Ухвала суду № 74596113, 31.01.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24924/17

Провадження по справі № 1-кс/752/899/18

У Х В А Л А

Іменем України

31.01.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №1 Бондаренка М.В., захисника Камінської М.П. та підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП в м.Києві Луценко В.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 Бондаренком М.В., про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження № 42017101010000241 подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Слдічий слідчого відділу Голосіївського УП ГУК НП в м. києві Луценко В.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №1 Бондаренком М.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 05.03.2018 року включно.

В обґрунтування вказаного клопотання, зазначено про те, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м.Києві Луценко В.В. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017101010000241 від 13.10.2017 року.

Під час досудового розслідування при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, які станом на момент звернення до слідчого судді з даним клопотанням не зменшились, вчиняти нове кримінальне правопорушення.

У зв'язку з винятковою складності даного провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих дій, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо.

У судовому прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, просив його задовольнити з наведених у клопотанні підстав.

Захисник Камінська М.П. та підозрювана ОСОБА_3 у судовому засіданні проти не заперечувала проти задоволення клопотання.

Вислухавши пояснення прокурора, думку захисника та підозрюваної, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

05.12.2017 року в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України затримано ОСОБА_3, про що складено протокол про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину.

05.12.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 42017101010000241.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.12.2017 року відносно підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 01.02.2018 року до 23 год. 30 хв., визначено заставу у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.

Сторона захисту отримала клопотання про продовження строку тримання під вартою та матеріали, якими воно обґрунтовується, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №1 радником юстиції Ясь А.О. від 31.01.2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017101010000241 від 13.10.2017 року продовжено до трьох місяців, а саме до 05.03.2018 року.

Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою закінчується 01.02.2018 року, однак, закінчити досудове розслідування у вказаний термін не видається можливим, у зв'язку з винятковою складності даного провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих (розшукових) дій. Так, у даному кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:

-отримати висновки експерта НДНКЦ МВС України,

-визнати доказами отриману інформацію від проведених негласних слідчій (розшукових) дій;

-підготувати та вручити ОСОБА_6, ОСОБА_7 га ОСОБА_8 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України;

-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідуватнім.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя виходить з наступного.

Положеннями Кримінального процесуального кодексу України визначено, що про обґрунтованість підозри можуть свідчити оформленні належним чином протоколи слідчих (розшукових) дій, долучені до матеріалів кримінального провадження предмети та документи, які є речовими доказами, висновки експертів тощо.

Так, прокурором на виконання вимог п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України в обґрунтування підозри ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України надано слідчому судді наступні докази: копію протоколу огляду покупця від 04.12.2017 р.; копію протоколу вручення покупцю спеціального технічного засобу від 04.12.2017 р.; копію висновку експерта № 11-2/8102 від 06.12.2017 р.; копію протоколу вручення покупцю спеціального технічного засобу від 14.11.2017 р.; копію протоколу огляду покупця від 14.11.2017 р.; копію протоколу огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 14.11.2017 р.; копію висновку експерта № 11-2/7839 від 29.11.2017 р.; копію протоколу обшуку від 04.12.2017 р.; копію висновку експерта № 11-2/8127 від 08.12.2017 р. та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року наголошено на тому, що питання про арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Таким чином, приходжу до висновку, що зазначені у клопотанні слідчого обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

В силу положень ч. 3 ст. 199 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під вартою, обов'язковому доведенню у судовому засіданні прокурором підлягає наявність обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а саме: обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При застосуванні 07.12.2017 року до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_3 покладалось запобігання спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом…(рішення В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26.01.1993 року).

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_3 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3, слідчим суддею враховуються дані, що характеризують особу підозрюваного, те, що останній раніше не судимий, стан його здоров'я, однак, наведене, на думку слідчого судді, не може свідчити на користь зменшення заявлених ризиків та недопущення інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Оцінюючи в сукупності вказані вище обставини, які передбачають застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та виправдовують подальше утримання підозрюваного під вартою, а також, те, що з урахуванням виняткової складності кримінального провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих дій, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу неможливо, у зв'язку із чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, як обґрунтоване.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строків тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначати розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, характеру його вчинення, майнового та сімейного стану підозрюваної ОСОБА_3 інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2018 року мінімальна заробітна плата становить 1762 грн.

Визначаючи розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, її вік, сімейний та майновий стан, розмір заподіяної шкоди, та приходить до висновку про визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що складає 35 240,00 гривень.

Крім того, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрювану ОСОБА_3, у разі внесення застави, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

З урахуванням викладеного, керуючись вимогами ст. ст.177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Києва, українці, громадянці України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме на 34 дня, до 23 год. 30 хв. 05.03.2018 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240,00 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок гривень) в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р 37318005112089, призначення платежу - застава, (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду).. від …(дата ухвали).. по справі № …., кримінальне провадження № …., внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від …(дата та № квитанції).

Підозрювана або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюванону, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1. З'являтися до визначеної службової особи з установленою періодичністю;

2. Не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності), інші документи, які надають право для виїзду з України.

Строк дії покладених обов'язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя