Постанова № 74590052, 05.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 688/749/17

Провадження № 22-ц/792/636/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Задвірний В.І.

з участю : позивача, відповідача, його представника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 688/749/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2018 року у складі судді Цідик А.Ю. по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В березні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів за невиконання майнового зобов’язання, при цьому посилалася, що з 12.01.2005 року вона з ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.06.2016 розірвано. За період шлюбу вони за спільні кошти подружжя придбали майно, зокрема це автомобілі «Хюндай Акцент» та «Део Ланос», які відповідач відчужив без її згоди, а гроші привласнив. Крім того, в період шлюбу відповідач зобов’язався повернути їй 3500 доларів США за частину спільного майна подружжя, про що написав розписку, однак взятті на себе зобов’язання не виконав, кошти їй не віддав, тому позивач просила, стягнути з відповідача на її користь 94 080 грн., що еквівалентно 3500 доларів США згідно офіційного курсу Національного банку України на момент подачі позову.

До початку розгляду справи по суті, ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою, в якій змінила підстави позову, просила стягнути з відповідача 94080 грн., що еквівалентно 3500 дол. США як компенсацію половини вартості автомобілів, відчужених відповідачем не в інтересах сім’ї.

В подальшому ОСОБА_5 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог та просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 156 335 грн.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 156 335 грн., вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

ОСОБА_4 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не прийнято до уваги, що автомобіль «Хюндай Акцент» було придбано в 2013 році, під час перебування сторін в шлюбі, проте він був придбаний в кредит і через важке матеріальне становище та

_______________

Головуюча у першій інстанції – ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/636/18

Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 59

неможливість вчасно здійснювати платежі за кредитним договором був проданий для погашення кредитної заборгованості. Тому, апелянт вважає, що кошти отримані від передачі автомобіля по дорученню, а в подальшому через укладений договір купівлі-продажу були використані в інтересах сім’ї, а саме для погашення кредитної заборгованості. Доводи позивача, що кошти від відчуження автомобіля були ним привласнені не відповідають дійсності. Щодо автомобіля «ДЕУ ОСОБА_3», апелянт вказує, що він придбав його в жовтні 2015 року за кошти позичені в ОСОБА_7 з наміром здійснювати підприємницьку діяльність, але в листопаді 2015 року його було продано позичальнику за позичену суму коштів з метою погашення боргу. Апелянт, вважає, що судом не прийнято до уваги, що спірні автомобілі хоча і були придбані в період перебування сторін в шлюбі, проте за особисті кошти лише одного з подружжя, тому є особистою приватною власністю того з подружжя хто його придбав. Крім того, на час припинення шлюбних відносин автомобілів у власності подружжя чи в нього особисто вже не було, вони були реалізовані, а кошти потрачені виключно на потреби сім’ї.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_4 просив скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2018 року та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 12 січня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 придбали у власність автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT», 2013 року випуску, за кредитним договором №910.22437 від 20.05.2013 року, право власності на який було зареєстровано за відповідачем 16.05.2013 року, та автомобіль «DAEWOO LANOS», 2008 року випуску, право власності на який було зареєстровано за відповідачем 21.10.2015р.

З кінця жовтня 2015 року сторони перестали проживати разом та підтримувати сімейні стосунки.

26 листопада 2015 року автомобіль марки «DAEWOO LANOS», 2008 року випуску, був відчужений ОСОБА_4 громадянці ОСОБА_7, яка є його матір’ю, без згоди іншого з подружжя ОСОБА_5

5 січня 2016 року автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT», 2013 року випуску, був відчужений ОСОБА_4 громадянину ОСОБА_8, без згоди іншого з подружжя ОСОБА_5

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Отже, для укладення одним із подружжя договору щодо цінного майна має бути письмова згода іншого з подружжя (ч.3 ст. 65 СК України).

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди- виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

За клопотанням представника позивача судом першої було призначено судову автотоварознавчу експертизу на предмет визначення дійсної ринкової вартості спірних автомобілів.

Згідно висновків судових автотоварознавчих експертиз середня ринкова вартість автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», 2013 року випуску, який перебував у власності подружжя, становить 220530 грн., а автомобіля марки «DAEWOO LANOS», 2008 року випуску, який теж перебував у власності подружжя становить 92140 грн.

Як встановлено судом, відповідач відчужив спірні автомобілі, які є спільною сумісною власністю подружжя і є цінним майном, без письмової згоди позивача, на даний час автомобілі перебувають у власності інших осіб, а автомобіль марки «DAEWOO LANOS», 2008 року випуску, ОСОБА_7 відчужила третій особі, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на грошову компенсацію 1/2 частини вартості спірних транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги, що грошові кошти від продажу автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», 2013 року випуску, були витрачені в інтересах сім’ї, а саме на погашення кредиту, за який даний автомобіль був придбаний слід відхилити.

Такі доводи апелянта та його твердження в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що кошти отримані від продажу автомобіля марки "HYUNDAI ACCENT», були витрачені на погашення кредиту.

Як вбачається з наданих банком, письмових документів грошові кошти з повернення боргу за кредитним договором від № 910.22437 від 20.05.2013, повністю були сплачені 19.11.2015 року, шляхом сплати 74899,96 грн. по тілу кредиту та 6546,96 грн. штрафних санкцій.

А автомобіль марки "HYUNDAI ACCENT» було відчужено відповідачем без згоди позивача 5 січня 2016 року, тобто вже після сплати кредитних кошів.

Пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_4 відчужив спірний автомобіль "HYUNDAI ACCENT» іншій особі на підставі довіреності від 15.10.2015р., після чого погасив кредит, не ґрунтується на нормах чинного цивільного законодавства та фактичних обставинах справи, оскільки відповідно норм цивільного законодавства право власності на таке рухоме майно як автомобіль виникає з моменту реєстрації такого права у відповідних державних органах, а згідно даних МРЕВ спірний автомобіль вибув з власності відповідача саме 5 січня 2016 року на підставі відповідної цивільно-правової угоди.

Що стосується тверджень апелянта про придбання спірного автомобіля «DAEWOO LANOS», 2008 року випуску, за кошти, отримані в борг, а послідуючий продаж автомобіля був здійснений з метою повернення боргу, то вони не заслуговують на увагу.

Укладений відповідачем договір позики на суму 1500 доларів США виходить за межі дрібного побутового, а тому потребував згоди другого із подружжя, а саме ОСОБА_5 Як зазначила сама позивач вона такої згоди не давала і їй нічого не було відмово про отримання чоловіком в борг в його матері грошових коштів для придбання автомобіля.

Крім того, вартість даного автомобіля навіть на даний час значно перевищує розмір суми позики, яку за твердженням апелянта ним було отримана для придбання автомобіля в 2015 році, що викликає сумніви в обґрунтованості та правомірності пояснень відповідача про придбання автомобіля лише за отримані в борг грошові кошти від його матері та продажу автомобіля матері з метою повернути борг, який значно менший вартості автомобіля.

Не спростовують рішення суду і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 червня 2018 року.

Судді : (підпис) ОСОБА_1

(підпис) ОСОБА_3

(підпис) ОСОБА_2

Згідно з оригіналом ОСОБА_1