Ухвала суду № 74599372, 30.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9800/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., прокурора Дробиняк Ю.М., представника потерпілої – адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, цивільного позивача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016070030002965 від 24.08.2016 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016070030002965 від 24.08.2016 року, відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3, заявив клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_5 При цьому вказує, що у висновку судово-медичної експертизи № 864 від 12.09.2016 року вказано, що потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, які потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. При цьому вказано, що дані тілесні ушкодження, виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або від ударяння об такі, якими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу під час ДТП. Захисник вказує на те, що висновок експерта не містить відомостей, про те, чи могла потерпіла отримати зазначені тілесні ушкодження, будучи пристебнутою паском безпеки; не конкретизуються характеристики травмуючого чиннику (предмету), а лише вказується, що тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону ТЗ під час ДТП без деталізації терміну «виступаючі частини салону транспортного засобу»; не зазначається, чи характерні отримані потерпілою тілесні ушкодження для зіткнення автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_2, після чого перший ТЗ продовжував рухатись, або дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок зіткнення автомобіля НОМЕР_1, з бетонною огорожею, внаслідок чого транспортний засіб різко зупинився. Так, ОСОБА_3 вказує на необхідність проведення додаткової судово-медичної експертизи з необхідністю поставити на вирішення експерту наступних запитань: Чи є характерними локалізація та ступінь тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_5 під час події, що відбулася 23.08.2016 року близько 14 години 20 хвилин, для особи, яка в момент дорожньо- транспортної пригоди була пристебнута паском безпеки? Які характеристики має травмуючий чинник (предмет)? Внаслідок удару в які деталі салону автомобіля потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження? Чи могли заподіяні ушкодження утворитись в момент зіткнення автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, з бетонною огорожею, внаслідок чого транспортний засіб різко зупинився?

В судовому засіданні захисник просив суд призначити додаткову судово-медичну експертизу.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив призначити таку експертизу.

Прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання посилаючись на його безпідставність, зокрема, вказував на те, що стороною захисту клопотання про призначення експертизи на досудовому слідстві не заявлялося. Всі питання, які просить поставити перед експертом захисник під час досудового слідства досліджувалися.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Цивільний позивач підтримала думку прокурора.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15, додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Із змісту п. п. 7, 10 – 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” № 8 від 30.05.1997 року (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) вбачається, що коли з’ясується, що за обставинами справи проведення експертизи є необхідним, суд має викликати в судове засідання експерта для проведення додаткової або повторної експертизи чи для роз’яснення окремих положень висновку. Первинною є експертиза, при проведенні якої об’єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об’єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об’єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові. Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів – фахівців у одній галузі знань. Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи. У випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об’єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів-членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи тощо.

Згідно п/п 1.2.11. п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 року за № 1/22533, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо) , які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз) . Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань) . Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) , або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання) . До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 864 від 25 серпня 2016 року наявного в матеріалах кримінального провадження, експертом надано всі необхідні відповіді на поставлені перед ними питання, які стосуються ступеню тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, їх характеру, кількості, механізму їх утворення, локалізації, тощо.

Крім того, зі змісту вказаної експертизи вбачається, що потерпіла засвідчила, що була пристебнута паском безпеки, у потерпілої виявлено зокрема, на шкіряних покривах правого плеча від верхньої третини до нижньої третини по зовнішньо задній поверхні синець фіолетового кольору, неправильної продовгуватої форми, розміром 10,0Х22,0 см. та в середній третині по передній поверхні виявлено синець фіолетового кольору, овальної форми, розміром 8,0Х9,0 см. Згідно висновку по давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час ДТП, яка мала місце 23.08.2016 року і не суперечить обставинам справи.

Разом з тим, з досліджених матеріалів кримінального провадження та питань які викладені у клопотанні захисника обвинуваченого про проведення додаткової судово-медичної експертизи, не вбачає протиріч для усунення яких необхідно проведення саме додаткової судово-медичної експертизи, відсутнє обґрунтування необхідності провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

В судовому засіданні було досліджено письмові та речові докази, суд вважає, що протиріч між цими висновками, а також суперечностей іншим матеріалам справи з матеріалів кримінального провадження на даний час не вбачається, як і не вбачається істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

На думку суду проведення додаткової судово-медичної експертизи не є необхідним, оскільки висновок експерта №864 від 25 серпня 2016 року є повним та ясним, експерт дослідив всі подані йому об’єкти та дав вичерпні відповіді на порушені перед ним питання, висновок експерта є чітко викладеним та не має невизначений, неконкретний характер, обставини справи не зумовили необхідність розширення експертного дослідження, не виникла необхідність проведення дослідження нових об’єктів або щодо інших обставин справи, оскільки, відсутні сумніви у правильності висновку експерта, висновок експерта є достатньо обґрунтованим та він не суперечить іншим матеріалам справи, експертом не були допущені будь-які порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи,

Тому, відповідно до вимог ст. 332 КПК України та положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 про призначення в кримінальному провадженні №12016070030002965 від 24.08.2016 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, додаткової судової медичної експертизи задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.242, 332 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про призначення в кримінальному провадженні №12016070030002965 від 24.08.2016 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, додаткової судової медичної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6