Ухвала суду № 74602403, 11.06.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/867/18

2-з/0203/50/2018

УХВАЛА

11 червня 2018 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, зобов’язання вчинити пені дії.

Ухвалою від 17.04.2018 року вказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

В наданій заяві позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України. Зокрема, п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз’яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання за заявою позивача про забезпечення позову, судом враховується, що предметом заявлених позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, за яким право власності на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1, що виступала предметом іпотеки за відповідним договором від 23.11.2007 року, укладеним між останнім та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», було зареєстровано за банком, що підтверджено відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи підстави пред’явленого позову, адекватність та співмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що подальше відчуження відповідачем квартири на користь третіх осіб, потягнене за собою необхідність залучення до участі у справі інших осіб, ускладнить та затягне розгляд справи, унеможливить реалізацію обраного позивачем способу захисту порушеного права в разі можливого задоволення позову.

В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та необхідність її задоволення.

При цьому, суд враховує, що накладення арешту на майно не позбавляє власника права користування останнім та такий спосіб забезпечення позову не призведе до завдання збитків власнику майна, а тому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,152,153,258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 (49000, м.Дніпро, пр.Олександра Поля,100/14, РНОКПП НОМЕР_1) про забезпечення позову про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (03150, м.Київ, вул.Ковпака,29, код ЄДРПОУ 00039019).

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Строк пред’явлення ухвали для виконання три роки – до 11 червня 2021 року включно.

Суддя С.Ю.Казак