Ухвала суду № 74589457, 08.06.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/486/17

провадження №1-в/457/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд

в складі: головуючого судді Марчука В.І.,

при секретарі Мазурику В.В.,

з участю прокурора Мархеви О.А.,

та обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування покарання

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про застосування амністії та звільнення його від відбування покарання, яке мотивоване тим, що його вироком Трускавецького міського суду від 12 грудня 2017 року було засуджено за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України. Він має неповнолітню доньку – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6. Просить застосувати відносно нього п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п.« в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 86 КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до вироку Трускавецького міського суду Львівської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту строком чотири місяці. 11 січня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 12 грудня 2018 року, подавши одночасно і клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування покарання. 02 квітня 2018 року матеріали справи було повернуто Апеляційним судом Львівської області для вирішення клопотання ОСОБА_1 З наведеного випливає, що вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 12 грудня 2017 року законної сили не набрав.

Статтею 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» встановлено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом

Згідно з п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, звільняються особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осособи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, серії 1-СГ № 195591, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Борислава Львівської області, у графі «Батько» вказано «Василишин Роман Йосипович». З матеріалів кримінального провадження вбачається, що епізоди злочинної діяльності вчинені ОСОБА_1 30 грудня 2016 року, 10 січня 2017 року, 13 січня 2017 року та 17 січня 2017 року. На момент вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке його засуджено вироком суду від 12 грудня 2017 року, його дочці не виповнилося 17 років. ОСОБА_1 відносно своєї дочки ОСОБА_3 батьківських прав позбавлений не був, що стверджується до віжкою від 17 травня 2018 року № 213, виданою службою у справах дітей Бориславської міської ради.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а сааме те, що застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст.370, 374 КПК України суд, -,

у х в а л и в:

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 12 грудня 2017 року у вигляді арешту строком чотири місяці

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 7 днів з дня її проголошення

Суддя: ОСОБА_4