Ухвала суду № 74600806, 11.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"11" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/788/18Господарський суд Одеської області у складі судді Оборотової О.Ю., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути кредитну заборгованість у розмірі 924 356, 71 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором про надання траншу №501.44330/FW501.940 від 28.01.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2018р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/788/18 за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст.180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору станом на 01.01.2018р. за подання заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним кредитного договору містить вимогу немайнового характеру, сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 1762,00грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, в порушення вимог чинного законодавства позивачем взагалі не надано доказів сплати судового збору.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору, за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом посилається на ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачем є - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 20 ГПК визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів:

1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

У ч.1 ст.42 ГК України встановлено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В силу вимог п.2 ч.2 ст.55 ГК України суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 є відповідачем по справі №916/788/18 саме як Фізична особа-підприємець, правовідносини які виникли між ФОП та Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" за рамковою угодою № FW501.940 від 28.01.2014р. та договором про надання траншу №501.44330/FW501.940 від 28.01.2014р. виникли у зв’язку зі здійсненням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що посилання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рамкову угоду FW501.939 від 28.01.2014р. де вона виступає як фізична особа не приймаються судом до уваги, оскільки дані правовідносини не стосуються суті позовних вимог по справі №916/788/18.

Отже, в розумінні закону «Про захист прав споживачів» Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є споживачем, а тому не звільняється від сплати судового збору.

Також не приймається до уваги правова позиція Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору за ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки по справі №916/788/18 суб’єктний склад взагалі не визначений даним законом.

Також суд не приймає до уваги посилання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» оскільки даний закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття;організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

До суб’єктів, на яких поширюється даний закон не відносяться Фізичні особи-підприємці.

Отже, позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подана, всупереч п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, оскільки позивачем безпідставно не сплачено судовий збір за подання зустрічної позовної заяви, а тому суд залишає зустрічний позов без руху за приписами ст.174 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надати суду докази сплати судового збору в повному обсязі на протязі десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

3. Роз’яснити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що за змістом ч.4 ст.174 чинного ГПК України, якщо позивач за зустрічним позовом не усунув недоліки зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала чинності 11.06.2018р. та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Оборотова