Рішення № 74587718, 06.06.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

06.06.2018

Справа № 337/5693/15-ц

Провадження № 2/337/565/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ІІРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року у розмірі 27358 грн. 86 коп., і сплачених судових витрат в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року, ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 5660,6 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.У зв’язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22.09.2015 року має заборгованість 79604,31 грн., яка складається з: 3241,56 грн. заборгованість за кредитом; 22984,73 грн. - по процентам за користування кредитом; 53378,02 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Від цієї суми заборгованості віднімається сума, у розмірі 54024,44 гри., яка була задоволена рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20.11.2013 року з відповідача на користь позивача, різниця становить 25579,87 грн., а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1278,99 грн. - штраф (процентна складова). Отже, заборгованість до стягнення становить 27358,86 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача з позовом не згоден, та пояснив, що рішення суду на яке посилається позивач переглянуто та відмовлено у задоволенні позову.

ОСОБА_4 надала до суду заяву про застосування строку позовної давності, у якій вказала, що підписана заява позичальника № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року і була підставою надання кредиту та відігравала роль невід’ємних умов укладеного кредитного договору, які окрім тих що були зазначені в заяві також були надані суду як «Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт)». З зазначеними «Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт)» ОСОБА_4 ніколи не ознайомлювали та вона їх не підписувала. За умовами наданого кредиту ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 5660,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на строк у 36 місяців по 08.09.2008. Пунктом 5.5 «Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт)» встановлювався термін позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. Проте зазначені умови не містять підпису ОСОБА_4, а отже їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін про збільшення позовної давності. На її думку, строк позовної давності сплинув 08.09.2011 року, проте позивач звернувся до суду лише у 2013 році, а тому пропустив строк на звернення до суду. Просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 337/5193/13-ц, вислухавши пояснення представників, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2015 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року у розмірі 27358,86 грн., з якої заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором становить 25579,87 грн., та штраф (фіксованої частини) 500 грн.; штраф (процентної складової) 1278,99 грн., та судові витрати.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2018 року заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року, було скасовано і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Також судом встановлено, що 08.09.2005 року, ОСОБА_4 у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого виступає ПАТ ОСОБА_3 «Приватбанк», оформила заявку позивальника DNH4KS11431295 на кредит у розмірі 5660,6 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць для придбання товарів народного споживання, строком на 36 місяців, по 08.09.2008 року.

Відповідач ОСОБА_4 підписала заяву, та тим самим виявила свою згоду з усіма її пунктами та зобов’язувалася їх виконувати.

Відповідно до тексту заяви, ОСОБА_4 виявила згоду з тим, що дана заява разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами, складає між нею та банком кредитно заставний договір.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що сторони уклали договір кредиту, суть якого полягає у наданні грошових коштів в сумі 5660,6 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.09.2008 року для придбання товарів народного споживання, що підтверджується наданими суду письмовими фактичними даними.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

ОСОБА_4 не виконувала свої обов’язки за договором належним чином та станом на 22.09.2015 року має заборгованість у розмірі 79604,31 грн., яка складається із: 3241,56 грн. заборгованість за кредитом; 22984,73 грн. по процентам за користування кредитом; 53378,02 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

До таких же висновків дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014р. по справі № 6-24цс14.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то у відповідне число останнього місяця строку.

По справі позивач звернувся до суду 06.09.2013 ролу, що підтверджується вхідним штампом на позові, отже трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, по вимогам банку минув.

Висновок суду ґрунтується на тому, що строк повернення кредитних кошті, відповідно до договору № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року, був встановлений по 08.09.2008 року, та до 08.09.2011 року банк мав звернутися до суду з вимогами про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, тобто у трирічний строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України.

Щодо посилання представника позивача на п. 5.5 «Умов надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка»)(Стандарт)», відповідно до якого встановлений строк позовної давності в 5 років.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ять років, не містять підпису відповідача ОСОБА_4

Також з у матеріалах справи відсутні докази в підтвердження підпису відповідача ОСОБА_4, і відповідно того, що вона була ознайомлена саме з цими Умовами підписуючи заяву позичальника.

Також судом враховано, що Умови містять збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, а суду не надано доказів, що в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались, так як зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у Умовах і в заяві позичальника від 08.09.2005 року, містить розбіжності.

Крім того, у заяві позичальника від 08.09.2005 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

У зв’язку із цим посилання відповідача на те, що її ніколи не ознайомлювали та вона не підписувала Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт) не можна вважати необґрунтованими, і такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 08.09.2005 року.

Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України яка викладене у постанові 6-16цс15 від 11.03.2015 року.

Будь яких доказів які б свідчили про переривання строку позовної давності, суду не надано.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування строку позовної даності відповідач письмово заявив.

Посилання представника позивача на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013 року, суд відхиляє виходячи з наступного.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013 року (справа № 337/5193/13-ц) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року у розмірі 54024 грн. 44 коп., та судові витрати.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2018 року заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року, було скасовано і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2018 року(справа № 337/5193/13-ц) в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року у розмірі 54024 грн. 44 коп., і сплачених судових витрат – відмовлено.

Рішення сторонами не оскаржувалось і набрало законної сили.

Отже, позовні вимоги банку не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не знаходить підстав для стягнення судового збору з відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. 253, 254, 267, 526, 625, 627, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_4(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) заборгованості за договором № DNH4KS11431295 від 08.09.2005 року у розмірі 27358 грн. 86 коп., і сплачених судових витрат – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 11.06.2018 року.

Суддя: