Вирок № 74590142, 11.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/210/18

Справа № 127/22975/13-к Головуючий в 1-й інстанції Старинщук О. В.

Категорія: ч. 2 ст. 187 КК України оповідач ОСОБА_1О.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Федорової Н.О.,

суддів – Бондар В.В., Вітюк І.В.,

секретаря – Купельської Н.П.,

з участю: прокурора – Жадан О.О,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому у режимі відеоконференції з державною установою «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» кримінальне провадження № 12013010380002530 від 16 липня 2013 року за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Вінниці, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року, –

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, –

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого, –

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Цивільні позови задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 500 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

За вироком суду, ОСОБА_4 приблизно о 22 год. 30 хв. 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на відрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік від будинку № 14 по вулиці Чехова у місті Вінниці, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_9 Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_9, здійснили напад та збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_9, чим спричинили останньому тілесні ушкодження, відкрито заволоділи його речами. Зокрема: мобільним телефоном марки «Самсунг SGH-Х670», ІМЕІ № 358332001477533, рожевого кольору, вартістю 795 грн. 83 коп.; дезодорантом «АХЕ», в корпусі чорного кольору, вартістю 15 грн.; грошима у сумі 15 грн.; чоловічим шкіряним портмоне, вартістю 60 грн., в якому знаходилися три банківські картки «Приват Банк», які вартості не представляють, а всього відкрито заволоділи майном на загальну суму 885 грн. 83 коп. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, а потерпілий ОСОБА_9 був доставлений та госпіталізований до МКЛШМД м. Вінниці.

Відповідно до висновку експерта № 1542 від 14.08.2013 - 06.09.2013 року у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі, множинні забої, підшкірні крововиливи, садна м’яких тканин голови (правої та лівої виличний ділянок, правої та лівої надбрівних дуг, правої та лівої привушно-жувальних ділянок, лівої параорбітальної ділянки). Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 утворились 15 липня 2013 року та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі не являвся небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливими для життя явищами, спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я.

Крім того, ОСОБА_4 приблизно о 22 год. 45 хв. 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на відрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік від будинку № 54 по вул. Немирівське шосе у м. Вінниці, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_8 Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_8 та, використовуючи чинник раптовості, здійснили напад і збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_8, чим спричинили останньому тілесні ушкодження, відкрито заволоділи його речами. Зокрема: золотим перстнем – печаткою із вставками з білого металу та інкрустацією одного прозорого каменя, 585 проби, вагою 4,95 грамів, вартість якого складає 2 228 грн.; годинником «Романсон», вартістю 1 930 грн.; грошима у сумі 22 грн. (купюрами 20 та 2 гривні), а всього на загальну суму 4 180 грн. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 1467 від 05.08.2013 - 11.09.2013 року у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження, які утворились від дії тупих твердих предметів, a саме: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, шести груп зливних крововиливів в лівій тім’яно-скроневій ділянці справа та зліва, в лівих привушно-жувальній, вушній та завушній ділянках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; а також зливних крововиливів на боковій поверхні шиї справа, садна та підшкірного крововиливу в проекції остистого та поперечного відростків 10-го грудного хребця, двох підшкірних крововиливів на задній та передній поверхнях грудної клітки зліва та справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Непогоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник – адвокат ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, у яких просять його змінити, виключити з вироку зазначену судом відповідно ст. 67 КК України обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння. Призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 187 ч. 2 КК України, та застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4, окрім того, просить визнати відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом’якшують покарання – сприяння у розкритті злочину та часткове відшкодування шкоди потерпілим.

Вважають, що при постановленні вироку допустив однобічність та неповноту судового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

На думку апелянтів, хибним є висновок суду про те, що ОСОБА_4 вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, оскільки дана обставина досудовим слідством не доведена, відсутні будь-які докази на її підтвердження, зокрема, медичні висновки.

Судом не враховано, що ОСОБА_4 щиро розкаявся в вчиненому, засудив свій чинок, активно сприяв розкриттю злочину, неодноразово запевняв суд про недопустимість в подальшому з його сторони подібних вчинків та зобов’язався виправитись. Окрім того, відшкодував повністю потерпілому ОСОБА_9 моральну та матеріальну шкоду, потерпілому ОСОБА_8 повністю матеріальну шкоду та частково моральну.

Обвинувачений є молодою людиною, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому апелянти вважають, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Поза увагою суду залишилась думка потерпілих, зокрема, потерпілий ОСОБА_9 просив не позбавляти волі ОСОБА_4, а потерпілий ОСОБА_8 покладався на думку суду щодо міри покарання обвинуваченим.

Непогоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить його змінити в частині призначеного покарання, призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, вирок вважає незаконним, необґрунтованим, а призначене ОСОБА_5 покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

Суд не врахував, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, має малолітню дитину, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся і критично ставиться до вчиненого. Поза увагою суду залишились обставини, що пом’якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяних збитків потерпілим, а також вчинення злочину у неповнолітньому віці. Не враховано думку потерпілих, які просили його суворо не карати, не позбавляти волі.

Зазначає, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено, а посилання суду на вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння під час судового слідства ніякими доказами не підтверджено.

На думку захисника, вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і впливають на пом’якшення покарання обвинуваченого, а також є підставами для застосування ч. 1 ст. 69 КК України та призначення покарання більш м’якого ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 187 КК України. Окрім того, вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

Непогоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор прокуратури м. Вінниці подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити новий, яким визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна, визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Вирок суду вважає незаконним і необґрунтованим з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

На думку прокурора, суд, визнаючи доведеною вину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9, кваліфікувавши їх дії за ч. 2 ст. 187 КК України, не мотивуючи своє рішення, безпідставно виключив кваліфікуючу ознаку злочину – вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій.

Зазначає, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і висновок суду про повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4, який під час допиту в судовому засіданні, не оспорюючи факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілим та заволодіння їх майном, заперечував вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та наявність попередньої змови між ним та ОСОБА_5 на вчинення розбійних нападів.

В порушення вимог ч. 2 ст. 98 КК України, суд призначив ОСОБА_5, який на момент вчинення злочину був неповнолітнім, додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Прокурор вважає, що призначене судом покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, який під тиском доказів, здобутих в ході досудового розслідування, формально визнав свою вину. Разом з тим, формальне визнання вини без критичної оцінки особою своєї злочинної поведінки й готовності нести кримінальну відповідальність не може бути визнано як щире каяття особи.

Справа в судах переглядалась неодноразово.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який апеляційну скаргу підтримав частково, обвинувачених та їх захисників на підтримку поданих апеляційних скарг, заперечення проти апеляційних скарг один одного, перевіривши і обговоривши їх доводи, надавши обвинуваченим останнє слово та право виступу в судових дебатах, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, виходячи з таких міркувань.

Завданнями кримінального провадження, в тому числі, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України).

Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності (п.4 ч.1 ст. 411 КПК України).

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню (п.1 ч.1 ст. 423 КПК України).

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення (п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаним вимогам закону вирок суду першої інстанції не відповідає, оскільки ухвалений з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, жодною стороною кримінального провадження не оспорюються, а тому, апеляційним судом, відповідно до ст. 404 КПК України, не переглядаються.

Разом з тим, висновки суду щодо встановлених фактичних обставин справи містять істотні суперечності із кваліфікацією дій обвинувачених, на що слушно звернув увагу прокурор у своїй апеляційній скарзі.

Зокрема, встановивши, що обвинувачені того ж дня через короткий проміжок часу знову вчинили розбій, при кваліфікації їх дій, не мотивував чому він виключив з об’єму обвинувачення вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій.

Натомість, колегія суддів вважає доведеним, що ОСОБА_4 приблизно о 22 год. 30 хв. 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на відрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік від будинку № 14 по вулиці Чехова у місті Вінниці, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_9 Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_9, здійснили напад та збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_9, чим спричинили останньому тілесні ушкодження, відкрито заволоділи його речами. Зокрема: мобільним телефоном марки «Самсунг SGH-Х670», ІМЕІ № 358332001477533, рожевого кольору, вартістю 795 грн. 83 коп.; дезодорантом «АХЕ», в корпусі чорного кольору, вартістю 15 грн.; грошима у сумі 15 грн.; чоловічим шкіряним портмоне, вартістю 60 грн., в якому знаходилися три банківські картки «Приват Банк», які вартості не представляють, а всього відкрито заволоділи майном на загальну суму 885 грн. 83 коп. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, а потерпілий ОСОБА_9 був доставлений та госпіталізований до МКЛШМД м. Вінниці.

Відповідно до висновку експерта № 1542 від 14.08.2013 - 06.09.2013 року у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі, множинні забої, підшкірні крововиливи, садна м’яких тканин голови (правої та лівої виличний ділянок, правої та лівої надбрівних дуг, правої та лівої привушно-жувальних ділянок, лівої параорбітальної ділянки). Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 утворились 15 липня 2013 року та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки забій головного мозку легкого ступеню з вогнищами геморагічного просякання в правій потиличній долі не являвся небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливими для життя явищами, спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я.

Крім того, ОСОБА_4 приблизно о 22 год. 45 хв. 15 липня 2013 року, вступивши у попередню змову із неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на відрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, перебували неподалік від будинку № 54 по вул. Немирівське шосе у м. Вінниці, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_8 Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вони підбігли до ОСОБА_8 та, використовуючи чинник раптовості, здійснили напад і збили з ніг останнього, внаслідок чого він впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, яке виразилося в тому, що вони нанесли по два і більше ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_8, чим спричинили останньому тілесні ушкодження, відкрито заволоділи його речами. Зокрема: золотим перстнем – печаткою із вставками з білого металу та інкрустацією одного прозорого каменя, 585 проби, вагою 4,95 грамів, вартість якого складає 2 228 грн.; годинником «Романсон», вартістю 1 930 грн.; грошима у сумі 22 грн. (купюрами 20 та 2 гривні), а всього на загальну суму 4 180 грн. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 1467 від 05.08.2013 - 11.09.2013 року у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження, які утворились від дії тупих твердих предметів, a саме: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, шести груп зливних крововиливів в лівій тім’яно-скроневій ділянці справа та зліва, в лівих привушно-жувальній, вушній та завушній ділянках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; а також зливних крововиливів на боковій поверхні шиї справа, садна та підшкірного крововиливу в проекції остистого та поперечного відростків 10-го грудного хребця, двох підшкірних крововиливів на задній та передній поверхнях грудної клітки зліва та справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинувачених колегія суддів кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

У зв’язку із цим, тобто фактично через збільшення обсягу обвинувачення, відповідно до п.1 ч.1 ст. 420 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Доводи апеляційних скарг обвинувачених та їх захисників про те, що вчиняючи вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перебували в стані алкогольного сп’яніння, оскільки відсутні медичні висновки, які б це підтверджували, апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки як вбачається з пояснень останніх, отриманих безпосередньо в судовому засіданні, вони разом, придбавши у магазині пиво та інші слабоалкогольні напої, випили їх у дворах по провулку К.Маркса м. Вінниці, та перебуваючи у відповідному стані після їх розпивання по вул. Чехова в м. Вінниці напали на ОСОБА_9, побили його та забрали речі.

Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на диспансерному обліках у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» та у лікаря психіатра не перебуває, відсутність претензій з боку потерпілих.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_4, згідно з ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4, відповідно до п.13 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліках у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» та у лікаря психіатра не перебуває, має малолітню дитину, часткове відшкодування шкоди потерпілим.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_5, згідно з ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4, відповідно до п.13 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням обставин даної конкретної справи, характеру і ступеню суспільної небезпеки цих злочинів, які посягають на два об’єкти: право власності та особу, зокрема її здоров’я, тобто є найбільш небезпечними корисливо-насильницькими злочинами, особи винних, які в один день вчинили два аналогічних кримінальних правопорушення через короткий проміжок часу, колегія суддів дійшла висновку, що їх виправлення можливе лише в умовах реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а покарання, враховуючи їх особи, їм слід призначити у мінімальному розмірі, визначеному у санкції ч. 2 ст. 187 КК України.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає, навіть з урахуванням відшкодування шкоди потерпілим як до, так і після ухвалення вироку.

Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останніх та попередження вчинення ними нових злочинів.

При цьому, виправляючи допущену місцевим судом помилку у зв’язку з незастосуванням закону, який підлягав застосуванню, призначаючи покарання ОСОБА_10, колегія суддів враховує вимоги ст.ст. 98, 102 КК України щодо можливості застосування видів покарань до осіб, які вчинили злочини у неповнолітньому віці та призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк таким особам. Зокрема, санкцією ч.2 ст. 187 КК України передбачене таке додаткове обов’язкове покарання як конфіскація майна. Однак, враховуючи, що ОСОБА_10 вчинив злочин у неповнолітньому віці, вказане додаткове покарання відповідно до вимог ст. 98 КК України йому не може бути призначене.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 413, 418, 420, 439 КПК України, колегія суддів –

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Вінниці на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати та ухвалити новий вирок.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченим рахувати з моменту звернення вироку до виконання та взяття їх під варту.

Вирок набирає законної сили негайно після його проголошення та може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_1