Ухвала суду № 74599802, 06.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/5008/17

Номер провадження 11-кп/775/517/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року місто Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шигірта Ф.С.,

суддів: Круподері Д.О., Залізняк Р.М.,

за участю:

секретаря Долі В.В.,

прокурора Павлової А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016050260001070 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 01 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 27.12.2017 року за ст.309 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. Штраф сплачений 24.01.2018 року,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік з покладенням обов’язків передбачених ст.76 КК України.

В С Т А Н О В И В :

Згідно вироку, 11.08.2016 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, потерпілий ОСОБА_2В разом з обвинуваченим ОСОБА_1 знаходились за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 де разом вживали спиртні напої. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний намір спрямований на таємне, викрадення майна, яке належить потерпілому ОСОБА_2 і знаходиться за місцем мешкання останнього.

Того ж дня, 11.08.2016 року, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, обвинувачений ОСОБА_1, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна та подальшого звернення його на свою користь, розуміючи протиправний характер своїх дій, незаконно заволодів ключами від квартири ОСОБА_2, та спрямував до адреси мешкання останнього: АДРЕСА_2. Скориставшись раніше взятими ключами, обвинувачений ОСОБА_1 незаконно проник до квартири, в якій мешкає потерпілий ОСОБА_2 та викрав телевізор «Supra STV – LC2277FLD» в корпусі чорного кольору, вартістю 2655,83 грн., мобільний термінал мобільного зв’язку FLY IQ 449 в корпусі чорного кольору, вартістю 916,39 грн., та мобільний термінал мобільного зв’язку Nokia E 52 в корпусі сірого кольору, вартістю 1027,78 грн., грошові кошти в розмірі 1500 гривень, які належали ОСОБА_2, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіяв потерпілому матеріальну шкоду, на загальну суму 6100 гривень.

На вказаний вирок суду надійшла апеляційна скарга прокурора. Не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що ОСОБА_1 засуджено вироком Дружківскього міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., за оскаржуваним вироком злочин вчинено 11 серпня 2016 року, тобто до ухвалення попереднього вироку. Проте суд проігнорував вимоги ст.70 ч.4 КК України, не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, не зарахував у покарання призначене за сукупністю вироків покарання повністю відбуте за попереднім вироком.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор просив частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати вирок лише в частині незастосування ст.70 ч.4 КК України. Ухвалити новий вирок призначивши ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Дружківського міського суду від 27.12.2017р., більш суворим – за новим вироком, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В строк покарання призначеного за сукупністю злочинів зарахувати покарання відбуте повністю за вироком Дружківського міського суду від 27.12.2017р. В частині звільнення від відбування покарання з випробуванням просив оскаржуваний вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Просив не застосовувати покарання пов’язане з реальним позбавленням волі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та промови учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Фактичні обставини обвинувачення визнаного судом доведеним ніким не оспорюються і відповідно до ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується доводів апелянта, то апеляційний суд приходить до висновку, що вони не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.420 КК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

на увагу.

Проте, апеляційний суд не знаходить підстав для ухвалення нового вироку та призначення покарання без застосування ст.75 КК України.

Так, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що цей злочин був вчинений вперше, обвинувачений визнав себе винуватим та щиро покаявся, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику за місцем проживання.

Мотиви, з яких апелянт вважає неможливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, в апеляційній скарзі не наведені. Не наведено і законних підстав, що виключають можливість застосування ст.75 КК України.

Також, не заслуговують на увагу апеляційного суду й вимоги апелянта про ухвалення нового вироку з метою застосування ст.70 ч.4 КК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджений вироком Дружківського міського суду за ст.309 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. (а.с.55-58)

Зазначене покарання відбуто 24 січня 2018 року - штраф в сумі 850 грн. сплачено ОСОБА_1, що підтверджується банківською квитанцією №0.0.948207835.2 (а.с.39).

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Враховуючи, що покарання у виді штрафу за попереднім вироком фактично відбуто до ухвалення оскаржуваного вироку, незастосування судом першої інстанції ст.70 ч.4 КК України не впливає на правильність призначення покарання та не є підставою для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 01 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016050260001070 – залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: