Постанова № 74587886, 05.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 319/805/17

Провадження № 22-ц/778/1831/18 Головуючий у 1 інстанції: Валігурський Г.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Кримської О.М.(суддя-доповідач),

суддів: Дашковської А.В., Подліянової Г.С.

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом –

представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика» про визнання недійсним договору оренди землі та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевська птахофабрика» до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», яким просив суд визнати укладений між ними договір оренди землі від 11.01.2011 р. недійсним.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 5, 56 га, розташованої на території Більманської сільської ради Більмацького району Запорізької області.

11.01.2011 року відповідач запропонував йому укласти договір оренди землі та взяв на себе зобов’язання щодо реєстрації такого договору. Тривалий час позивач не мав оригіналу примірнику договору. Отримавши оригінал договору оренди землі ним виявлено, що договір підписаний не позивачем, а іншою особою. Зазначав, що договір, який він підписував з відповідачем не зареєстровано, а зареєстровано інший договір, який він не підписував і який йому не відомий.

У серпні 2017 року ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» подано зустрічний позов про визнання оспорюваного договору дійсним, який ухвалою суду від 11.08.2017 р. прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що 11.01.2011 р. між ним та відповідачем укладений Договір оренди землі площею 5, 56 га, розташованої на території Більманської сільської ради Більмацького району Запорізької області.

Вказаний договір від 11.01.2011 р. зареєстровано 19.03.2012 р. у відділі Держкомзему у Куйбишевському районі за №232278134000841. Між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, за якими позивач погодився взяти на себе зобов’язання за оплату передати відповідачу в користування земельну ділянку на певний строк, а відповідач зобов’язався використовувати земельну ділянку та сплачувати орендні платежі. Відбулось фактичне виконання вказаного договору. У зв’язку з цим вважали, що підстави для визнання договору недійсним відсутні, а тому договір має бути визнаний судом дійсним у судовому порядку.

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що оспорюваний договір укладений 11.01.2011 року та зареєстрований у відділі Держкомзему у Куйбишевському районі 19.03.2012 р. Відомостями про видачу орендної плати підтверджується, що ОСОБА_2 у 2013 році отримував плату за оренду земельного паю, що свідчить про обізнаність позивача про начебто порушення свого права починаючи з 2013 року. У зв’язку з чим вважали, що строк позовної давності сплинув у 2016 році.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 року в задоволенні первісного позову відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, ОСОБА_2 у своїй уточненій апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині позовних вимог за первісним позовом, в іншій частині залишити рішення без змін та ухвалити нове рішення про задоволення його позову (а.с. 195-197).

Ухвалою апеляційного суду (а.с. 199) апеляційне провадження у цій справі відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 205).

ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» подало апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якому просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції ( а.с.207-209).

Позивач ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з’явився, повідомлений про місце та час розгляду справи згідно до вимог ст..ст.128,130 ЦПК України ( а.с.215). Приймає участь в судовому засіданні через свого представника.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст.. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності позивача ОСОБА_2, який не прибув в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні його позову у цій справі у повному обсязі, керувався т. ст. 14, 18 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 207, 215, 640 ЦК України (в редакції на час укладення оспорюваного договору), ст. 81 ЦПК України, та виходив із того, належних та допустимих доказів відсутності волевиявлення ОСОБА_2 та не підписання ним оспорюваного договору матеріали справи не містять, тому підстави для визнання недійсним договору відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5, 56 га, розташованої на території Більманської сільської ради Більмацького району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЗП №024943 від 23.02.2004 року.

11.01.2011 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» ( орендар) укладено Договір оренди землі.

За умовами Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Більманської сільської ради Куйбишевського району на підставі державного акту серії ІV-ЗП №024943. В оренду передається земельна ділянка площею 5, 56 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86 560 грн. Строк дії Договору визначено - 9 років.

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі – в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі у розмірі: фуражне зерно – 2500 кг, насіння соняшника – 100 кг, олія соняшникова – 20 кг, борошно – 50 кг, солома – один причеп. У відробітковій формі – оранка городів (не більше 0,6 га), ритуальні послуги. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації поточного року.

