Постанова № 74601135, 05.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018 справа № 905/261/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4за участю представників: від позивача:не з’явивсявід відповідача :ОСОБА_5, ордер серія ХВ № 743000189 від 01.06.2018р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна”, смт.Володимирівка Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід21.03.2018р. (повний текст підписано 23.03.2018р.)у справі№905/261/18 (суддя Я.О. Левшина)за позовомПублічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м.Запоріжжядо Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна”, смт.Володимирівка Донецької областіпростягнення 608665,46грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м.Запоріжжя, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна”, смт.Володимирівка Донецької області про стягнення 608665,46грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №1Д(2014)/14Д(2014) від 21.01.2014р. з поставки товару, внаслідок чого виникли підстави для повернення суми авансового платежу в розмірі 608665,46грн.

Через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання №СИ1903КГС від 19.03.2018р. про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву та подання заяви про застосування строку позовної давності. У задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено, оскільки причини, на які посилається відповідач у своєму клопотанні, визнані судом неповажними та необґрунтованими і, відповідно, відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності залишені судом без розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. (повний текст підписано 23.03.2018р.) у справі №905/261/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” задоволені в повному обсязі. Приймаючи зазначене рішення, господарський суд встановив факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором №1Д(2014)/14Д(2014) від 21.01.2014р. в частині поставки товару, у зв’язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення попередньої оплати у заявленому позивачем розмірі.

Не погодившись із рішенням господарського суду Донецької області, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач наголошує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив заяву відповідача про застосування строків позовної давності, яка була заявлена до винесення судом рішення, та безпідставно не прийняв до уваги відзив відповідача на позов, що потягло за собою винесення незаконного та небгрунтованого рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 20.04.2018р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” у справі №905/261/18 на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. (повний текст підписано 23.03.2018р.). Зобов’язано позивача до 16.05.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.

На поштову адресу суду від Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” надійшов відив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки суд надав оцінку всім наявним у справі доказам, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” заперечує проти застосування строків позовної давності у зв’язку з відсутністю факту пропуску позивачем строку позовної давності.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2018р. призначено розгляд справи №905/261/18 на 05.06.2018р. о 12:00год.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.06.2018р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача в судове засідання не з’явився, на електронну адресу направив клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція позивача викладена безпосередньо у відзиві на апеляційну скаргу, задовольняючи клопотання останнього про розгляд справи без участі повноважного представника, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу, складено протокол судового засідання.

У судовому засіданні 05.06.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 21.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (далі - покупець) укладено договір поставки №1Д(2014)/14Д(2014) (далі – договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві, а покупець – прийняти та оплатити вогнетривну продукцію (далі - товар) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.1.2 кількість, ціна і загальна вартість товару вказуються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору.

Орієнтовна сума договору складає 1300000,00грн. (п.2.1 договору).

За умовами п.3.1 договору покупець здійснює оплату за товар у безготівковій формі, шляхом перерахування авансового платежу в розмірі 50% його вартості на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту підписання специфікації, на підставі виставленого постачальником рахунку. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Згідно з п.3.2 датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця (п.3.3).

Пунктом 4.1 сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ – ПАТ ЗАлК (склад покупця) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС (у редакції 2000р.), впродовж 30 календарних днів після надходження авансового платежу в розмірі 50% від вартості партії поставки.

Відповідно до п.6.1 договору постачальник зобов’язаний, зокрема, поставити покупцеві товар в терміни, встановлені цим договором (п.6.1.1).

Згідно з п.12.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині взятих сторонами зобов’язань – до їх повного виконання.

Сторонами до договору були підписані специфікації №1 від 21.01.2014р. на суму 1256714,92грн. та №2 від 28.01.2014р. на суму 15480,00грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” були виставлені Публічному акціонерному товариству “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” рахунки №01/04 від 22.01.2014р. на суму 1256714,92грн. та №01/05 від 29.01.2014р. на суму 15480,00грн. для оплати товару.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок по особовим рахункам позивача, на виконання умов договору, Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” попередню оплату 50% у загальному розмірі 636097,46грн., а саме 23.01.2014р. на суму 628357,46грн. та 31.01.2014р. на суму 7740,00грн. Судова колегія звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення господарським судом Донецької області невірно визначено загальний розмір здійсненої позивачем попередньої оплати (628357,46грн.)

Відповідач зобов’язання щодо поставки товару виконав частково (на суму 27432,00грн.), про що свідчить наявна в матеріалах справи накладна №163 від 26.02.2014р.

Порушення постачальником зобов’язань щодо своєчасної поставки товару стало підставою звернення покупця з позовом до суду за захистом порушеного права.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновкам суду першої інстанції з огляду на наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 264-271 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статті 691, 692 ЦК України встановлюють, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 636097,46грн. (23.01.2014р. - 628357,46грн.; 31.01.2014р. - 7740,00грн.) в якості попередньої оплати товару. Факт отримання грошових коштів відповідачем не спростовано.

За умовами пункту 4.1 поставка товару здійснюється впродовж 30 календарних днів після надходження авансового платежу в розмірі 50% від вартості партії поставки.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Всупереч вимог договору та діючого законодавства, відповідачем доказів здійснення поставки товару за договором на суму 608665,46грн. не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з проханням відмінити поставку продукції та повернути суму попередньої оплати. На підтвердження зазначеного позивачем наданий лист від 19.02.2014р. №011-91.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Разом з тим, доказів повернення попередньої оплати в сумі 608665,46грн. Товариством з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” не надано, з огляду на що господарський суд Донецької області дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, помилка місцевого господарського суду, допущена в мотивувальній частині рішення, щодо визначення загального розміру здійсненої позивачем попередньої оплати (628357,46грн.) не призвела до помилки щодо визначення суму попередньої оплати, яка підлягає поверненню відповідачем на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставності відмови місцевого господарського суду у задоволенні клопотання №СИ1903КГС від 19.03.2018р. про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву та подання заяви про застосування строку позовної давності, і, відповідно, до безпідставності залишення без розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності, яка була заявлена до винесення судом рішення, та безпідставності не прийняття до уваги відзиву на позов.

За приписами ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2018р. вставлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 06.03.2018р.

Посилання відповідача на неотримання копії названої ухвали спростовуються матеріалами справи, а саме відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно якого ухвала була вручена 20.02.2018р. представнику відповідача. При цьому, судовою колегією не приймаються до уваги твердження апелянта, озвучені в судовому засіданні 05.06.2018р., про отримання копії ухвали не уповноваженою особою, оскільки такі твердження не доведені відповідними доказами, а факт відсутності звернення з цього приводу до поштового відділення підтверджений представником у судовому засіданні.

Враховуючи дату отримання відповідачем копії ухвали господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі від 13.02.2018р., п’ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплинув 07.03.2018р. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності за допомогою поштового зв’язку 19.03.2018р.

Відповідно до статті 80 ГПК України відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ, який не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк визначений судом.

Несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву та заяви про застосування строку позовної давності відповідач обґрунтовує сукупністю наступних обставин: місцезнаходження та поштова адреса Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” на момент укладення та виконання договору поставки №1Д(2014)/14Д(2014) від 21.01.2014р. було м.Донецьк; значна частина документів, необхідних для підготовки відзив по справі знаходилася за адресою офісу у м.Донецьк; з моменту укладення договору пройшло понад чотири роки, строк зберігання документів закінчився; у лютому 2018р. у зв’язку зі смертю генерального директора підприємства відбулася процедура призначення нового директора товариства; оскільки товариство є іноземним підприємством, обрання, вирішення кола питань щодо повноважень нового директора зайняло значний час.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Приймаючи до уваги тривалість пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву та на подання заяви про застосування строку позовної давності, враховуючи, що матеріали справи не містять відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна” про неможливість подання доказів із дотриманням вимог, визначених статтею 80 ГПК України, а також проаналізувавши наведені відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку №СИ1903КГС від 19.03.2018р. обставини, які судова колегія не вважає поважними та обґрунтованими, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність відмови місцевого господарського суду у задоволенні названого клопотання і, відповідно, про правомірність залишення без розгляду відзиву на позовну заяву та заяви про застосування строку позовної давності.

Разом з іншим, судова колегія звертає увагу, що твердження апелянта про те, що, залишивши без розгляду заяву про застосування строків позовної давності, господарський суд Донецької області порушив приписи статті 267 ЦК України, яка передбачає, що заява про застосування позовної давності може бути зроблена до винесення судом рішення, є помилковим, оскільки поняття «до винесення рішення» включає в себе період «в підготовчому провадженні або в інший строк визначений судом», про який зазначено у ч.2 ст.207 ГПК України.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв’язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається, що за змістом ст.129 ГПК України має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кальдеріс Україна”, смт.Володимирівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. (повний текст підписано 23.03.2018р.) у справі №905/261/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2018р. (повний текст підписано 23.03.2018р.) у справі №905/261/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 05.06.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11.06.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників: 1 – позивачу; 1– відповідачу; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСДО