенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за договором банківського вкладу, стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ТОВ «Укрпромбанк», відповідно до договору банківського вкладу НОМЕР_1 від 3 жовтня 2008 року, отримало від неї грошові кошти в сумі 100000 грн., строком на 122 дні з 3 жовтня 2008 року до 1 лютого 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 17,5 % річних.

На вимогу позивачки відповідач повернув їй частину вкладу в розмірі 50000 грн., решту обіцяв повернути пізніше, але до цього часу кошти повернуто не було. ОСОБА_1 вважає, що такими діями відповідача порушуються її права та просить суд ухвалити рішення, яким повернути кошти, що залишилися на депозитному рахунку НОМЕР_1 від 3 жовтня 2008 року в розмірі 50000 грн., стягнути індекс інфляції та 3% річних за час прострочення виконання грошового зобовязання, 3 550 грн. 69 коп. упущеної вигоди, 18 100 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем було укладено договір банківського вкладу НОМЕР_1 від 3 жовтня 2008 року (вклад «Доречний», сума вкладу 100 000 грн.).

Відповідачем частково виконані взяті на себе зобовязання відповідно до умов договору, а саме: сплачено відсотки за користування коштами та повернуто частину вкладу в розмірі 50 000 грн. На неодноразові звернення ОСОБА_1 щодо повернення коштів, що залишилися на депозитному рахунку коштів позивачка не отримала.

Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачці в поверненні депозитного вкладу, чим порушив взяті на себе зобовязання, згідно ст. 1060 ЦК України.

Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання за цим договором, фактично позбавивши позивача права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про повернення коштів, що залишилися на депозитному рахунку є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачкою вимог, тобто в сумі 50000 грн.

Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивачки про відшкодування завданої їй з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачка не навела належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не зазначила докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказала з яких саме міркувань вона виходила, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Якщо факт заподіяння позивачці моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий звязок між шкодою та діями відповідача суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди також задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не було надано доказів того, що у вказаний позивачкою період вона дійсно мала можливість реально одержати вказані нею доходи, однак не отримала їх в результаті неправомірних дій відповідача.

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача трьох проценти річних та індексу інфляції за прострочення виконання зобовязання, упущеної вигоди, то суд не вбачає правових підстав для задоволення зазначених вимог, оскільки відповідно до п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань не нараховуються.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 500 грн., відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про повернення коштів за договором банківського вкладу, стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних, упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу НОМЕР_1 від 3 жовтня 2008 року в сумі 50000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 19357325 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на користь держави судовий збір у розмірі 500 (пятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: