Ухвала суду № 74585272, 06.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/874/17 Головуючий у І інстанції Єременко В. М.Провадження № 11-кп/780/637/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 06.06.2018

УХВАЛА

Іменем України

06 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого судді - Свінціцької О.П.

суддів - Ігнатюка О.В., Ященко І.Ю.

секретар - Марченко Д.О.

за участю прокурора - Ткачової І.М.

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

законних представників - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017110070000384 від 12.08.2017 року за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 березня 2018 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживачого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, селище Баришівка, Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, на утриманні дітей не має, не працюючого, не військовозобов,язаного, пільг та державних нагород не має, навчається на 2-му курсі група №11 ДПТНЗ «Бориспільский професійний ліцей», раніше не судимого, стан здоров’я задовільний,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 та ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України покладено на маму неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_6 обов’язок щодо нагляду за засудженим її сином та проведення з ним постійно виховної роботи.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Баришівка, Баришівського району, Київської області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, селище Баришівка, Київської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, на утриманні дітей не має, не працюючого, не військовозобов,язаного, пільг та державних нагород не має, навчається в Баришівській НВК, раніше не судимого, стан здоров’я задовільний,

визнано винуватим та засуджено:

за ч. 2 ст. 185 КК України – на два роки позбавлення волі.

за ч. 3 ст. 185 КК України – на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Застосовано до ОСОБА_3 ст. 75 та ст. 104 КК України, та звільнено його від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України покладено на маму неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_5 обов’язок щодо нагляду за засудженим її сином та проведення з ним постійно виховної роботи.

Вироком також вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком, 21.04.2017 року близько 02 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_3, зустрівши неповнолітнього ОСОБА_2 по вул. Софіївській в смт. Баришівка, запропонував останньому скоїти таємне викрадення чужого майна в одному з господарських приміщень, яке розташоване в смт. Баришівка по вул. Софіївській, на що ОСОБА_2 погодився, вступивши у попередню злочинну змову між собою. У подальшому ОСОБА_3 з метою полегшення своєї злочинної діяльності, взяв металевий лом та на своєму власному велосипеді спільно з ОСОБА_2 попрямували до місця скоєння злочину.

Тієї ж ночі, близько 03 години 00 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись в тому, то за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підійшли до комплексу господарських будівель, який розташований по вул. Софіївська в смт. Баришівка, після чого із використанням металевого лома шляхом злому замків, відчинили металеві двері до одного з господарських приміщень, яке належить ОСОБА_7, та проникли до приміщення господарської будівлі, звідки скоїли крадіжку жіночого велосипеда «Салют», алюмінієвого бідона ємкістю 40 літрів та десяти кілограм мінерального добрива «Нітроамофоски». Викрадене майно, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, винесли за межі господарської будівлі, тим самим маючи змогу вільно розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 4/910 від 18.05.2017 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїми діями спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 1 872 гривні 25 коп.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 26.05.2017 року, близько 09 години у ОСОБА_3, який перебував у приміщенні Баришівського НВК «гімназії ЗОШ І—111 ступенів», яка розміщена за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Добра, 17, виник умисел на скоєння ряду крадіжок з метою власного збагачення.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, того ж дня, близько 9 години 20 хвилин, увійшов до незачиненого приміщення класу №33, який розташований на третьому поверсі Баришівського НВК, звідки шляхом вільного доступу скоїв крадіжку навушників «SТEREO НЕАDРНONES», що належать ОСОБА_8 які знаходилися у шкільному портфелі. Навушники «SТEREO НЕАDРНONES» ОСОБА_3 виніс з приміщення класу, тим самим мав змогу вільно розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 12-4/647 від 16.06.2017 року своїми діями ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 316 гривень 33 копійки.

Того ж дня, продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 увійшов до незачиненого приміщення класу, яке розташоване на третьому поверсі Баришівського НВК, звідки шляхом вільного доступу, з кишені куртки, яка належить учениці ІНФОРМАЦІЯ_7, скоїв крадіжку грошових коштів у сумі 5 гривень.

Поклавши викрадене майно до кишені штанів, ОСОБА_3С, вийшов за межі класу, та зник з місця події, тим самим мав змогу розпорядитися краденим майном на власний розсуд.

Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 увійшов до незачиненого приміщення класу №33, який розташований на третьому поверсі Баришівського НВК, звідки шляхом вільного доступу з рюкзака, який належить учениці ІНФОРМАЦІЯ_8, скоїв крадіжку мобільного телефону «Леново А-369і».

Поклавши викрадений телефон до кишені, ОСОБА_3, вийшов за межі класу, та зник з місця події, тим самим мав змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 12-4/648 від 16.06.2017 року ОСОБА_3 своїми діями спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 383 грн. 33 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 того ж дня близько 10 години, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, увійшов до незачиненого приміщення учительської, яке розташоване на третьому поверсі Баришівськоґо НВК, звідки шляхом вільного доступу з жіночої сумки, яка належить ОСОБА_10, скоїв крадіжку грошових коштів у сумі 500 грн.

Поклавши викрадене майно до кишені штанів, ОСОБА_3, вийшов із приміщення учительської та зник з місця події, тим самим маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинувачених, просить змінити вирок Баришівського районного суду Київської області від 30.03.2018 року, вважати засудженим ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого більш суворим, остаточно засудити до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов’язати повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та періодично з’являтись для реєстрації в ці органи.

Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України покласти на маму неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_5 обов’язок щодо нагляду за засудженим її сином, проведення з ним постійно виховної роботи.

ОСОБА_2 вважати засудженим за ч. 3 ст. 185 України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов’язати повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та періодично з’являтись для реєстрації в ці органи.

Відповідно до ч. 4 ст. 104 КК України покласти на маму неповнолітнього ОСОБА_2 – ОСОБА_6 обов’язок щодо нагляду за засудженим її сином, проведення з ним постійно виховної роботи.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд при звільненні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від покарання неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосував ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримав, думку захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, думку обвинувачених та їх законних представників, які також заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, зазначених у вироку суду першої інстанції, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, викладених у вироку і належно оцінених судом. Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України та ОСОБА_3 за ч.2,3 ст. 185 КК України учасниками судового розгляду не оспорюється.

Дії ОСОБА_2 судом вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Дії ОСОБА_3 судом вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення та за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кожним з обвинувачених злочинів, осіб обвинувачених, думки потерпілих і обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання .

Призначене обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом першої інстанції покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Поряд із цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосування до обвинувачених ч.1 ст. 76 КК України, є слушними.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням суд покладає на засудженого наступні обов’язки: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Аналіз цієї правової норми вказує на те, що вона містить імперативний характер, тобто покладення цих обов’язків на особу у випадку її звільнення від відбування покарання з випробуванням є обов’язком суду.

Відповідно до ч.1 ст. 104 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до ст.ст. 75-78 КК України, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Крім того, відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» звільнення неповнолітніх від покарання з випробуванням застосовується на тих же підставах, що й дорослих (статті 75-78 КК України), з урахуванням особливостей, визначених у ст. 104 КК України. Таке звільнення допускається лише в разі засудження неповнолітнього до позбавлення волі (ч.2 ст. 104 КК України).

В порушення зазначених вище норм закону суд першої інстанції, звільнивши обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання із випробуванням, не поклав на них обов’язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, тобто судом першої інстанції не застосовано закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме ч.1 ст. 76 КК України, що вказує на неправильне застосування такого закону і є підставою для зміни судового рішення.

Пунктом 4 ч.1 ст. 409 КПК України визначено, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставною для зміни або скасування вироку при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині призначеного їм покарання- зміні.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Баришівського районного суду Київської області від 30 березня 2018 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині призначеного їм покарання змінити.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступні обов’язки:

1)періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або навчання.

В решті вирок суду залишити без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

______ _______ ______