Постанова № 74587947, 05.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №332/293/17 Головуючий у 1 інстанції: Мєркулова Л.О.

Провадження № 22-ц/778/255/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Східного офісу Держаудитслужби, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області було проведено фінансовий аудит діяльності ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат». За результатами аудиту був сформований аудиторський звіт від 20 липня 2015 року №21-24/4.

Вважає, що аудиторський звіт від 20 липня 2015 року № 21-24/4 містить недостовірну інформацію стосовно нього, зокрема:

- в абзаці 6 на 66 сторінці аудиторського звіту зазначено: «Мети створення ТОВ «ЗТМК» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат») в частині проведення модернізації виробництва шляхом впровадження сучасних прогресивних технологій, високопродуктивного обладнання і устаткування та введення в експлуатацію нових потужностей і виробництва високоякісної титанової продукції за рахунок залучення інвестицій Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» станом на 31.05.2015 не досягнуто»;

- у 2-3 абзацах на 67 сторінці аудиторського звіту зазначено: «Додаткового зобов’язання в частині забезпечення погашення в повному обсязі за власний рахунок простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, що виникла до 19.11.2013, Компанією «Толексіс Трейдинг Лімітед» також не виконано в повному обсязі та у визначений термін (до 19.02.2014 ), про що свідчить здійснена ТОВ «ЗТМК» оплата за власні кошти в сумі 18,623 млн. грн. (протягом червня-листопада 2014 року) простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» (Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат») за спожиту активну електроенергію до 19.11.2013;

- із загальної суми інвестицій, отриманих від Компанії «ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» в обсязі 110 млн. дол. США, фактично щонайменше 362,442 млн. грн. спрямовані ТОВ «ЗТМК» всупереч Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 зі змінами, не на технічну модернізацію виробництва, а направлено на оплату енергоносіїв та сировини (28,469 млн. грн.), перераховано ДП «ЗТМК» у вигляді поворотної фінансової допомоги (260,450 млн. грн.), направлено на погашення заборгованості ДП «ЗТМК», що виникла за кредитним договором (73,523 млн. грн.)»;

- у 5-6 абзаці на 67 сторінці аудиторського звіту зазначено: «значний обсяг дебіторської заборгованості, частина з якої обліковується за суб’єктами господарювання, що перебувають у стані припинення; Аналізом дебіторської заборгованості, що обліковується в ТОВ «ЗТМК» станом на 31.03.2015 з’ясовано, що в досліджуваному періоді відбулось відволікання грошових коштів ТОВ «ЗТМК» в загальній сумі 510,404 млн. грн. (з них 333,973 млн. грн. – інвестиції від Компанії «Толексіс Трейдинг Лімітед») в дебіторську заборгованість за ДП «ЗТМК», яке перебуває в стані припинення, отже повернення їх Боржником є сумнівним».

Зазначені висновки, на його думку, вказують на те, що під час перебування на посаді керівника ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» ним було вчинено ряд дій щодо нецільового використання коштів, отриманих від Інвестора – Компанії «Толексіс Трейдинг Лімітед», що призвело до невиконання Стратегічної програми розвитку та модернізації виробництва Товариства, а також ним було порушено положення Господарського кодексу України, Статуту Товариства, Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» від 22 лютого 2013 року № 85 разом з Додатковою угодою від 18 жовтня 2013 року.

В той же час, позивач обґрунтовує свою позицію тим, що положення чинного законодавства, статуту ТОВ «ЗТМК», контракту від 21 листопада 2013 року, укладеного між ТОВ «ЗТМК» та ОСОБА_3, надають керівнику ТОВ «ЗТМК» певний ступень самостійності при управлінні майном Товариства, адже ТОВ «ЗТМК» є незалежним суб’єктом господарювання.

Статутом та Договором про заснування ТОВ «ЗТМК» передбачено альтернативні варіанти поведінки виконавчого органу ТОВ «ЗТМК» щодо управління майном в межах законодавства та мети створення Товариства. Директор ТОВ «ЗТМК» має право вчиняти ряд правочинів без отримання згоди Загальних зборів Учасників. До того ж, ТОВ «ЗТМК» є правонаступником прав та обов’язків ДП «ЗТМК», що змушує ТОВ «ЗТМК» здійснювати ефективне використання коштів, отриманих від Інвестора, для запобігання потенційному переходу заборгованості ТОВ «ЗТМК» від ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Вказана недостовірна інформація була поширена відповідачем у тому числі шляхом надсилання аудиторського звіту до Фонду державного майна України.

На підставі зазначеного просив:

1. Визнати недостовірною наступну інформацію, що міститься в аудиторському звіті Державної фінансової інспекції у Запорізькій області від 20 липня 2015 року №21-24/4, а саме:

- «мети створення ТОВ «ЗТМК» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат») в частині проведення модернізації виробництва шляхом впровадження сучасних прогресивних технологій, високопродуктивного обладнання і устаткування та введення в експлуатацію нових потужностей і виробництва високоякісної титанової продукції за рахунок залучення інвестицій Компанії «Толексіс Трейдінг Лімітед» станом на 31.05.2015 не досягнуто» (абзац 6 на 66 сторінці);

- «додаткового зобов’язання в частині забезпечення погашення в повному обсязі за власний рахунок простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» за спожиті енергоносії, що виникла до 19.11.2013, Компанією «Толексіс Трейдинг Лімітед» також не виконано в повному обсязі та у визначений термін (до 19.02.2014 ), про що свідчить здійснена ТОВ «ЗТМК» оплата за власні кошти в сумі 18,623 млн. грн. (протягом червня-листопада 2014 року) простроченої заборгованості ДП «ЗТМК» (Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат») за спожиту активну електроенергію до 19.11.2013» (абзац 2 на 67 сторінці);

- «із загальної суми інвестицій, отриманих від Компанії «ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» в обсязі 110 млн. дол. США, фактично щонайменше 362,442 млн. грн. спрямовані ТОВ «ЗТМК» всупереч Договору про заснування ТОВ «ЗТМК» №85 зі змінами, не на технічну модернізацію виробництва, а направлено на оплату енергоносіїв та сировини (28,469 млн. грн.), перераховано ДП «ЗТМК» у вигляді поворотної фінансової допомоги (260,450 млн. грн.), направлено на погашення заборгованості ДП «ЗТМК», що виникла за кредитним договором (73,523 млн. грн.)» (абзац 3 на 67 сторінці);

- «значний обсяг дебіторської заборгованості, частина з якої обліковується за суб’єктами господарювання, що перебувають у стані припинення; Аналізом дебіторської заборгованості, що обліковується в ТОВ «ЗТМК» станом на 31.03.2015 з’ясовано, що в досліджуваному періоді відбулось відволікання грошових коштів ТОВ «ЗТМК» в загальній сумі 510,404 млн. грн. (з них 333,973 млн. грн. – інвестиції від Компанії «Толексіс Трейдинг Лімітед») в дебіторську заборгованість за ДП «ЗТМК», яке перебуває в стані припинення, отже повернення їх Боржником є сумнівним» (абзац 6 на 67 сторінці).

2. Зобов’язати Державну фінансову інспекцію у Запорізькій області відкликати аудиторський звіт від 20 липня 2015 року №21-24/4.

3. Зобов’язати ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» повернути аудиторський звіт від 20 липня 2015 року №21-24/4 Державній фінансовій інспекції у Запорізькій області.

4. Стягнути з Державної фінансової інспекції у Запорізькій області витрати, пов’язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2017 року замінено відповідача у справі – Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області на правонаступника – Східний офіс Держаудитслужби.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Східний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області 23 серпня 2017 року допущено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України до участі у справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Аналогічні норми містились в ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

За положеннями частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Крім того, пунктом 4 частини другої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з роз'ясненнями, які викладені у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК .

Відповідно до статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 заявлено позовні вимоги про визнання недостовірною інформації, що міститься в окремих висновках аудиторського звіту від 20 липня 2015 року №21-24/4, та зобов'язання Східного офісу Держаудитслужби відкликати аудиторський звіт.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

За положеннями ч.1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 2,3 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Згідно зі ст.3 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Порядок проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року № 361(далі-Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначений механізм проведення ОСОБА_5, її територіальними органами державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також: інших суб'єктів господарювання, що отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - аудит).

Наказом Міністерства фінансів України від 26 червня 2014 № 728, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16 липня 2014 року за № 826/25603, затверджено Методику проведення Державною фінансовою інспекцією України, її територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання (далі - Методика № 728).

За приписами положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 № 310, Державна фінансова інспекція України (ОСОБА_5) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Таким чином, питання щодо проведення органами ОСОБА_5 України державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання державного сектору економіки, складання за його результатами аудиторського звіту та надання зауважень до аудиторського звіту регулюється спеціальними нормами адміністративного права, а саме Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року № 361 «Питання проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальним органами державного фінансового аудиту» та Наказом Міністерства фінансів України від 26 червня 2014 року № 728, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16 липня 2014 року за № 826/25603, «Про затвердження Методики проведення Державною фінансовою інспекцією України, її територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положення про Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області, затвердженого головою Державної фінансової інспекції України 07 грудня 2011 року, Державна фінансова інспекція в Запорізькій області, правонаступником якого є Східний офіс Держаудитслужби, підпорядковується Державній фінансовій інспекції України та є її територіальним органом.

Відповідно до п. 6.5 зазначеного положення Державна фінансова інспекція в Запорізькій області має право в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення державного фінансового аудиту.

Згідно з п.п 1) п. 3 Положення, основними завданнями ОСОБА_5 є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області було проведено фінансовий аудит діяльності ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

За результатами аудиту був сформований аудиторський звіт від 20 липня 2015 року №21-24/4.

За результатами опрацювання аудиторського звіту відповідно до п. 11 Порядку № 361 листом від 17 липня 2015 року № 11/13-1507 за підписом директора ОСОБА_3 направлено протокол розбіжностей, який підписано ОСОБА_3 17 липня 2015 року та заступником начальника відділу державного фінансового аудиту ОСОБА_4 13 липня 2015 року.

ОСОБА_5 в Запорізькій області від 07 серпня 2015 року № 08-21-14-14/5080 на адресу ТОВ «ЗТМК» направлено висновки на зауваження до аудиторського звіту.

Листами від 14 вересня 2015 року № 11/13-1909 та від 22 лютого 2016 року № 11/01/399 ТОВ «ЗТМК» повідомило ОСОБА_5 в Запорізькій області про проведену роботу по усуненню недоліків та врахуванню рекомендацій, наданих ОСОБА_5 в Запорізькій області за результатами проведеного аудиту діяльності ТОВ «ЗТМК» за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2015 року, в тому числі повідомлено про те, що «посилено контроль по недопущенню виникнення та своєчасному відшкодуванню простроченої дебіторської заборгованості».

Таким чином, при проведенні державного фінансового аудиту ТОВ «ЗТМК», оформленні його результатів та реалізації врахування рекомендацій, склалися публічно-правові правовідносини, в тому числі із керівником ТОВ «ЗТМК» ОСОБА_3, пов'язані з виконанням ОСОБА_5 в Запорізькій області владних (контрольних) функцій та повноважень.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 17 КАС України в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції передбачено юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

За роз'ясненнями, що містяться в п. 23 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» № 8 від 20.05.2013 року відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року по справі № 757/55923/16-к розпочато судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12015080030002227 від 15 вересня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (т.2, а.с.238-243).

При цьому, копії Аудиторського звіту від 20 липня 2015 року № 21-24/4 та матеріалів державного фінансового аудиту направлялися ОСОБА_5 в Запорізькій області на запити правоохоронних органів у кримінальному провадженні № 12015080030002227 від 15 вересня 2015 року до СУ ГУ НП в Запорізькій області та до НАБ України та, відповідно до отриманої інформації, долучені у якості доказів до матеріалів кримінального провадження № 12015080030002227 від 15 вересня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (т.9, а.с.173-192).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в частині неналежного способу захисту позивачем порушеного права, а тому рішення суду підлягає скасуванню згідно з вимогами ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до Східного офісу Держаудитслужби, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2017 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Східного офісу Держаудитслужби, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 червня 2018 року.

Головуючий

Судді: