Ухвала суду № 74594689, 07.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/2751/18 Головуючий 1-ї інстанції: Харабадзе К.Ш.

Провадження №11-сс/790/906/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Яковлевої В.С. та Курила О.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Кривич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань № 27» на строк 60 днів – до 27 липня 2018 року.

Встановлено ОСОБА_2 заставу в сумі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень. (а.с. 39-41)

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 29 травня 2018 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1, яке погоджене прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018220380000042 від 05.01.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3-4).

В обґрунтування клопотання вказував, що слідчим Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_1. проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12018220380000042 від 05.01.2018 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України.

10.05.2018 року ОСОБА_4 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України (а.с. 32-33).

З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_2, прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України – в розмірі 17 620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 травня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Захисник належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду до суду не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, а тому в силу вимог ст.405 КПК України не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aен; 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aо ; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України; витягом з ЄРДР за №12018220380000042; рапортом ст. інспектора-чергового СРПП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7; висновком експерта №263 від 09.02.2018 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9; протоколом огляду предмета; постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.02.2018 року; рапортом ст. інспектора-чергового СРПП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10; протоколом огляду місця події; товарним чеком № 785 від 29.01.2018 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11; протоколом допиту свідка ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2П; наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою (а.с. 3-4).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України;

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с. 39-41).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Керуючись положеннями ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є недостатнім.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Крім того, колегія суддів враховує, що підозрюваний ОСОБА_2 не одружений, за місцем постійного мешкання не проживає, не має постійного місця праці, раніше був неодноразово засуджений, у тому числі за вчинення корисливих злочинів тобто має негативну репутацію.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що підозрюваний ОСОБА_2 розкаюється у скоєному, дає стабільні свідчення, має пристарілу матір та неповнолітнього сина, не спростовують вірність висновків слідчого судді.

Посилання адвоката на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Харченко проти України» заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

Між тим, слідчим суддею не враховано вимоги ч.4 ст.176 КПК України та вимоги п.2 ч.1 ст.219 КПК України.

Згідно судових матеріалів підозра ОСОБА_2 була вручена 10.05.2018 року (а.с.32-33).

За наведених обставин апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково і в силу вимог ч.3 ст.407 КПК України ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2018 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати в частині строку дії запобіжного заходу, винести нову ухвалу в цій частині, якою визначити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування до 10 липня 2018 року включно.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 травня 2018 року щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КПК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави до 27 липня 2018 року включно, скасувати в частині строку дії запобіжного заходу.

Винести нову ухвалу в цій частині, якою визначити строк дії запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 10 липня 2018 року включно.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді