Ухвала суду № 74592672, 07.06.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10127/18

УХВАЛА

07 червня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

суддів Діонісьєвої Н.М., Кухарця В.М.,

при секретарі Марченко А.А.,

з участю прокурора Козінської Ю.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6,

захисника обвинуваченої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 – адвоката ОСОБА_10,

захисника обвинуваченого ОСОБА_11 – адвоката ОСОБА_12,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Козінська Ю.В. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, оскільки строк застосування обраного відносно останніх запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 11 червня 2018 року, а підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу не має. Також заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_11, оскільки строк застосування обраного відносно них запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання закінчується 21 червня 2018 року.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти продовження його підзахисному запобіжного заходу, просив суд змінити його на інший більш м’який запобіжний захід, який не пов’язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив суд його задоволити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному на особисте зобов’язання, просив суд його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив суд його задоволити.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисній на домашній арешт, просив суд його задоволити з підстав, викладених у ньому.

Обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника, просила суд його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просили суд змінити запобіжний захід на інший більш м’який, який не пов’язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання на період розгляду кримінального провадження в суді.

Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник адвокат ОСОБА_12 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_11

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Як вбачається із даних реєстру матеріалів досудового розслідування, 27 квітня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого встановлено до 11 червня 2018 року, 03 травня 2018 року відносно обвинуваченої ОСОБА_7. продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого встановлено до 11 червня 2018 року, 04 травня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого встановлено до 11 червня 2018року, 07 травня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого встановлено до 11 червня 2018 року, 07 травня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, строк застосування якого встановлено до 21 червня 2018 року, 07 травня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, строк застосування якого встановлено до 21 червня 2018 року,

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України суд зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працюючий, перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, має групу психічного захворювання, був раніше судимий за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Окремо слід зазначити, що постійного місця проживання не має, що не дає змоги здійснювати належний контроль за його поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_3 офіційно не працюючий, раніше не судимий, місце проживання та реєстрації обвинуваченого знаходиться поза межами Рівненської області, що не дає змоги здійснювати належний контроль за його поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченої від суду. Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працююча, раніше не судима, не має стійких соціальних зв’язків, неодружена. Окремо слід зазначити, що обвинувачена постійного місця проживання не має, що не дає змоги здійснювати належний контроль за її поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно неї іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_9 був раніше судимий за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. ОСОБА_5 не працюючий, що має ІІ групу інвалідності з дитинства, одружений. Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання немає.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання немає.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв’язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_11, колегія суддів виходить з необхідності уникнення вищеперерахованих ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, незаконно впливати на свідків, також із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та особистого зобов’язання, та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 314, 315 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та йогозахисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов’язання – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 та їїзахисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_14 та йогозахисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора Козінської Юлії Валеріївни про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_14 та запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_11 – задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою з 07 червня 2018 року на 60 днів – до 05 серпня 2018 року.

Розмір застави та обов’язки покладені судом, у разі внесення застави залишити попередні, які визначені в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2018 року, а саме 4 156 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 322 872 грн.

Продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою з 07 червня 2018 року на 60 днів – до 05 серпня 2018 року.

Залишити ОСОБА_3 розмір застави у межах 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 057 200 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172. код ЄДРГІОУ 26259988 та обов’язки у разі внесення застави передбачені статтею 194 КПК України, які покладені ухвалою Рівненського міського суду від 04 грудня 2017 року про продовження строку застосовування запобіжного заходу.

Продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою з 07 червня 2018 року на 60 днів – до 05 серпня 2018 року.

Розмір застави 600 000 грн. та обов’язки, покладені судом, у разі внесення застави залишити попередні, які визначені в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2017 року.

Продовжити ОСОБА_14 строк тримання під вартою з 07 червня 2018 року на 60 днів – до 05 серпня 2018 року.

Розмір застави 800 000 грн. та обов’язки, покладені судом, відповідно до статті 194 КПК України залишити ті ж, які вказані в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2017 року.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання ОСОБА_5,на період розгляду кримінального провадження в суді.

Продовжити виконання ОСОБА_5 обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, встановлених ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07 травня 2018 року про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов’язання, а саме:

- прибувати на першу вимогу до прокурора, суду;

- не відлучатись за межі с. Колоденка, Рівненського району Рівненської області без дозволу слідчого або прокурора, за межі Рівненської області - без письмового дозволу суду або прокурора;

- повідомляти суд та прокурора про зміну місця проживання/роботи;

- утримуватись від будь-якого спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, як безпосередньо так і за посередництва інших осіб.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання ОСОБА_11,на період розгляду кримінального провадження в суді.

Продовжити виконання ОСОБА_11 обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, встановлених ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07 травня 2018 року про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 у вигляді особистого зобов’язання, а саме:

- прибувати на першу вимогу до прокурора, суду;

- не відлучатись за межі м. Рівне без дозволу суду, за межі Рівненської області - без письмового дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну місця проживання/роботи;

- утримуватись від будь-якого спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, свідками у даному кримінальному провадженні,як безпосередньо так і за посередництва інших осіб;

- не відвідувати розважальні заклади нічні клуби, кафе, бари, паби, ресторани, ігрові автомати.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Рівненського слідчого ізолятора, начальнику ГУНП в Рівненській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рогозін С.В.

Суддя Діонісьєва Н.М.

Суддя Кухарець В.М.