Ухвала суду № 74586683, 11.06.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/2392/18

Провадження № 1-кс/303/978/18

У Х В А Л А

11 червня 2018 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Морозова Н. Л.

секретар судового засідання Галас Л. В.

за участю: заявника – власника арештованого майна ОСОБА_1

слідчого Синетар О. О.

розглянув клопотання ОСОБА_1 скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2018 року, накладено арешт на автомобіль марки Опель, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю с. Ракошино, вул. Набережна, 55, Мукачівського району та автомобіль НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, мешканець с. Вовкове, вул. Довгоша, 48, Ужгородського р-ну, належний ОСОБА_3, мешканцю с. Діброва, вул. К.Маркса, 118, Тячівського району.

29 травня 2018 року, власник арештованого майна ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна - автомобіль марки Опель, д.н.з. НОМЕР_1, яким він керував та який йому належить. Клопотання мотивовано тим, що арешт на автомобіль накладений необґрунтовано та в накладені арешту відпала потреба, просить скасувати арешт належного йому транспортного засобу та повернути йому автомобіль.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив скасувати арешт автомобіля, посилаючись на те, що слідчий не проводить жодних слідчих дій з арештованим майном, не встановлює коло осіб за ознакою «потерпілий» / «підозрюваний», не призначає жодних експертиз у кримінальному провадженні, не встановлює відсутність чи наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Своє клопотання підтримав та просив повернути йому автомобіль та зняти арешт.

Слідчий, проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що вказаний автомобіль – є речовим доказом у кримінальному провадженні, містить на собі сліди кримінального правопорушення, необхідний для проведення експертиз у кримінальному провадженні, а тому повернення вказаного транспортного засобу особі, яка ним користувалася чи власнику, може потягти за собою втрату предмету злочину, - тобто речового доказу у кримінальному провадженні.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши позицію учасників судового розгляду, оглянувши матеріали кримінального провадження, прихожу до наступного висновку:

Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 квітня 2018 року, з метою збереження речових доказів, накладено арешт на автомобіль марки Опель, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю с. Ракошино, вул. Набережна, 55, Мукачівського району.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту не оскаржена, в порядку встановленому кримінальним процесуальним Законом, набула законної сили.

Як встановлено в судовому засіданні у кримінальному провадженні, триває досудове розслідування, проводяться ряд експертиз.

Слідчий суддя враховує, що метою накладення арешту на автомобіль, було запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 Кримінального-процесуального кодексу України, - є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним.

У розрізі положень ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до п.7) ч.2. ст. 131 КПК України, арешт майна – є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Стаття 170 (у редакції Закону України від 18.02.2016 р. N 1019-VIII) «Накладення арешту на майно», визначає: що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Частина друга та третя цієї статті кримінального процесуального Закону передбачають, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заявником не доведено, а слідчим суддею не встановлено відомостей, що відпала необхідність у збереженні речового доказу у кримінальному провадженні, який містить на собі сліди кримінального правопорушення.

Таким чином, заявником при обґрунтуванні підстав скасування арешту, не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, тобто не дотримано вимоги, передбачені абзацом другим ч.1 ст. 174 КПК України, а тому відсутні законні підстави для задоволення клопотання.

На підставі вище наведеного, керуючись: ст.174 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання власника арештованого майна ОСОБА_1 про скасування арешту автомобіля марки Опель, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю с. Ракошино, вул. Набережна, 55, Мукачівського району - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти діб з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Морозова Н. Л.