Згідно акту прийому-передачі земельна ділянка за Договором оренди землі від 11.01.2011 року передана відповідачу в користування 11.01.2011 року.

Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Куйбишевському районі 19 березня 2012 року за реєстраційним номером 232278134000841.

Таким чином оспорюваний договір вважається укладеним з моменту його державної реєстрації, а саме з 19 березня 2012 року.

Згідно висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2017 року №4-415 підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» Договору та в додатках до Договору: в графі «Орендодавець» акту прийому-передачі, в графі «Власник» акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконані, ймовірно не ОСОБА_2, а іншою особою ( а.с.105-109).

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Оцінюючи висновок експерта, який не містить категоричного твердження про підписання спірного договору іншою особою, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги, наявність оригіналу Договору, укладеного сторонами строком на 9 років, пояснення свідків, які підтвердили, що ОСОБА_2 дійсно у 2011 році укладався Договір оренди землі з ТОВ «Куйбишевська птахофабрика».

При цьому, твердження про те, що існує інший Договір, який укладався на строк 5 років, та був підписаний позивачем, не підтверджене належними та допустимими доказами.

Не надано до матеріалів справи й копії такого Договору.

Також суд прийняв до уваги докази, які свідчать про фактичне прийняття та виконання умов договору з боку позивача, а саме передача земельної ділянки в користування відповідачу та отримання ним орендних платежів, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 22.09.2014, 08.10.2014, 26.11.2014 р., 16.12.2014, 25.11.2015, 04.04.2016, 30.11.2016, 07.12.2016, реєстрами видачі орендної плати (зерно, соняшник та соняшникова олія, мука) за 2013 рік та визнається сторонами. Вказані докази підтверджують волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі з відповідачем.

Також з дослідницької частини висновку експерта від 27.12.2017 року №4-415 слідувало те, що встановлені розбіжності ознак суттєві, однак нечисленні, а обмежений об’єм почергової інформації в досліджуваному об’єкті не дає можливості виділити комплекс ознак, необхідний для вирішення питання в категоричній формі, тому ці ознаки достатні лише для ймовірного висновку про те, що досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 виконані ймовірно не ним, а іншою особою.

Отже, висновок експерта у даній справі не є категоричним, а містить лише припущення що досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 виконані ймовірно не ним, а іншою особою.

За вказаних обставин, оцінивши висновок експерта з іншими вказаними вище доказами у справі, суд правильно визнав, що він не є беззаперечним доказом факту не підписання оспорюваного Договору ОСОБА_2

Лист від 10.11.2017 року надісланий електронною поштою представником відповідача до ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», на який позивач посилається в підтвердження факту не підписання оспорюваного договору, не свідчить про такі обставини, оскільки містить лише припущення представника щодо подальших дій відповідача, у разі якщо експертиза підтвердить, що підпис у Договорі не належить ОСОБА_2

Посилання позивача на те, що на час укладення оспорюваного Договору всі договори між ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» та іншими особами укладались на 5 років також не приймається судом до уваги з огляду на те, що згідно ст.ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, укладення відповідачем договорів оренди землі з іншими особами на строк відмінний від строку дії оспорюваного Договору, не зобов’язує ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» та ОСОБА_2 також укладати договір на такий же строк.

Більше того, на спростування вказаного посилання позивача відповідачем надано копії договорів оренди землі від 11.01.2011 року, зареєстрованих у березні 2012 року, з яких слідує, що договори оренди землі між відповідачем та іншими фізичними особами також укладались на строк 9 років.

Таким чином, в задоволенні первісного позову правомірно судом першої інстанції було відмовлено.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для визнання договору оренди землі недійсним у цій справі.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію ОСОБА_2 викладену в його позові у цій справі, та яку позивач та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

ОСОБА_2 та його представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову у цій справі.

Судове рішення в частині відмови ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» у задоволенні зустрічного позову учасниками справи не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2018 року по цій справі залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2018 року.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

ОСОБА_5