Постанова № 74587936, 05.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №332/3185/17 Головуючий у 1 інстанції: Федоренко О.І.

Провадження № 22-ц/778/1834/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» червня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнила, до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог остаточно зазначила, що має з відповідачем спільну дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на другому курсі денної форми навчання у Запорізькій державній інженерній академії.

У зв’язку з навчанням ОСОБА_5 знаходиться на її утриманні, не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість надавати.

На підставі зазначеного остаточно просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку до досягнення ним двадцяти трьох років, застосувати негайне виконання рішення в розмірі платежу за один місяць, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2018 року з виправленою опискою ухвалою від 23 лютого 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/6 частини його доходів на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання, починаючи з 7 листопада 2017 року по 30 червня 2020 року, включно.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на користь повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1/9 всіх видів доходів, аліменти утримувати та перераховувати на користь повнолітнього сила на його картковий банківський рахунок або поштовим переказом через ПАТ «Укрпошта».

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з довідкою № 65 від 06.09.2017 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є студентом ІІ курсу денної форми навчання Запорізького металургійного коледжу ЗДІА, тривалість навчання з 01.09.2016 року по 30.06.2020 року (а.с.9).

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_5, має право на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання і до досягнення нею 23 років, а обов'язок щодо надання вказаної допомоги поширюється на обох батьків, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, який є батьком повнолітнього ОСОБА_5, працює водієм в КУ «Запорізькій обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» ЗОР та має середньомісячний дохід 3543 грн. (а.с.71).

На утриманні відповідача знаходиться дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.67).

Виписним епікризом з історії хвороби 313484 від 29.08.2017 року, листками непрацездатності (а.с.72-74), випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 № 2940/1067 (а.с.76-77) підтверджуються заперечення відповідача стосовно стану його здоров’я, а саме, що він переніс гострий обширний інфаркт міокарда, тривалий час лікувався і продовжує лікування.

Дружина відповідача – ОСОБА_7 вагітна, що підтверджується протоколом ультразвукового дослідження від 18.01.2018 року (а.с.89).

В суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що - ОСОБА_4, яка є матір’ю повнолітнього ОСОБА_5, отримує середньомісячний дохід 6000 гривень та не заперечував придбання позивачем автомобіля.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом стану здоров'я відповідача ОСОБА_3 та знаходження на утриманні малолітньої дитини знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Позовні вимоги щодо перерахування аліментів на навчання на банківський рахунок повнолітнього ОСОБА_5, або поштовим переказом через ПАТ «Укрпошту» не заявлялись, тому доводи апеляційної скарги в частині незазначення в рішенні суду такого способу виконання рішення не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, висновок суду щодо задоволення позову в повному обсязі не є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи, рішення суду підлягає зміні відповідно до вимог ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про зменшення стягнутих з ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період його навчання, з 1/6 частини всіх видів доходів до 1/9 частини всіх видів доходів, починаючи з 07 листопада 2017 року по 30 червня 2020 року включно.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2018 року у цій справі змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання з 1/6 частини всіх видів доходів до 1/9 частини всіх видів доходів.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 червня 2018 року.

Головуючий

Судді: